Справа № 240/4872/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Окис Тетяна Олександрівна
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
10 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій щодо повернення документів стосовно призначення одноразової грошової допомоги та зобов'язання повторно розглянути висновок Управління Міністерства внутрішніх справ України у Житомирській області про призначення такої допомоги та додані до нього документи і, за наслідками такого розгляду, прийняти одне з рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 (про призначення або відмову в призначенні грошової допомоги).
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що правові підстави для призначення позивачу одноразової грошової допомоги відсутні, оскільки повторний огляд медико-соціальної експертної комісії, за результатами якого встановлено вищу групу інвалідності, проведений більше як через 2 роки після первинного огляду. Додатково зауважує, що медико-соціальна експертна комісія позивачу проведена з порушенням, а саме за відсутності представника закладу охорони здоров'я МВС.
Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України до серпня 1998 року.
Згідно свідоцтва про хворобу від 15 липня 1998 року ОСОБА_1 під час проходження служби набув захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
При первинному огляді позивача медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) йому встановлено 25% втрати професійної працездатності та ПАТ НАСК «Оранта» 30 травня 2000 року проведено виплату страхового відшкодування з обов'язкового особистого страхування працівників МВС України в розмірі 925 грн.
09 листопада 2023 року позивач пройшов повторний огляд МСЕК, за результатами якого позивачу встановлено ІІ групу інвалідності та 70% втрати професійної працездатності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
З метою отримання одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 звернувся до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області з відповідним пакетом документів.
Листом Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області» від 05 грудня 2023 року зазначений пакет документів для призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850 скеровано до МВС України.
Листом Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України від 15 січня 2024 року № 1178/49-2024 зазначені документи було повернуто до ДУ «ТМО МВС України по Житомирській області», як такі, що не відповідають вимогам законодавства. Вказано, що установлення позивачу МСЕК ІІ групи інвалідності відбулося в період понад 2 роки від дати встановлення 25% втрати професійної працездатності (у 2000 році), що суперечить умовам пункту 4 Порядку №850. Також під час розгляду матеріалів Департаментом охорони здоров'я МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія ОСОБА_1 проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС.
Уважаючи такі дії МВС України протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Спосіб, у який МВС України розглянуло заяву та документи про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, Законом України № 565-ХІІ та Порядком № 850 не передбачені.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон України № 580-VIII).
До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII (далі - Закон України №565-ХІІ) та Порядком № 850.
Відповідно до статті 23 Закону України № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання вимог зазначеної статті, постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок № 850.
Відповідно до пункту 2 названого Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
- у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
- у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби, а в разі припинення відповідного органу внутрішніх справ як юридичної особи - до уповноваженої установи МВС такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Пунктом 8 Порядку № 850 передбачено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, або керівник уповноваженої установи МВС, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Тобто, обов'язок подання висновку до МВС України щодо виплати грошової допомоги Порядком № 850 покладається саме на керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або уповноваженої установи МВС, у цьому випадку - на Державну станову «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області».
Отримавши відповідну заяву позивача та додані до неї документи, керуючись пунктом 8 Порядку № 850, Державна станова «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області» 05 грудня 2023 року направила висновок та інші документи, перелік яких визначений Порядком № 850, до МВС України для прийняття рішення.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, або до уповноваженої установи МВС для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Отже, після надходження передбачених Порядком №850 документів МВС України зобов'язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.
Разом з тим, відповідач не прийнявши за результатом розгляду документів про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, жодного з зазначених вище рішень, всупереч пункту 9 Порядку № 850, листом від 15 січня 2024 року № 1178/49-2024 повернув Державній станові «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області» матеріали на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 без розгляду.
Спосіб, у який МВС України розглянуло заяву та документи про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, Законом України № 565-ХІІ та Порядком № 850 не передбачені.
А тому, з метою повного відновлення порушеного права, для захисту якого подано відповідний позов, суд уважає за необхідне обов'язати відповідача повторно розглянути та прийняти відповідно до законодавства по заяві ОСОБА_1 рішення щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.