Справа №462/9117/24
Провадження №2/463/849/25
Заочне
10 березня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
з участю секретаря судових засідань: Онишкевича О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
позивач через систему «Електронний суд» 2 грудня 2024 року звернувся до Залізничного районного суду м. Львова до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №3618833 від 21 квітня 2023 року у розмірі 18759,23 гривень та понесених судових витрат у розмірі 2 422,4 гривень.
Позов мотивує тим, що 21 квітня 2023 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» було укладено кредитний договір №3618833, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 7000 гривень строком на 360 днів, зі сплатою 2% щоденно. 21 лютого 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №21/02/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступає ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Відповідач в зазначені строки умови договору не виконала, кредитні кошти у встановлені строки не повернула, а відтак позивач був змушений звернутися з даним позовом до суду.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 12 грудня 2024 року справу передано за підсудністю на розгляд Личаківського районного суду м. Львова.
Матеріали справи надійшли до Личаківського районного суду м. Львова 14 січня 2025 року, автоматизованою системою документообігу суду відповідно для розгляду таких було визначено суддю Стрепка Н.Л.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 16 січня 2025 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача Дудченко К.В., яка діяла на підставі довіреності від 7 листопада 2024 року, в судове засідання не з'явилася, 24 лютого 2024 року через систему «Електронний суд» надійшло її клопотання, відповідно до якого просила розгляд справи здійснювати у відсутності представника позивача та у випадку неявки відповідача відносно ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судові засідання 12 лютого 2025 року та 10 березня 2025 року не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце їх проведення, про причини неявки до суду не повідомила, відзиву на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подала.
За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі та ухвалити заочне рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що 21 квітня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір №3618833, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 7000 гривень строком на 360 днів, зі сплатою 2% щоденно.
Виконання кредитором взятих на себе договірних зобов'язань підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» від 22 лютого 2024 року №1-2202.
21 лютого 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №21/02/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступає ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Отже, позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором.
Відповідно до ст.ст. 526, 615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору. Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом норми ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За правилами ст.ст. 1050,1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з досліджених доказів, умови договору відповідачем належним чином не виконані, передбачені договором кредиту заборгованості не погашені.
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, пов'язані з видачею кредитних коштів на користь відповідача, що стверджується копіями описаних вище договорів.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №21-02/2024 від 21 лютого 2024 року, позивач набув грошової вимоги до відповідача у сумі 18759,23 гривень з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5599,99 гривень; заборгованість за відсотками 13159,24 гривень. Крім того, розмір вказаної заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості поданим позивачем.
Зі сторони відповідача будь-яких заперечень з приводу отримання кредиту по вищеописаному договору не надходило, доказів виконання взятих на себе зобов'язань по зазначених договорах суду не надано.
Відповідач допустила порушення строків повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим з останньої слід стягнути в користь позивача заборгованості за кредитним договором №3618833 від 21 квітня 2023 року в розмірі 18759,23 гривень з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5599,99 гривень; заборгованість за відсотками 13159,24 гривень.
Проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вбачає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача вказану вище заборгованість, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,4 гривень.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 265, 273, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором №3618833 від 21 квітня 2023 року в розмірі 18759 (вісімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 23 (двадцять три) копійки, а також судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка подається до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького , будинок 1, корпус 28, 3-й корпус, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя: Стрепко Н.Л.