СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/1415/25
ун. № 759/4874/25
06 березня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12025105080000209, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
06.03.2025 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025105080000209, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Клопотання обгрунтовано тим, що в проваджені СВ Святошинського УП ГУНП у м.Києві, знаходяться матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025105080000209 від 25.02.2025 року за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , вчинив умисний злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за наступних обставин. Відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України 01.08.2000 № 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29.07.2010 № 634), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за № 513/4734, розмір виявленого та вилученого PVP загальною масою 1,532 г є великим розміром, та є достатнім для притягнення до кримінальної відповідальності особи за ч. 2 ст. 309 КК України.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України. 06.03.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України. Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 , повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 24.02.2025 року; висновком експерта від 27.02.2025 року; показами свідків; показами самого підозрюваного; іншими матеріалами кримінального провадження в Метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні просив застосувати до нього домашній арешт з 23:00 год. до 05:00 год. для того щоб можна було працювати, оскільки підробляє на будівництві. За адресою АДРЕСА_2 разом з ним проживаєть його матір, бабуся, брат зі своєю сім'єю, хрещений.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Згідно ст. 48 КПК України, захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.
Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 КПК України, підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.
Згідно ч. 3 ст. 54 КПК України, відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов'язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.
Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Відповідно до ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини від 1950 року кожна людина, обвинувачена у вчиненні кримінального злочину має право захищати себе особисто чи використовувати правову допомогу захисника на свій власний вибір, або, якщо вона не має коштів для оплати правової допомоги захисника, одержувати таку допомогу безкоштовно, якщо цього вимагають інтереси правосуддя.
Підозрюваний під час повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, від залучення йому захисника відмовився (а.с.33). В судовому засіданні про залучення йому захисника не клопотав.
Згідно ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно із ч. 1 ст. 176 запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу слідчий суддя, разом з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення "Чеботарь проти Молдови" від 13.11.2007 р., п. 48), у відповідності до якої слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Слідчий суддя, враховуючи наявні докази причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, наявність обґрунтованої підозри, не вирішує питання про доведеність підозрюваній особі вини та остаточність кваліфікації її дій, що є наступними стадіями кримінального процесу.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п. 55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Слідчий суддя погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі "Ілійков проти Болгарії", в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Відомості про дану подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2025 року за №12025105080000209 (а.с. 5).
06.03.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України (а.с. 30-32).
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість злочину та особу підозрюваного, який офіційно не працює, не одружений, раніше судимий, вважає, що є достатньо підстав вважати про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з високим ступенем ймовірності того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства або суду.
Слідчий суддя вважає, що доводи слідчого, прокурора про те що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, відповідає меті, з якою він застосовується, та що саме його застосування позбавляє можливості підозрювану ухилитися від органів досудового розслідування та суду, як і твердження сторони обвинувачення про неможливість запобігання вказаним у клопотанні ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, окрім як домашній арешт є обґрунтованими.
Таким чином, з огляду на докази, додані до матеріалів клопотання та досліджені у судовому засіданні, а також на обставини, які були з'ясовані під час розгляду клопотання щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, заборонивши йому в цей час залишати місце свого проживання, оскільки саме такий запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.
Застосовуючи, щодо підозрюваної запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ньго обов'язки, взначені ч. 5 ст. 194 КПК України
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби та заборонити йому без дозволу слідчого, прокурора або суду залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, у період часу з 22:00 годин до 06:00 годин ранку наступної доби.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/ або роботи.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади власний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції України за місцем проживання підозрюваного, на який покласти контроль за виконанням цього запобіжного заходу.
Встановити строк дії ухвали про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби у 60 днів, тобто до 04.05.2025 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 10.03.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1