Справа №463/1978/25
Провадження №1-кп/463/330/25
іменем України
10 березня 2025 року Личаківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025142360000177 від 28.02.2025 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Пустомити, Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 06.06.2023 Личаківським районним судом м. Львова за ч.2 ст. 15 ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 06.02.2024, штраф замінено на покарання у виді 240 годин громадських робіт,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України,-
встановив:
06.06.2023 вироком Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_3 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу 17 000 грн. Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 06.02.2024, вказане покарання замінено на покарання у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт. 21.03.2024 до Личаківського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області надійшло розпорядження про виконання вироку Личаківського районного суду м. Львова від 06.06.2023 та ухвали від 06.02.2024 про заміну покарання на громадські роботи строком 240 годин, яке прийнято до виконання. 31.12.2024 ОСОБА_3 прибув до уповноваженого органу з питань пробації, що за адресою: м.Львів, вул.Мартовича, 3, де його ознайомлено з правами та обов'язками для проходження громадських робіт в ЛКП «Господар». Цього ж дня, засудженому вручено направлення №5064/36/28/1-24 від 31.12.2024 для проходження громадських робіт в ЛКП «Господар». Відповідно до табелю виходу на роботу, виданого ЛКП «Господар» №76/вих від 31.01.2025 року ОСОБА_4 відпрацював 32 години громадських робіт з 01.01.2025 до 10.01.2025, однак у подальшому без поважних причин не являвся для відбування громадських робіт. В порушення умов відбування покарання ОСОБА_3 умисно, без поважних причин, маючи реальну можливість його відбути, всупереч інтересам правосуддя в частині забезпечення виконання покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання, та попередженим про передбачену законодавством кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, в ЛКП «Господар» не з'явився, чим допустив ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт та порушив обов'язки, покладені на нього вироком Личаківського районного суду м. Львова від 06.06.2023 та ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 06.02.2024.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до Личаківського районного суду м.Львова в порядку ст.302 КПК України.
Частинами 2, 3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, тобто в ухиленні від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а саме в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Відповідно до частин 2, 3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2617-VIII, те, що ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду обвинувального акта в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до ч.4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.389 КК України, а саме в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 , в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 , кримінального проступку, дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч.2ст.389 КК України, як ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а саме в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно з ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні ОСОБА_3 , покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального проступку, обставини вчинення кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання та реєстрації, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.389 КК України у виді обмеження волі з визначенням остаточного покарання на підставі ст.71 КК України.
Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, з врахуванням всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що також при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому суд прийшов до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе в умовах без ізоляції від суспільства та відбування призначеного покарання і його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Речові докази відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 368-371,373-374,376, 381-382 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України і призначити йому покарання у виді одного року шість місяців обмеження волі.
На підставі ст.71 КК України до даного покарання, повністю приєднати не відбуте покарання за вироком Личаківського районного суду м.Львова від 06.06.2023, з врахуванням вимог п.4 ч.2 ст.72 КК України, і остаточно призначити ОСОБА_3 покарання один рік шість місяців двадцять шість днів обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
У відповідності до частини 1статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1