10 березня 2025 року
м. Київ
справа №240/9743/24
адміністративне провадження №К/990/6669/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі №240/9743/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, які призвели до включення виконавчого листа Богунського районного суду міста Житомира від 05 січня 2024 року по справі №295/11918/23 замість першої до третьої черги погашення заборгованості;
- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області змінити чергу погашення заборгованості за судовим рішенням, яке набрало законної сили, та виконавчий лист Богунського районного суду міста Житомира від 05 січня 2024 року по справі №295/11918/23 замість третьої включити до першої черги погашення заборгованості.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, які призвели до включення виконавчого листа Богунського районного суду міста Житомира від 05 січня 2024 року по справі №295/11918/23 замість першої до третьої черги погашення заборгованості. Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області змінити чергу погашення заборгованості за судовим рішенням, яке набрало законної сили, та виконавчим листом Богунського районного суду міста Житомира від 05 січня 2024 року по справі №295/11918/23 і замість третьої включити до першої черги погашення заборгованості.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року задоволено апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області. Скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року. Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
18 лютого 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі №240/9743/24. Заявник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Верховним Судом встановлено, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, тому судові рішення у такій справі можливо переглянути у касаційному порядку за умов, установлених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у системному зв'язку з підставами, визначеними частиною четвертою статтею 328 КАС України.
У касаційні скарзі заявник, посилаючись на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначає, що дана справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, має суспільний інтерес та виняткове значення для позивача.
Отже, позивач у касаційній скарзі, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, наводить підстави, передбачені підпунктом «а» та «в» пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник указує пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 03 червня 2012 року №4901-УІ.
Наведені заявником доводи потребують перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу на якій подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів приходить до висновку, що обґрунтування скаржником наявності підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку, передбаченого статтею 329 цього Кодексу, підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328-330, 334, 335, 338 КАС України,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі №240/9743/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Витребувати справу № 240/9743/24 із Житомирського окружного адміністративного суду.
Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Іншим учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів надіслати через підсистему «Електронний суд» у вигляді електронних документів до їхніх електронних кабінетів, якщо ці учасники внесені до цієї автоматизованої системи. В іншому випадку, документи надсилаються цим учасникам на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
І.В. Желєзний
В.Е. Мацедонська