П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 522/13798/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 28 січня 2025 року (суддя Ковтун Ю.І., м. Одеса, повний текст рішення складений 28.01.2025) про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови,-
19.08.2024 до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якій позивач просив визнати протиправною та скасування постанови №1471 від 17.07.24 по справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2024 року позов було залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк 5 днів з дня вручення зазначеної ухвали для усунення недоліків.
В ухвалі зазначено про те, що позивачем пропущений десятиденний строк звернення до суду з даним позовом та було роз'яснено, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом:
- надання фіскального чеку або іншого розрахункового документу, що підтверджує оплату кур'єрської доставки;
- звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказівкою поважних причин його пропуску.
31.12.2024 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про долучення доказів до матеріалів справи - квитанції до прибуткового касового ордеру №218 від 26.07.2024.
У клопотанні було зазначено, що позовну заяву (перше) було відправлено до суду 26.07.2024, що підтверджується накладною «Кур'єрська служба доставки» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Двадцять п'ять годин» ЄДРПОУ 37585398), а тому строк на подання позовної заяви не порушено.
Розглянувши надане представником позивача клопотання та додану до нього квитанцію до прибуткового касового ордеру, суд 27.01.2025 постановив ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_1 залишив без розгляду.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що надана квитанція не відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки у ній не вказано прізвище особи, відповідальної за здійснення зазначеної операції і правильність її оформлення, відсутні підпис, прізвище та ініціали головного бухгалтера, що спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Також з накладної №6016 не вбачається, у якій саме спосіб було здійснено оплату послуг. Відтак, надання накладної служби кур'єрської доставки без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання позову у день, зазначений на відповідній накладній.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування поданої скарги апелянт зауважив, що квитанція до прибуткового касового ордеру №218 від 26.07.24 містить підпис касира (уповноваженої особи) та засвідчена відбитком печатки ТОВ «Двадцять п'ять годин». Тому апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував її у якості доказу направлення позовної заяви до суду.
Окремо апелянт звернув увагу на неврахування судом першої інстанції процесуальних строків розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зокрема, частина перша статті 286 КАС України передбачає, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідачі своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Судом першої інстанції спірне питання було розглянуто у відкритому судовому засіданні.
Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства, частиною першою статті 5 якого унормовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, та третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до вимог частини першої, шостої, дев'ятої статті 120 КАС перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав копію спірної постанови 23.07.2024.
Позов подано до суду 26.07.2024, що підтверджується накладною кур'єрської служби доставки (а.с. 22), тобто в межах десятиденного строку з дня отримання такої постанови.
Ураховуючи, що надана на підтвердження зазначеного ПН №36016 скріплена печаткою оператора, що надає послуги поштового зв'язку (ТОВ «Двадцять п'ять годин» 37585398), колегія суддів вважає помилковим висновки суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, і як наслідок, залишення її в подальшому без розгляду з підстав відсутності належних доказів своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Колегія суддів також змушена звернути увагу на положення частини четвертої статті 242 КАС України, якої встановлено, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пункт 8 частини третьої наведеної статті встановлює, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Приписами статті 286 КАС України встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, частиною першою якої передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З матеріалів справи вбачається, що провадження у даній справі відкрито районним судом 03.10.2024, а тому, у відповідності ч.1 ст. 286 КАС України, справа повинна була вирішена судом по суті до 14.10.2024.
Залишення позовної заяви без руху більш ніж через два місяця від дати, до якої справа мала була розглянута судом, може порушувати конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливати на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Ураховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, за наслідками чого оскаржена ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відтак, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 28 січня 2025 року про залишення позову без розгляду - скасувати, а справу №522/13798/24 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов