10 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 926/2060/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група"
на рішення Господарського суду Чернівецької області
у складі судді Дутки В. В.
від 30.10.2024 та
на постанову Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Кравчук Н. М., Матущак О. І., Скрипчук О. С.
від 28.01.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група"
до Комунального некомерційного підприємства "Глибоцька багатопрофільна лікарня" Глибоцької селищної ради
про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії,
У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Глибоцька багатопрофільна лікарня" Глибоцької селищної ради про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії споживачу № 347 від 08.07.2021.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 30.10.2024 у справі № 926/2060/24 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою від 28.01.2025 Західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.10.2024 у справі № 926/2060/24.
17 лютого 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.10.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі № 926/2060/24.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
В касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група" зазначено, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.10.2024 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі № 926/2060/24 є наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Так, скаржник посилається на постанови Верховного Суду від 02.12.2021 у справі № 906/1061/20, від 24.01.2021 у справі № 926/2308/19, від 19.10.2022 у справі № 910/14224/20, від 31.01.2024 у справі № 310/8989/20, від 15.03.2024 у справі № 904/192/22 частково цитуючи їх зміст із викладенням певних обставин цих справ із оцінкою суду саме цих обставин, проте без вказівки щодо застосування якої конкретно норми права (норм права) в них йдеться мова. Крім того, скаржник посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (в поєднанні з постановою Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1997/18) та постанову Верховного Суду від 17.11.2023 у справі № 910/12832/21 з наведенням певного їх змісту, проте без логічного та послідовного взаємозв'язку із оскаржуваними судовими рішеннями. Між тим Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те що, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен чітко та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували/не застосували/порушили суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки у даній справі позов поданий у 2024 році, то для вирахування розміру сплати судового збору застосовується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3 028,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року встановлений у розмірі 3 028,00 грн.
Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.10.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі № 926/2060/24 судовий збір підлягав сплаті у сумі 4 844,80 грн, а саме 3 028,00 грн х 200% х 0,8.
Однак до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група" не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом:
- викладення належного обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вказівок Верховного Суду, зазначених в цій ухвалі;
- надання Суду документів, що підтверджують сплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.10.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі № 926/2060/24, у встановлених законом порядку і розмірі, а саме в сумі 4 844,80 грн.
Суд також звертає увагу скаржника, що статтею 291 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Однак, до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група" не додано доказів надіслання копії касаційної скарги та доданих до неї документів Комунальному некомерційному підприємству "Глибоцька багатопрофільна лікарня" Глибоцької селищної ради відповідно до вимог статті 291 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Відповідно до частини 2 статті 294 Господарського процесуального кодексу України до відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження.
Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група" на рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.10.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі № 926/2060/24 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група", що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко