10 березня 2025 року
м. Київ
справа №580/7370/24
адміністративне провадження № К/990/6377/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 у справі №580/7370/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Як вбачається з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та матеріалів касаційної скарги, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2024, що залишене без змін постановою Шостого апеляційногоадміністративного суду від 22.01.2025, позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із 85% до 70% відповідних сум грошового забезпечення зазначеного у довідці від 30.08.2023 № 9/3-1954 та у довідці від 30.08.2023 № 9/3-1955 Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України при здійсненні перерахунку з 01.02.2022 та з 01.02.2023.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2022 перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з 85% сум грошового забезпечення зазначеного у довідці Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 30.08.2023 №9/3-1954, без обмеження максимальним розміром, та виплату перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з 85% сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 30.08.2023 №9/3-1955, без обмеження максимальним розміром, та виплату перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.02.2022 та з 01.02.2023 щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2022 та з 01.02.2023 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», без обмеження максимальним розміром, та з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.03.2022 сум індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", та з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2022 перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, з нарахуванням сум індексації з нового грошового забезпечення згідно з довідкою від 30.08.2023 №9/3-1954 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимального розміру з нарахуванням сум індексації із нового грошового забезпечення згідно з довідкою від 30.08.2023 №9/3-1955 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням виплачених сум.
17.02.2025 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій заявник просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025, у задоволенні позову відмовлено.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Предметом спору у цій справі є дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років позивачу із 85% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, зазначеного у довідках Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України при здійсненні перерахунку з 01.02.2022 та з 01.02.2023; бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області щодо нарахування та виплати позивачу з 01.02.2022 та з 01.02.2023 щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021, без обмеження максимальним розміром; бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2024 відповідно до статті 63 Закону України №2262-XII від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з 85% сум грошового забезпечення, зазначеного у довідках Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, з урахуванням сум підвищення (індексації) без обмеження максимальним розміром пенсії.
Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Тому, розглядаючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.
Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо обмеження можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах.
За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Тому з огляду на те, що предметом спору, ця справа є справою незначної складності відповідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Таким чином, процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що ця справа має для нього виняткове значення та становить значний суспільний інтерес.
Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте, в касаційній скарзі скаржник таких обґрунтувань не наводить. Посилання на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України мають загальний характер, зводяться до цитування вказаної норми та викладу фактичних обставин справи.
Щодо тверджень скаржника про те, що справа становить значний суспільний інтерес Суд зауважує, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
З огляду на вищевказане, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не містить вагомих аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме щодо цієї конкретної справи.
Таким чином, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Верховний Суд зауважує, що скаржником також не доведено подібність правовідносин у вказаних справах, аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі і у наведених скаржником судових рішеннях суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки.
Крім того, посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 у справі №580/7370/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя А.І. Рибачук
Суддя С.Г. Стеценко