Справа № 686/5299/25
Провадження № 1-кс/686/2091/25
10 березня 2025 року м. Хмельницький
Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому скаргу військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,-
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із скаргою на бездіяльність слідчого ТУ ДБР розташованого у місті Хмельницькому щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
В обґрунтування скарги вказує, що 20 лютого 2025 року військовою частиною НОМЕР_1 за вих. №2093С, листом направлено до Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Хмельницький повідомлення про скоєння солдатом ОСОБА_3 діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України. Так, стрілець-помічник гранатометника 3 механізованого взводу 1 механізованої роти1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 30 грудня 2023 року не повернувся після проходження ВЛК без поважних причин залишив в місце розташування підрозділу у АДРЕСА_1 та відсутній на місці служби без поважних причин. Аналіз вищевказаного дає підстави для висновку, що в діях солдата ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, про що військовою частиною НОМЕР_1 було подано повідомлення до Територіального управління державного бюро розслідувань, за місцем скоєння діяння, однак станом на дату подачі скарги військовою частиною НОМЕР_1 жодного документа так і не отримано.
Просить зобов'язати уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницький внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, викладені в повідомленні командира військової частини НОМЕР_1 від 20 лютого 2025 року за вих. № 2093С про вчинення солдатом ОСОБА_3 діяння що має ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України.
Представник скаржника - військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. В скарзі міститься прохання представника військової частини про проведення судового розгляду за його відсутності.
На запит слідчого судді надійшло повідомлення за підписом заступника директора ТУ ДБР, розташованого в м. Хмельницькому ОСОБА_4 № 14463/14-06/25 від 03.03.2025, за змістом якого слідує, що запитувані матеріали надійшли до ТУ ДБР, розташованого в м. Хмельницькому 24.02.2025, обліковані у відповідних формах за № 12164-25/х та передані на розгляд до другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Житомирі).
Згідно із ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом. Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність сторін, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що вона підлягає поверненню з таких підстав.
За допомогою правил про підсудність забезпечується рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК).
Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Для випадків неврегульованості певних питань у ч. 6 ст. 9 КПК передбачено правило, згідно з яким у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.
Відповідно до ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і судове слідство) є, окрім інших, слідчі підрозділи органів Державного бюро розслідувань.
Згідно із частинами 1 і 4 ст. 9 закону України «Про державне бюро розслідувань» систему ДБР складають центральний апарат, територіальні управління, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи.
Верховний Суд, з огляду на норму ст. 38 КПК України в ухвалі від 17.05.2021 року по справі №308/5497/21 (провадження №51-2376 впс 21) зазначив, що чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, - а відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів.
Таким чином, територіальна юрисдикція суду визначається територією, в межах якої знаходиться орган досудового розслідування, незалежного від зареєстрованого місцезнаходження органу досудового розслідування як юридичної особи.
З 01 березня 2021 у територіальних управліннях Державного бюро розслідувань почали діяти слідчі підрозділи (відділи), які розташовані у всіх областях України.
Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому фактично здійснюватиме свою практичну діяльність у відібраних адміністративних приміщеннях у м. Хмельницькому, юрисдикція якого поширюється на м. Хмельницький. Це, зокрема, Перший слідчий відділ (з дислокацією у м. Хмельницькому) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, що знаходиться за адресою: вул. Юхима Сіцінського, 12 у м. Хмельницькому, 29009.
Водночас, у територіальному управлінні ДБР, розташованому у м. Хмельницькому почав діяти слідчий підрозділ (відділ), зокрема, другий слідчий відділ (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, який знаходиться за адресою: вул. Перемоги, 54 у м. Житомирі, 10003, тобто фактично розташований в межах територіальної юрисдикції Богунського районного суду м. Житомира ( м. Житомир, Соборний Майдан, 1).
У зв'язку із утворенням у структурі Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, окремих слідчих відділів, які здійснюють свою діяльність самостійно з дислокацією у інших містах України (крім Першого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Хмельницькому), до підсудності Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької належить розгляд скарг та клопотань слідчими суддями в частині судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, які розслідуються слідчими Першого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Хмельницькому.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Розгляд справи саме судом, встановленим законом, є складовою права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 412 КПК України, порушення правил підсудності при розгляді справи є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке у будь-якому разі тягне за собою скасування судового рішення.
Слідчим суддею встановлено, що матеріали перевірки за заявою ВЧ НОМЕР_1 № 2093С від 20.02.2025 про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України передано на розгляд до другого СВ (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР, розташованого в м. Хмельницькому.
Отже, по суті військовою частиною НОМЕР_1 оскаржується бездіяльність уповноваженої особи другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
Беручи до уваги вказані обставини, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає розгляду в Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області, оскільки другий слідчий відділ (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому знаходиться на території м. Житомира, що перебуває під юрисдикцією Богунського районного суду м. Житомира.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне повернути скаргу військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР розташованого у місті Хмельницькому щодо невнесення відомостей до ЄРДР, роз'яснивши скаржнику право на звернення із скаргою до Богунського районного суду м. Житомира.
Керуючись вимогами ст.ст. 9, 28, 132, 303, 304, 306 КПК України, -
Скаргу військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР розташованого у місті Хмельницькому щодо невнесення відомостей до ЄРДР повернути скаржнику.
Провадження за скаргою військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР розташованого у місті Хмельницькому щодо невнесення відомостей до ЄРДР, - закрити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя