іменем України
05 березня 2025 рокуСправа №451/18/25
Провадження № 2-а/451/2/25
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого судді Семенишин О.З.
секретаря судового засідання Федорук І.Б.,
з участю представника позивача Діжак М.Л.,
представника співвідповідача Олійника В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Радехові адміністративну справу №451/18/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №31/12/24/1 за справою про адміністративне правопорушення від 31 грудня 2024 року,
установив:
Стислий виклад позиції учасників процесу
07 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №31/12/24/1 за справою про адміністративне правопорушення від 31 грудня 2024 року.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 31 грудня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 (що є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 , надалі - Відповідач) винесено постанову №31/12/24/1, якою ОСОБА_1 , було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000,00 грн. Вищевказана постанова мотивована тим, що 25 жовтня 2024 року, за допомого Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, було сформовано повістку за №816719 на виклик військовозобов'язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення даних на 11:00 год 07 листопада 2024 року. Як зазначено в оскаржуваній постанові, повістку про виклик військовозобов'язаного була надіслана засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення з повідомленням про вручення за адресою його місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 . Далі в постанові зазначено, що незважаючи на законні вимоги щодо прибуття на виклик до територіального центру комплектування за місцем перебування на військовому обліку та будучи належним чином оповіщеним, ОСОБА_1 не з'явився в зазначене у повістці місце та строк. 04.11.2024 оператором поштового зв'язку повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_3 рекомендоване поштове відправлення вкладенням до котрого була персональна повістка з долученням довідки ф.20 «Про причини повернення/досилання» було зазначено, що адресат відсутній за вказаною адресою. Посилаючись на абз. 3 п/п. 2 п. 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затв. постановою КМ України від 16.05.2024 №560 про належне повідомлення Позивача про необхідність з'явитися до Відповідача та неприбуття до останнього на 07.11.2024, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та наявність в таких діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, внаслідок чого накладено на Позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є незаконним та необґрунтованим. Позивач, як військовозобов'язаний та як зазначає у оскаржуваній постанові Відповідач, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 2007 року. З початку повномасштабної війни, починаючи з 24.02.2022, з часу коли в країні було введено воєнний стан, позивач не порушував норм чинного законодавства, що регулює відносини мобілізації військовозобов'язаних. Більше того, 06 березня він отримав від старости с. Поздимир повістку ІНФОРМАЦІЯ_3 про необхідну явку 08.03.2024 для уточнення даних. У вказаний день, тобто, 05.03.2024 Позивач з'явився у ІНФОРМАЦІЯ_3 , надав усі необхідні документи та написав заяву на отримання відстрочки як інвалід ІІІ-ї групи. Заяву та копії документів передав юристу. Також, у зв'язку з внесенням змін та доповнень до ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ Законом України від 11.04.2024 № 3633 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», Позивач, у встановлені цим законом строки і спосіб (через Резерв+) уточнив (оновив) свої дані як військовозобов'язаний, про що не заперечує і Відповідач в оскаржуваній постанові (копія витягу з Резерв+ додається) . Відтак, станом на 31.12.2024 (момент складання та винесення оскаржуваної постанови) у Відповідача не було правових підстав для його виклику через повістку, правовий статус якої зазначено «для уточнення даних». Усі необхідні дані ним уже повністю були уточнені в межах законодавчо визначених строків. Перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , 30 грудня 2024 року, під час складання відносно Позивача протоколу №30/12/24/1 він зазначив Відповідачу, що не мав можливості отримати/ознайомитися з повісткою так як працівники поштового відділення за його адресою реєстрації та проживання не вручили йому та/або не залишили у поштовому ящику повідомлення про необхідність отримати на пошті рекомендований лист. Однак, пояснення та представлені медичні документи не були взяті Відповідачем до уваги і, зважаючи на всі вищевказані обставини, Відповідач, на думку Позивача, безпідставно склав протокол та виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності (а.с.3-12).
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що з поданою позовною заявою не погоджуються та вважають викладені в ній міркування та вимоги такими, що не підлягають до задоволення з таких підстав. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода
стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. 25.10.2024 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів сформована повістка №816719 з накладенням кваліфікованого електронного підпису начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виклик військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , для прибуття у ІНФОРМАЦІЯ_5 на 11.00 год. 07.11.2024 для уточнення даних. Ця повістка була направлена за адресою місця проживання, котра вказана ОСОБА_1 , під час уточнення своїх облікових даних, а саме: АДРЕСА_2 . Повістка ОСОБА_1 була скерована рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. Разом з тим, рекомендоване поштове відправленням 04.11.2024 повернуто оператором поштового зв'язку «Укрпошта». Із копії доданої довідки ф. 20 про причини повернення/досилання видно, що поштове відправлення повернуто відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. У зв'язку з цим констатують, що дотримано процедуру направлення повістки ОСОБА_1 та за вказаних обставин, вважають, шо останній був належним чином повідомлений про необхідність прибуття до територіального центру комплектування, поважності причин котрі б перешкоджали своєчасному прибуттю на виклик громадянином не повідомлено та доказів цього не надано під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. 30 грудня 2024 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де і було складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП - неприбуття за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце визначені у повістці. Уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол №30/12/24/1 від 30.12.2024 про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме не з'явився на виклик територіального центру. Позивачу була надана можливість надати свої пояснення чи заперечення щодо вказаного правопорушення, зауваження чи заперечення до змісту протоколу. Однак, позивач своїм правом не скористався, клопотань щодо необхідності надання правничої допомоги не заявляв, другий примірник протоколу отримав, що підтверджується його підписом в протоколі. Посилання позивача на відсутність правових підстав для його виклику через повістку не заслуговує на увагу, оскільки стаття 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» 16 березня 2017 року № 1951-VIII визначає широкий перелік персональних даних військовозобов'язаних, які можуть підлягати уточненню. У будь-якому разі незгода позивача з метою виклику, що вказана у повістці, не звільняє його від обов'язку з'явитися на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, і надалі не може бути підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення цього обов'язку. Щодо твердження позивача про неотримання повідомлення зазначаємо, що відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, в особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Як видно з трекінгу Укрпошти (копія додається) поштове відправлення № 0610200384370, яким надсилалася позивачу повістка № 816719 з викликом на 07.11.2024 об 11 годині, було прийнято поштою у м. Києві 29.10.2024, 31.10.2024 прибуло до поштового відділення у с.Поздимир (обслуговується пересувним відділенням за адресою та графіком надання послуг у населеному пункті) Україна). 31.10.2024 зазначено про повернення відправнику з відміткою «Відсутність адресата за вказаною адресою». Відповідно до вимог п.82 Постанови КМУ № 270 від 5 березня 2009 року, працівниками пошти було вчинено всі необхідні дії для вручення повістки позивачу протягом 31.10.2024, і того ж дня повернуто поштове відправлення відправнику. Повернуте відправлення було отримано представником РТЦК за довіреністю 04.11.2024. За наявними у матеріалах справи про вчинене адміністративне правопорушення документами підтверджується факт неприбуття позивача до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначений строк, що утворює у собі склад правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що належним чином відображено в оскаржуваній постанові. На підставі вищенаведеного, під час розгляду матеріалів, що підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме протокол, повістка, конверт з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 діяв правомірно, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови №31/12/24/1 від 31 грудня 2024 не має. Щодо посилань позивача про право не з'являтися на виклик через те, що він своєчасно оновив свої персональні дані через застосунок «Резерв+», то самостійне оновлення відомостей у застосунку «Резерв+» не звільняє громадянина від обов'язку з'явитися за повісткою до відповідного ТЦК, він може бути викликаний до ТЦК для уточнення своїх персональних даних, оскільки статею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» 16 березня 2017 року № 1951-VIII визначено широкий перелік персональних даних військовозобов'язаних, які можуть підлягати уточненню. У будь-якому разі незгода позивача з метою виклику, що вказана у повістці, не звільняє його від обов'язку з'явитися на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, і надалі не може бути підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення цього обов'язку. На підставі вищевикладеного, просять відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.53-62).
04 березня 2025 року від представника співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 поступив до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що 25.10.2024 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів сформована повістка № 816719 з накладенням кваліфікованого електронного підпису начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виклик військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , для прибуття у ІНФОРМАЦІЯ_5 на 11.00 год. 07.11.2024 для уточнення даних. Повістка була направлена за адресою місця проживання, котра вказана ОСОБА_1 , під час уточнення своїх облікових даних, а саме: АДРЕСА_2 . Повістка ОСОБА_1 була скерована рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. Разом з тим, рекомендоване поштове відправленням 04.11.2024 повернуто оператором поштового зв'язку «Укрпошта». Із копії доданої довідки ф. 20 про причини невручення видно, що поштове відправлення повернуто відправнику у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. 30 грудня 2024 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де і було складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП - не прибуття за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце визначені у повістці. Уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол №30/12/24/1 від 30.12.2024 про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме не з'явився на виклик територіального центру. Позивачу була надана можливість надати свої пояснення чи заперечення щодо вказаного правопорушення, зауваження чи заперечення до змісту протоколу. Однак, позивач своїм правом не скористався, клопотань щодо необхідності надання правничої допомоги не заявляв, другий примірник протоколу отримав, що підтверджується його підписом в протоколі. Посилання позивача на відсутність правових підстав для його виклику через повістку не заслуговує на увагу, оскільки стаття 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» 16 березня 2017 року № 1951-VIII визначає широкий перелік персональних даних військовозобов'язаних, які можуть підлягати уточненню. У будь-якому разі незгода позивача з метою виклику, що вказана у повістці, не звільняє його від обов'язку з'явитися на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, і надалі не може бути підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення цього обов'язку. Щодо твердження позивача про неотримання повідомлення зазначаємо, що відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, в особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок). Відповідно до вимог п.82 Постанови КМУ № 270 від 5 березня 2009 року, працівниками пошти було вчинено всі необхідні дії для вручення повістки позивачу протягом 31.10.2024, і того ж дня повернуто поштове відправлення відправнику. Повернуте відправлення було отримано представником РТЦК за довіреністю 04.11.2024. Посилання позивача на неприбуття по повістці у зв'язку з тим, що не мав можливості отримати/ознайомитись з повісткою так як працівники поштового відділення за його адресою реєстрації та проживання такого не вручили або не залишили у поштовому ящику повідомлення про необхідність отримати на пошті рекомендований лист не заслуговує уваги, оскільки дотримано процедуру надсилання повістки ОСОБА_1 передбаченої чинним законодавством. Оскільки відповідно до вимог п. 41 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 позивач за вказаних обставин вважається належно оповіщеним військовозобов'язаним про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який не з'явився без поважних причин, а тому постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є цілком законною, а підстав для її скасування відповідач не вбачає, а тому позов задоволенню не підлягає. Крім того, самостійне оновлення відомостей у застосунку «Резерв+» не звільняє громадянина від обов'язку з'явитися за повісткою до відповідного ТЦК, він може бути викликаний до ТЦК для уточнення своїх персональних даних, оскільки статею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» 16 березня 2017 року № 1951-VIII визначено широкий перелік персональних даних військовозобов'язаних, які можуть підлягати уточненню. У будь-якому разі незгода позивача з метою виклику, що вказана у повістці, не звільняє його від обов'язку з'явитися на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, і надалі не може бути підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення цього обов'язку. На підставі вищевикладеного, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.69-72).
Заяви, клопотання учасників процесу та інші процесуальні дії у справі
Суд своєю ухвалою від 13 січня 2025 року прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання (а.с.1-2).
Представник позивача Діжак М.Л. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити. Звертав увагу суду на те, що постанова №31/12/24/1 від 31.12.2024 є безпідставною, в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, зокрема, саме подія. Начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за неприбуття ТЦК, проте довіритель не був належним чином повідомлений про виклик до ТЦК. Так, Постановою КМУ від 08.10.2024 внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270. Зокрема, якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника. Разом з тим, з трекінгу відправлення №0610200384370 видно, що 31.10.2024 відправлення прибуло до відділення у с. Поздимир та цього ж дня повернуто відправнику за відсутністю адресата за вказаною адресою, а не протягом трьох робочих днів після інформування адресата.
Представник співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив позовні вимоги та пояснив, що вимоги Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 дотримано. Надав суду пояснення, аналогічно викладеним у відзиві на позовну заяву, який поданий до суду 4.03.2025. Просив постановити рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у судове засідання не прибула. Подала заяву про розгляд справи без участі, у якій зазначила, що підтримує доводи наведені у відзиві на позовну заяву (а.с.115-116).
На підставі ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, чим і скористалася представник відповідача Волкова М.Я.
Установлені судом фактичні обставини справи
ОСОБА_1 , з 13.06.2007 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується обліковою карткою (а.с.29-30).
Позивач (через Резерв+) уточнив (оновив) свої дані як військовозобов'язаний, про що видно з копії витягу з Резерв+ (а.с.31).
25.10.2024 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів сформована повістка № 816719 з накладенням кваліфікованого електронного підпису начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , про виклик військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у ІНФОРМАЦІЯ_5 07.11.2024 на 11.00 год, для уточнення даних (а.с.21-22, 120). Повістка була направлена за адресою місця проживання, яка вказана ОСОБА_1 , під час уточнення своїх облікових даних, а саме: АДРЕСА_2 . Повістка ОСОБА_1 була скерована рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. Разом з тим, рекомендоване поштове відправленням 04.11.2024 повернуто оператором поштового зв'язку «Укрпошта». Із копії доданої довідки ф. 20 про причини повернення видно, що поштове відправлення повернуто відправнику через відсутність адресата за вказаною адресою (а.с.21-24).
30 грудня 2024 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де і було складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП - не прибуття за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце визначені у повістці.
Уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол №30/12/24/1 від 30.12.2024 про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме не з'явився на виклик територіального центру (а.с.18-20).
31 грудня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № №31/12/24/1, якою ОСОБА_1 , було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000,00 грн (а.с.14-17).
Крім того, суд дослідив довідку Міжрайонної спеціалізованої травматологічної МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 29.10.2024, з якої видно, що ступінь втрати ОСОБА_1 професійної працездатності становить 35% (а.с.32-33).
Зміст спірних правовідносин
Між сторонами виникли спірні правовідносини публічно-правового характеру, оскільки позивач не згідний з рішенням суб'єкта владних повноважень щодо порушення ним ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та накладення, у зв'язку з цим, на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.
Позиція суду
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Норми права, які застосував суд, мотивована оцінка наведених сторонами аргументів
Згідно із ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності і територіальної цілісності України, шанування її державних символів - є обов'язком громадян України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до Закону.
На підставі ст. ст. 1, 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Правила військового обліку визначені у додатку №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487. Зокрема п. 2 ч. 1 додатку №2 вказаних вище Правил закріплено, що призовники і військовозобов'язані повинні, зокрема, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Процедура оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Відповідно до п. 28 Порядку №560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Пунктами 28-30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, визначено таке.
Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (п.28).
У повістці зазначаються: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки. (п.29)
Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.
Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (п.30).
Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).
QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням.
Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією (30-1).
Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді (п. 30-2).
У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису (п. 30-3).
Суд установив, що позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних на 07.11.2024 о 11:00 год шляхом направлення повістки №816719 від 25.10.2024, яка повернулася до відповідача з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». У визначену дату та час (07.11.2024) позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а з'явився лише 30.12.2024.
Разом з тим, Постановою КМУ №1147 від 08.10.2024 внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв'язку.
Відтак, у пункті 82 Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, зокрема, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Відповідно до п.41 Порядку №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
З інформації про трекінг поштового відправлення 0610200384370 можна відслідкувати, що працівник поштового відділення неналежно здійснив оповіщення позивача. Зокрема, 31.10.2024 відправлення прибуло до відділення у с. Поздимир та цього ж дня повернулося відправнику за відсутністю адресата за вказаною адресою. Проте, позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою» проставляється лише тоді, якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Вказане свідчить про те, що позивач дійсно не знав про направлення йому повістки з вимогою прибути 07.11.2024 до ТЦК. Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
На підставі викладеного, суд вважає недоведеним факт належного оповіщення військовозобов'язаного ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на визначену дату, оскільки позивач не був належним чином оповіщний про виклик то ТЦК.
Відповідно до ст. 1, ч. 2 ст. 3 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава, при цьому права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Так, частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підставі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
В рекомендації №R(91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Інші доводи учасників справи на висновки суду не впливають.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, N 63566/00, § 23, від 18 липня 2006 року).
Висновки суду
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За таких обставин, суд вважає, що немає підстав ставити під сумнів пояснення сторони позивача з цього приводу, а докази, подані відповідачем їх не спростовують, та навпаки доводять порушення процедури вручення повістки. Отже, за відсутності достатніх доказів про вчинення позивачем правопорушення, постанову №31/12/24/1 від 31 грудня 2024 року, необхідно скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно із ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, з ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 9, 72-74, 77, 120-122, 139, 229, 242, 244-250, 286 КАС України, суд
ухвалив:
задовольнити позов ОСОБА_1 .
Скасувати постанову №31/12/24/1 від 31 грудня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в сумі 17000,00 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Представник позивача Діжак Мар'ян Любомирович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_5 .
Представник відповідача Волкова Мар'яна Ярославівна, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5 .
Співвідповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_6 .
Представник співвідповідача Олійник Віталій Петрович, адреса: АДРЕСА_6 .
Головуючий суддяСеменишин О. З.
Повний текст рішення виготовлено 10 березня 2025 року.