Справа № 446/407/24
10.03.2025 м.Кам'янка-Бузька
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2024 за № 12024141420000049 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Великосілки, Кам'янка-Бузького району Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним про введення на всій території України воєнного стану згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення в Україні воєнного стану», Закону України від 24.02.2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення в Україні воєнного стану» (із подальшими змінами), та розуміючи про обов'язок передбачений ст. 65 Конституції України, будучи військовозобов'язаним відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також відповідно до довідки за результатами медичного огляду визнаний придатним за станом здоров'я для проходження військової служби згідно Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в збройних силах України», 13.02.2024, в обідній час доби, більш точний час не встановлено, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , будучи військовозобов'язаним і діючи з прямим умислом, тобто завідомо знаючи про висновок військово-лікарської комісії про придатність його до військової служби, будучи обізнаним про його призов за мобілізацією та, бажаючи ухилитися від призову за мобілізацією, на особливий період, без поважних причин відмовився отримувати повістку про його явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 13.02.2024 на 18 год. 00 хв для проходження військової служби за мобілізацією та відправки до військової частини.
Однак, ОСОБА_4 , будучи належним чином у встановленому законом порядку повідомленим працівниками вищевказаного центру про призов на військову службу під час загальної мобілізації, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію»( із подальшими змінами), діючи всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст. ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу України» від 25.03.1992 за №2232-XII, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 за №3543-XII, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого протиправного діяння, реалізовуючи свій злочинний умисел, з метою ухилення від проходження військової служби під час мобілізації, ОСОБА_4 , будучи обізнаним про дату та час для відправки, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації, 13.02.2024 на 18 год. 00 хв. не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим прямо ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України визнав повністю. Зокрема пояснив, що 13.02.2024 їдучи на роботу, він був зупинений працівниками ТЦК, які повідомили його, що йому потрібно з'явитися до територіального центру комплектування та пройти огляд військово-лікарською комісією. Він пояснив, що його дружина має інвалідність, проте представити необхідні документи йому не надали можливості. В подальшому він пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією, за результатами проведення якого його визнано придатним. Після цього, йому була вручена повістка, яка дата була в ній, пригадати не може, однак він добровільно відмовився від отримання повістки, натомість працівниками ТЦК були викликані працівники поліції. Також обвинувачений повідомив, що він просив, про отримання відстрочки, так як на даний час немає можливості проходити військову службу, оскільки здійснює догляд за дружиною, яка є інвалідом третьої групи та хворою матір"ю. В подальшому в ході розгляду справи ОСОБА_4 не визнав своєї вини у вчиненому, просив виправдати його за пред"явленим обвинуваченням, так як було порушено порядок проходження ВЛК.
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведена зібраними в ході досудового слідства доказами, що були предметом аналізу під час судового розгляду.
Поясненнями свідка ОСОБА_6 , який в судовому засіданні повідомив, що працює у ІНФОРМАЦІЯ_4 та обвинуваченого знає з лютого 2024 року. Обвинувачений був доставлений до територіального центру комплектування для уточнення даних, в подальшому був направлений на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, за результатами якої визнаний приданим до військової служби, відтак йому була виписана бойова повістка, однак обвинувачений відмовився від її підписання та отримання, при цьому йому були роз'яснені наслідки відмови. Працівниками ТЦК був складений акт про відмову від отримання повістки та в подальшому викликані працівники поліції. Додатково вказав, що обвинувачений заявив про надання йому відстрочки від проходження військової служби, однак документів, які б надавали йому право на відстрочку не надав.
Поясненнями свідка ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні пояснила, про те що працює у ІНФОРМАЦІЯ_4 , та займається видачою військово-облікових документів, оформленням відстрочок. Обвинувачений ОСОБА_4 з початку війни для уточнення даних до територіального центру комплектування не з'являвся. 13.02.2024 ОСОБА_4 в супроводі працівників територіального центру комплектування зайшов в кабінет, так, як на той час він вже пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією та був визнаним придатним до військової служби, та йому була вручена бойова повістка на 14.02.2024 для відправки в навчальний центр, однак останній відмовився він її отримання, та повідомив, що служити не піде, як розгорталися події в подальшому їй не відомо.
Поясненнями свідка ОСОБА_8 , яка обіймає посаду директора КНП «Новояричівської районної лікарні». В судовому засіданні пояснила, що обвинувачений ОСОБА_4 проходив військово-лікарську комісію в КНП «Новояричівська районна лікарня», дати та часу проходження медичного огляду пригадати не може. При цьому він пройшов реєстрацію в системі та в подальшому був скерований на проходження аналізів та рентгену. За результатом проходження лікарської комісії, якщо немає направлень на до обстеження, то видається довідка форми 4 та рішення про придатність на проходження військової служби. Обвинувачений підписався, що ознайомився із результатами військо- лікарської комісії, жодних рапортів чи скарг на рішення комісії від обвинуваченого не надходило. Додатково зазначила, що на підставі наказу № 342 за відсутності скарг на проблеми із зором, вона здійснила запис від імені офтальмолога - здоровий.
Показами свідка ОСОБА_9 , допитаного за клопотанням захисника ОСОБА_10 , який входить до складу військово-лікарської комісії. Зокрема, лікар зазначив про те, що обвинуваченого ОСОБА_4 не знає, його огляду не проводив та підпис, що міститься у карті обстеження та медичного огляду йому не належить.
Поданням начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковника ОСОБА_11 № 742 від 14.02.2024 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, ОСОБА_4 ..
Відповіддю директора КНП «Кам'янка-Бузька центральна районна лікарня» 78/01-01 від 16.02.2024, про те, що громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , 13.02.2024 на стаціонарному чи амбулаторному лікуванні не перебував, за медичною допомогою в КНП «Кам'янка-Бузька центральна районна лікарня» не звертався.
Відповіддю директора КНП «Новояричівська районна лікарня» № 38 від 16.02.2024, про те, що громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , 13.02.2024 не звертався за медичною допомогою і не перебував на стаціонарному чи амбулаторному лікуванні в даному закладі.
Довідкою військово-лікарської комісії № 20/12 від 13.02.2024 ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно якої рядовому запасу ОСОБА_4 , 1980 р.н., проведено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 13.02.2024 та визнано придатним до військової служби.
Карткою обстеження та медичного огляду, згідно якої за результатами медичного обстеження спеціалістами встановлено, що ОСОБА_4 здоровий та придатний до військової служби.
Розпискою про вручення повістки з вимогою про явку ОСОБА_4 прибути 13.02.2024 о 18:00 год до ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_3 для відправки у складі команди № НОМЕР_1 для проходження військової служби.
Актом про відмову від отримання повістки на відправку від 13.02.2024, згідно якого офіцер ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , стрілець-санітар роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_12 , головний спеціаліст ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 підтвердили, те, що 13.02.2024 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 вручена ОСОБА_4 повістка на відправку 13.02.2024 у війська у зв'язку із призовом під час мобілізації в особливий період та необхідністю прибуття у вказаний час за вище вказаною адресою, однак особа відмовилася та пояснила, що не бажає служити в ЗСУ, тому що немає військових навиків.
Поіменним списком, резервістів (військовозобов'язаних), які призвані і відправлені ІНФОРМАЦІЯ_7 № 733 від 13.02.2024, згідно якого гр. ОСОБА_4 направлений в розпорядження військової частини № НОМЕР_1 .
Постановою слідчого СВ ВнП № 1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області про визнання та приєднання речового доказу до кримінального провадження від 16.02.2024.
Копією витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 243 від 20.09.2023 щодо організації роботи пункту попереднього збору військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 та підпорядкованих відділах.
Аналізуючи здобуті у справі та безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством та є такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим злочину, інкримінованого стороною обвинувачення. Зазначені докази є узгодженими між собою та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають. Таким чином, у своїй сукупності всі докази підтверджують доведеність обставин, викладених в обвинувальному акті.
Разом з тим, пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 щодо неможливості проходження ним військової служби у зв'язку із здійсненням ним догляду за дружиною, яка є інвалідом третьої групи та хворою матір"ю не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, тому суд критично оцінює показання обвинуваченого у цій частині та вважає, що таким чином він прагне уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Так, стаття 336 КК України у (у редакції Закону №1357-ІХ від 30 березня 2021 року) передбачає ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Об'єкт правопорушення - в широкому розумінні ним є суспільні відносини у сфері переведення економіки, діяльності органів влади, самоврядування, інших сфер і галузей країни на функціонування у період воєнного стану, а ЗСУ, інших воєнізованих формувань на організацію і штати воєнного часу. У більш вузькому розумінні це передбачений законом порядок підтримання бойової і мобілізаційної готовності ЗСУ та інших формувань на рівні, що забезпечує вимоги національної безпеки.
Додатковий обов'язковий об'єкт правопорушення - встановлений законом порядок комплектування ЗСУ (інших формувань). Шкода, що спричиняється вказаному об'єкту посягання, характеризується такою протиправною поведінкою, коли особа, яка об'єктивно підпадає до призову за мобілізацію до лав ЗСУ, в односторонньому порядку свідомо виключає себе із передбаченого законом процесу формування ЗСУ та інших формувань на рівні забезпечення національної безпеки країни і її населення.
Суспільна небезпека правопорушення полягає в тому, що мобілізація - це комплекс заходів, які здійснюються в державі з метою переведення органів державної влади, місцевого самоврядування та деяких інших органів на функціювання в умовах особливого періоду, а Збройних сил чи інших військових формувань - на організацію і штати воєнного часу. Ефективно дати відсіч нападникам на країну чи виконати зобов'язання по спільній обороні від агресора без швидкої і своєчасної мобілізації неможливо. Тому ухилення від призову до Збройних сил з числа військовозобов'язаних громадян під час воєнних дій, які розпочались або передбачаються, створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони. Об'єктивна сторона виявляється в бездіяльності - ухиленні будь-яким способом від призову за мобілізацією.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом. Тобто особа усвідомлює небезпечний і протиправний характер своїх вчинків, проте має намір і бажання так діяти, а саме досягти мети - уникнути самого призову за мобілізацією.
Судом встановлено, що дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ст. 336 КК України, тобто як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
Захисник в свою чергу зазначив про те, що оскільки в ході розгляду справи встановлено факт неправомірного звуження обсягу медичного огляду ОСОБА_4 та підроблення його карти медичного огляду ВЛК від 13.02.2024, а відтак обвинувачення не грунтується на належних і допустимих доказах.
Суд не погоджується із такими доводами сторони захисту. Так, як вже зазначалось, із суб'єктивної сторони дане кримінальне правопорушення передбачає тільки прямий умисел.
Прямим умисел є тоді, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК України).
Усвідомлення суб'єктом суспільно небезпечного характеру свого діяння означає, що він усвідомлює всі фактичні обставини вчиненого діяння, які відповідають ознакам складу інкримінованого злочину, та одночасно розуміє, що вчинене ним діяння є шкідливим для суспільства.
Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що поведінка обвинуваченого беззаперечно свідчить про спрямованість його умислу на ухилення від призову.
Так, за встановлених судом обставинах ОСОБА_4 ,будучи достовірно обізнаним про введення на всій території України воєнного стану згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення в Україні воєнного стану», Закону України від 24.02.2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення в Україні воєнного стану» (із подальшими змінами), та розуміючи про обов'язок передбачений ст. 65 Конституції України, будучи військовозобов'язаним відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також відповідно до довідки за результатами медичного огляду визнаний придатним за станом здоров'я для проходження військової служби згідно Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в збройних силах України», 13.02.2024, в обідній час доби, більш точний час не встановлено, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , будучи військовозобов'язаним і діючи з прямим умислом, тобто завідомо знаючи про висновок військово-лікарської комісії про придатність його до військової служби, будучи обізнаним про його призов за мобілізацією та, бажаючи ухилитися від призову за мобілізацією, на особливий період, без поважних причин відмовився отримувати повістку про його явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 13.02.2024 на 18 год. 00 хв для проходження військової служби за мобілізацією та відправки до військової частини.
Однак, ОСОБА_4 , будучи належним чином у встановленому законом порядку повідомленим працівниками вищевказаного центру про призов на військову службу під час загальної мобілізації, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію»( із подальшими змінами), діючи всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст. ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу України» від 25.03.1992 за №2232-XII, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 за №3543-XII, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого протиправного діяння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого протиправного діяння, реалізовуючи свій злочинний умисел, з метою ухилення від проходження військової служби під час мобілізації, ОСОБА_4 , будучи обізнаним про дату та час для відправки, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації, 13.02.2024 на 18 год. 00 хв. не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим прямо ухилився від призову на військову службу під час мобілізації. Вказане свідчить про наявність умислу в діях ОСОБА_4 уникнути самого призову за мобілізацією.
Крім того, як слушно вказав прокурор, обвинувачений ОСОБА_4 на обліку у лікаря психіатра не перебував, не проходив лікування у окуліста, після проходження військово-лікарської комісії знаючи про придатність до військової служби такий висновок не оскаржував.
Також в ході розгляду справи із показів самого ОСОБА_4 встановлено, що він ухилився від проходження військової служби саме через сімейні обставини, а саме хвору дружину та матір.
Враховуючи викладене, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, свідків дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при встановлених судом обставинах, доведена повністю, а його дії вірно кваліфікувано за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
При призначенні покарання суд враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Також суд враховує загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, а саме призначення покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно положень Загальної частини цього Кодексу та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України є нетяжким злочином.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до ст. 66 КК України судом не встановлено, адже суд вважає, що така пом'якшуюча покарання обставина, як щире каяття не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні.
Судом відзначається, що щире каяття є відвертою негативною оцінкою винуватою особою своєї злочинної поведінки, має характеризувати її поведінку після вчинення злочину, має вказувати на справжнє засудження свого діяння, визнання його антисуспільного характеру, про що мають свідчити і об'єктивні дані щодо поведінки такої особи, ставлення до вчиненого.
В той же час, матеріали кримінального провадження та процесуальна поведінка обвинуваченого під час судового розгляду, на думку суду, не вказують на наявність щирого каяття, так як обвинувачений не те що не проявляв будь-якого жалю щодо вчиненого, не вчиняв жодних дій, які б свідчили про його готовність допомогти Збройним силам України в будь-який спосіб, натомість просив лише суворо його не карати.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 суд бере до уваги, що він одружений, на утриманні неповнолітніх чи недієздатних осіб немає, є особою, яка згідно ст. 89 КК України раніше судима, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, перебуває на військовому обліку.
При цьому, суд звертає увагу, що обвинувачений є особою працездатного віку, не має будь-яких захворювань, не має на утриманні жодних осіб, однак не працює, не займається волонтерською діяльністю чи допомогою внутрішньо-переміщеним особам, матеріали справи не місять жодних відомостей про те, що обвинувачений за весь цей час вчиняв будь-які дії задля допомоги Збройним Силам України, які б були відмінними від військової служби.
Окрім того, приймаючи судове рішення про міру покарання обвинуваченому, суд також враховує досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 від 18.04.2024, згідно якої встановлено середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства. Орган пробації вказав, що виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становитть високої небезпеки для суспільства.
Відтак з урахуванням усіх обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України повинно бути у виді позбавлення волі, оскільки саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.
Реальне покарання у виді позбавлення волі за вчинене кримінальне правопорушення гарантуватиме адекватне реагування на загрозу національної безпеки держави та сприятиме досягненню цілей покарання, передбачених ст. 50 КК України, а саме: запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, усуне хибне припущення про те, що можна ухилитися від захисту Вітчизни і реального покарання за це не настане.
Покарання у виді позбавлення волі із звільнення від його реального відбування, на переконання суду, не змінить ставлення ОСОБА_4 до конституційного обов'язку захищати Вітчизну, її незалежність та територіальну цілісність.
Речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільного позову не було пред'явлено.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373- 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення даного вироку до виконання.
Речові докази: оригінал розписки та ознайомлення зі ст. 336 КК України,на 1 арк., довідку ВКЛ від 13.02.2024 № 212 на 1 арк., картку обстеження та медичного огляду ОСОБА_4 на 2 арк., акт про відмову від отримання повістки від 13.02.2024 на 1 арк., тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 на 1 арк., поіменним списком № 733 від 13.02.2024, копію витягу із наказу № 243 від 20.09.2023, які поміщені у паперовий конверт- залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок ухвалено в нарадчій кімнаті 10.03.2025.
Суддя ОСОБА_1