Справа № 459/596/25
Провадження № 1-кс/459/252/2025
про арешт майна
07 березня 2025 року слідчий суддя Червоноградського міського суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому клопотання слідчого СВ Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , що погоджене прокурором Шептицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12025141150000018 від 07.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України,-
06.03.2025 слідчий звернувся до суду з даним клопотанням, в якому просить накласти арешт на нерухоме майно, з метою можливої подальшої конфіскації, яке знаходиться у власності ОСОБА_5 , а саме: на частку квартири АДРЕСА_1 .
В його обґрунтування послався на те, що у провадженні СВ Шептицького PBП ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження №12025141150000018 від 07.01.2025 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307KK України.
В процесі розслідування кримінального провадження надійшов рапорт від старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області, ст. лейтенанта поліції ОСОБА_6 про те, що в ході проведення оперативно - розшукових заходів були отриманні достовірні дані, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 . Окрім цього було встановлено, що вказана особа налагодила канали постачання наркотичних засобів, які зберігає за місцем свого проживання з метою збуту.
05.03.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307КК України.
Також в ході досудового розслідування було отримано витяг №413947830 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майна, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, з якого вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві спільної часткової власності у розмірі частки, належить квартира АДРЕСА_1 .
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307КК України, санкція якого передбачає можливу конфіскацію майна, у зв'язку з цим з метою забезпечення можливості подальшої конфіскації такого майна просить арештувати наявне в ОСОБА_5 майно, у відповідності до ст. 170 КПК України.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду клопотання належним чином повідомлялись. Слідчий подав клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, підтримує його в повному обсязі та просить таке задовольнити.
На підставі положень ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя прийняв рішення здійснювати розгляд поданого клопотання без виклику підозрюваного ОСОБА_5 , інших власників майна та їх представників, оскільки це може призвести до вчинення дій, пов'язаних із відчуженням вказаного майна, що унеможливить забезпечення виконання рішення суду про арешт майна з метою забезпечення подальшої ймовірної конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, перевіривши матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, дійшов таких висновків.
Відомості про кримінальне правопорушення були внесені 07.01.2025 до ЄРДР 12025141150000018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.
Як вбачається із матеріалів клопотання, 05.03.2025 ОСОБА_5 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.
Згідно витягу №413947830 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майна, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, з якого вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві спільної часткової власності у розмірі частки, належить квартира АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною десятою ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Конституцією України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації правомочностей щодо таких прав, такий захід є тимчасовим. Отже, при вирішенні питання про накладення арешту враховується розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відтак, доведена необхідність такого арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження та підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину ч. 2 ст. 307 КК України, санкція якого передбачає обов'язкове призначення додаткового покарання у виді конфіскації, враховуючи, що майно підозрюваного за вироком суду може бути конфісковане, слідчий суддя доходить висновку, що можливість відчуження ним вказаного майна є обґрунтованою.
З накладенням арешту можливість особи розпоряджатись відповідним майном на власний розсуд та відчужувати його на користь третіх осіб втрачається. Отже, у такий спосіб, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.
На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, їх специфіку і тяжкість, наявність обґрунтованої підозри у їх вчиненні особи, яка є власником такого майна. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов'язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність необхідних і достатніх підстав для задоволення клопотання слідчого про арешт майна.
Керуючись ст.ст.131-132, 170-171 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
У кримінальному провадженні № 12025141150000018 від 07.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, накласти арешт на нерехоме майно, з метою можливої подальшої конфіскації, яке знаходиться у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме: на частку квартири АДРЕСА_1 .
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 5-ти діб з часу її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1