СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/1380/25
ун. № 759/4822/25
10 березня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за участю: секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , адвоката підозрюваного - ОСОБА_5 (в режимі відео конференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого ГСУ НП України ОСОБА_6 , яке погоджено з прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12023220000000110 внесеного до ЄРДР 26.01.2023 року за, ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
06.03.2025 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло вищезгадане клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12023220000000110 внесеного до ЄРДР 26.01.2023 року за, ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України (м. Київ бул. Миколи Руденка, 22-А) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023220000000110 від 26.01.2023 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 307 КК України,за підозрою ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 307 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 209, частинами другою, третьою статті 307 КК України.
17.07.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу та особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненому повторно, у великих розмірах, організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 307 Кримінального кодексу України.
Цього ж дня, підозрюваного ОСОБА_4 затримано в порядку, передбаченому пунктом шостим частини першої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
18.07.2024 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_19 щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 14.09.2024 включно, без визначення розміру застави.
14.01.2025 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_20 щодо підозрюваного ОСОБА_4 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 14.03 .2025, із визначенням застави у межах 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) грн.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів.
Метою продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 згідно частини першої статті 177 КПК України, є забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до вимог пункту четвертого частини першої статті 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати.
Зважаючи на викладене, інший більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також для запобігання вищевказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу відносно підозрюваного у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його адвокат - ОСОБА_5 заперечували проти клопотання, та просили відмовити у його задоволенні і обрати підозрюваному запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Окрім того, підозрюваний повідомив слідчого суддю про факти з приводу застосування до нього насильства зі сторони співкамерників під час тримання в уповноваженому органі державної влади, та неякісного надання медичної допомоги у даному державному закладі.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, Головним слідчим управлінням Національної поліції України (м. Київ бул. Миколи Руденка, 22-А) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023220000000110 від 26.01.2023 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 307 КК України,за підозрою ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 307 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 209, частинами другою, третьою статті 307 КК України.
17.07.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу та особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненому повторно, у великих розмірах, організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 307 Кримінального кодексу України.
Цього ж дня, підозрюваного ОСОБА_4 затримано в порядку, передбаченому пунктом шостим частини першої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
18.07.2024 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_19 щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 14.09.2024 включно, без визначення розміру застави.
07.01.2025 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 17.06.2025.
14.01.2025 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_20 щодо підозрюваного ОСОБА_4 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 14.03.2025, із визначенням застави у межах 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) грн.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються матеріалами справи та встановленні слідчими суддями під час обрання запобіжного заходу підозрюваному та його продовженні.
Зазначені ризики на даній стадії досудового розслідування не зменшилися та продовжують існувати.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Зі змісту ч. 1 ст. 197 КПК України вбачається, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до положень ст.ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судом при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та його продовженні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчий суддя приймає до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, направлених на закінчення досудового розслідування, про які вказував прокурор зі слідчим.
Даних про наявність підстав для скасування підозрюваному запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких, а тому являє собою значну суспільну небезпеку. Також слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу підозрюваного, зокрема міцність його соціальних зв'язків, вік та стан здоров'я, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному при винесенні обвинувального вироку.
Враховуючи стадію судового розгляду, слідчий суддя вважає, що на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, можливість підозрюваного ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, вчинити інші кримінальні правопорушення.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
З приводу заяви підозрюваного про факти з приводу застосування до нього насильства зі сторони співкамерників під час тримання в уповноваженому органі державної влади та неякісного надання медичної допомоги у даному державному закладі, слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 6 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 7 ст. 206 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.
З огляду на зазначене, слідчий суддя, в межах наданих йому повноважень КПК України вважає за необхідне зобов'язати прокурора у даному кримінальному провадженні вжити негайних заходів для забезпечення невідкладного проведення дослідження фактів, викладених в заяві підозрюваного по фактам повідомленим ним з приводу насильства під час тримання в уповноваженому органі державної влади, забезпечити ОСОБА_4 медичне обстеження та вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством, про що в подальшому невідкладно повідомити слідчого суддю.
З огляду на викладене, керуючись статтями 3, 26, 177, 178, 197, 206, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого ГСУ НП України ОСОБА_6 , яке погоджено з прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12023220000000110 внесеного до ЄРДР 26.01.2023 року за, ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - задовольнити частково.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах строку досудового розслідування строком на 60 діб до 08.05.2025 року включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор МЮ України».
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, а саме 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454200,00 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора і суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, підозрюваними та іншими особами з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків застава звертається в дохід держави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В порядку ст. 206 КПК України зобов'язати прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 вжити негайних заходів для забезпечення невідкладного проведення дослідження фактів, викладених в заяві підозрюваного по фактам повідомленим ним з приводу насильства під час тримання в уповноваженому органі державної влади, забезпечити ОСОБА_4 медичне обстеження та вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством, про що в подальшому невідкладно повідомити слідчого суддю.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1