10 березня 2025 року
м. Київ
справа №420/23704/24
адміністративне провадження № К/990/9317/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №420/23704/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з 12.04.2024.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обчислення ОСОБА_1 розміру пенсії по інвалідності з урахуванням середньомісячної суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за 18 фактичних місяців служби підряд перед звільненням шляхом їх ділення на 24 місяці.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 23.09.2023 призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, з урахуванням середньомісячної суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначеної шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні 18 фактичних місяців служби підряд перед звільненням за період з березня 2022 року по серпень 2023 року, на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розміри щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закон №2262-ХІІ та абзацу восьмому пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (зі змінами) від 06.12.2023 №943/47135, на 18 (кількість таких місяців) відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" та з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 залишена без руху.
Визнано неповажними підстави пропуску строку для подання апеляційної скарги та надано апелянту строк для наведення інших поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження о рішення суду першої інстанції.
Вказана ухвала апеляційного суду отримана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 23.01.2025.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 апеляційну скаргу відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №420/23704/24.
04.03.2025 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №420/23704/24.
Верховний Суд під час розгляду матеріалів касаційної скарги, поданої на процесуальну ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025, констатує таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України, оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції вказав, що апелянтом не було виконано вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а вказані скаржником причини поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судове рішення складено 26.11.2024, в той же день доставлено в електронний кабінет апелянта, тобто крайній строк на подання апеляційної скарги на вказане рішення 26.12.2024.
Водночас, апеляційна скарга на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №420/23704/24 подана - 16.01.2025. Тобто з пропуском тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення суду.
Верховний Суд наголошує, що відповідач, діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Законодавче обмеження строку на апеляційне оскарження судових рішень, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Причини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк, та які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення в межах розумного строку, скаржником не зазначені.
За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №420/23704/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження направити в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
Л.В. Тацій
Судді:
С.Г. Стеценко