СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/921/25
ун. № 759/20565/24
29 січня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши цивільну справу за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Палладіна-13» (03179, м.Київ, просп.Ак.Палладіна, 13) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,
03.10.2024 р. адвокат Халупний А.В., який представляє інтереси позивача звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати обов'язкових внесків з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 8699,69 грн. за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.10.2024 року відкрито провадження у справі, вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
01.11.2024 р. від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з повною сплатою відповідачем заборгованості по сплаті внесків та платежів. Вимогами заяви є стягнення з відповідача судового збору у розмірі 3028,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
07.11.2024 р. від представника відповідача надійшли письмові пояснення, у яких заперечується проти позовних вимог. В обґрунтування вказується на невідповідність розміру заявленої заборгованості. З наданого відповідачем розрахунку станом на 01.10.2024 р. розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 913,15 грн., а станом на 25.10.2024 р. сплачена повністю.
Дослідивши матеріали справи, суддя доходить наступного висновку.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Під предметом спору розуміється об'єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем. Об'єктом цивільних правовідносин є матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини.
Предмет спору не є тотожним предмету позову, яким є частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті. Предметом позову є позовні вимоги.
Правове значення категорії предмет спору і пов'язані із цим правові наслідки на час розгляду справи чітко визначені ЦПК України, саме із нею процесуальний закон пов'язує закриття провадження у справі в порядку пункту 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України.
Позивачем не надано розрахунку заборгованості з урахуванням сплати відповідачем щомісячних платежів з утримання будинку та прибудинкових територій. Відповідачем не заперечується той факт, що на момент звернення позивача до суду за нею значилась заборгованість у розмірі 913,15 грн., яка наразі погашена.
У постанові Верховного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначається, що суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Як слідує із заяви, спірні відносини між сторонами врегульовано, заборгованість відповідачем сплачено після відкриття провадження у справі, відтак наявні підстави для закриття провадження у справі.
При цьому, суд зазначає, що вимоги про судового збору у розмірі 3028,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. не є позовними вимогами, а належить до категорії судових витрат, розподіл яких здійснюється в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством.
Частиною 2 ст. 255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
За подання позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., який підлягає поверненню позивачу.
Також позивач просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
Верховний Суд неодноразово надав правову оцінку випадкам стягнення судових витрат у разі з підстав відсутності предмета спору.
Так, зокрема, у постанові від 21.04.2021 у справі №199/9188/16-ц, Верховний Суд зазначив: "Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суди попередніх інстанцій зазначеного, а також положень частини третьої статті 142 ЦПК України у поєднанні із статтею 255 ЦПК України не урахували, а тому дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України є відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат".
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Статтею 255 ЦПК України визначені підстави закриття провадження у справі, зокрема суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:
- відсутній предмет спору (пункту 2 частини першої);
Як вбачається з матеріалів справи, наявні обставини відсутності предмета спору (у зв'язку з чим й повернено судовий збір).
У пункті 6 частини першої статті 264 ЦПК України передбачено, що одним з питань, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду, є питання про те, як розподілити між сторонами судові витрати. На виконання вимоги щодо змісту судового рішення, розподіливши судові витрати між сторонами, суд відображає цей розподіл у резолютивній частині рішення суду відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 265 ЦПК України.
Такої вимоги не містить норма щодо змісту ухвали суду. Законодавець не передбачив загального правила щодо розподілу судових витрат у випадках, коли справа по суті не вирішується і розгляд справи не закінчується постановленням рішення. У такому разі розподіл судових витрат відбувається у випадках, прямо встановлених процесуальним законом при вчиненні певної процесуальної дії. Щодо судового збору такі випадки встановлено нормами ЦПК України та Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), щодо інших витрат лише нормами ЦПК України.
Системне тлумачення зазначених норм ЦПК України дає підстави для висновку, що при закритті провадження не передбачено розподілу витрат на професійну правничу допомогу зі сторони відповідача на користь позивача.
Одним із основних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, зокрема стаття 13 ЦПК України зобов'язує суд розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог (відповідно суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, та перевіряти законність судових рішень лише в межах вимог заявлених у суді першої інстанції), а учаснику справи надає право розпоряджатися своїми правами, у тому числі вчиняти чи не вчиняти ті чи інші процесуальні дії, на власний розсуд.
Закриваючи провадження у справі, суд керувався пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України не є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат, понесених на правову допомогу.
Керуючись ст. ст. 13, 133, п. 2 ч. 1 ст. 255, ст. ст. 258, 260, 261, 353 ЦПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд,
Закрити провадження у цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Палладіна-13» (03179, м.Київ, просп.Ак.Палладіна, 13) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.
Повернути Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Палладіна-13» код ЄДРПОУ: 40130671 (03179, м.Київ, просп.Ак.Палладіна, 13) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3028,00 грн., внесений згідно з платіжною інструкцією №1816 від 25.09.2024 р.
У стягненні з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Палладіна-13» судових витрат на правничу допомогу - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя: І.Ю. Єросова