10 березня 2025 року
м. Київ
справа №440/6995/24
адміністративне провадження № К/990/3311/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі №440/6995/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 до 28 лютого 2018 внаслідок невірного визначення місяців підвищення грошових доходів (базових місяців);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 донарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 до 28 лютого 2018 із застосуванням базового місяця січня 2008 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року у належному розмірі.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року включно зі встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням проведених виплат.
На зазначене рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 було подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2024 року у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення відмовлено, апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду платіжного документа про сплату судового збору в розмірі 1 453,44 грн та доказів надсилання позивачу листом з описом вкладення копії поданої до суду апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року у справі №440/6995/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про изнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 25 січня 2025 року через підсистему «Електронний суд».
Скаржник просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року та ухвалити рішення, яким направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду
Верховний Суд ухвалою від 11 лютого 2025 року визнав неповажними, зазначені військовою частиною НОМЕР_1 підстави для поновлення пропущеного процесуального строку та касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі №440/6995/24 залишив без руху. Зокрема, скаржнику запропоновано усунути недоліки касаційної скарги шляхом подання до суду: 1) клопотання із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини; 2) документу про сплату судового збору, у визначеному Судом розмірі.
На виконання цієї ухвали та в межах наданого строку військова частина НОМЕР_1 надіслала клопотання про поновлення строку касаційного оскарження. Також надано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Проаналізувавши клопотання про поновлення процесуального строку, Верховний Суд вважає за потрібне вказати наступне.
Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана ухвала Другого апеляційного адміністративного суду прийнята 22 жовтня 2024 року, повний текст складено того ж дня, проте касаційну скаргу подано через підсистему «Електронний суд» лише 25 січня 2024 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування підстав поважності пропуску строку вказує, що військова частина НОМЕР_1 та її особовий склад здійснюють заходи, необхідні для оборони України під час дії воєнного стану. Поряд з виконанням бойових завдань скаржник докладає максимум зусиль з метою забезпечення якісного та належного представництва військової частини у судах.
Перевіряючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, Суд зазначає, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.
Питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.
Приписами статті 44 КАС України встановлено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
Суд зазначає, що, дійсно, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України.
Запровадження воєнного стану є підставою, яка, відповідно до частини першої статті 121 КАС України, має враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
Питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в державі, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, зокрема й у випадку звернення до суду з скаргою, оскільки поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об'єктивного й непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 12 травня 2015 року №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Суд, надаючи оцінку доводам скаржника, вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та всі подальші стосуються лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносилися.
Органи публічної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причини пропуску процесуального строку для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною та підтверджений відповідними доказами.
Суд не заперечує, що обставини введенням в Україні воєнного стану могли утруднити дотримання строку на касаційне оскарження, однак зазначені доводи скаржника не підтверджені жодними доказами.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно наголосити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також, суд вважає за потрібне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.
Отже, станом на день постановлення цієї ухвали, недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 11 лютого 2025 року, скаржником не усунуто.
У зв'язку з висновком про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, питання про відстрочення сплати судового збору Суд не вирішує.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин і правового регулювання колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку, зазначені військовою частини НОМЕР_1 на касаційне оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі №440/6995/24.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі №440/6995/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
…………………………….
……………………………
…………………………….
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду