10 березня 2025 року
м. Київ
справа №140/5864/23
адміністративне провадження №К/990/7340/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів -Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі № 140/5864/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,
Ухвалою суду від 30 травня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про зобов'язання ГУ НП у Волинській області провести розрахунок вислуги років ОСОБА_1 у відповідності до Постанови КМУ № 393 та внести до розрахунку трудовий стаж згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 16 лютого 1996 року до 1 червня 1996 коефіцієнтом 1 до 1, та часу залучення ОСОБА_1 до безпосередньої участі в АТО (накази ГУНП у Волинській області від 26 серпня 2016 року №261 о/с дск, від 29 вересня 2016 року №291 о/с дск) згідно постанови КМУ від 17 липня 1992 року №393 з коефіцієнтом 1 день за 3 дні в календарному обчисленні на пільгових умовах залишено без розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у даній справі апеляційні скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог та рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у справі №140/5864/23 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року в частині залишення без розгляду позову в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Національної поліції у Волинській області провести розрахунок вислуги років ОСОБА_1 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №393 та внести до розрахунку трудовий стаж згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 16 лютого 1996 року до 1 червня 1996 року з коефіцієнтом 1 до 1 скасовано; справу у цій частині направлено до Волинського окружного адміністративного суду для продовження розгляду; в іншій частині ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року залишено без змін.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання дій протиправними, скасування наказу, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди в частині розрахунку вислуги років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», відмовлено.
Не погоджуючись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 17 лютого 2025 року засобами поштового зв'язку.
Скаржник просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки в матеріалах касаційної скарги відсутній документ про сплату судового збору.
Натомість по тексу касаційної скарги заявник покликається на наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір».
Дослідивши вказане клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір», Суд зазначає наступне.
Відповідно до цієї норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
У цій справі позивач оскаржує не проведення розрахунку вислуги років у відповідності до Постанови №393 та не внесення змін до розрахунку трудового стажу, тобто ця справа не стосується стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає, що вимоги позивача не пов'язані із стягненням заробітної плати та поновлення його на роботі, а відтак він не звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір». Тож цей збір має бути сплачений на загальних підставах.
За таких обставин, у Суду відсутні правові підстави для звільнення скаржника від сплати судового збору.
Так, питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - "Закон № 3674-VI").
Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 2 684 грн.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позов у цій справі заявлено у 2023 році фізичною особою у задоволенні вимог якої відмовлено судами попередніх інстанцій щодо однієї вимоги немайнового характеру.
Отже, скаржник має надати докази сплати судового збору в сумі: 2 147,20 грн (2684,00 грн х 0,4*200%).
Реквізити для сплати судового збору:
УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме: надання документу про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі № 140/5864/23.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі №140/5864/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, - залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду