П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/3360/21
Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року, якою прийнято звіт про виконання рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
14 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, в якій просив:
визнати протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
зобов'язати вчинити належні дії щодо доплати недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн;
стягнути 73 540,00 грн моральної шкоди.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення набрало законної сили 19.10.2021 року та 29.11.2021 року Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист.
22.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю, оскільки рішення суду не виконано у частині виплати нарахованої суми.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено. Зобов'язано відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
16.01.2025 року відповідач подав звіт про виконання рішення суду, у якому зазначено про нарахування позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік. Невиплачений розмір грошової допомоги становить - 7354,00 грн. Відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 26.08.2021 № 902, Департаментом сформовано окремі списки за черговістю виконання рішень відповідно до пріоритетності спрямування коштів. ОСОБА_1 внесений до списку осіб, сплата коштів яким передбачена Державним бюджетом для забезпечення виконання рішень суду за номером 66. У разі надходження коштів, Департаментом буде розпочато процес виконання судового рішення. Департамент, як бюджетна установа, уповноважений лише на отримання бюджетних асигнувань, які визначаються бюджетними призначеннями і є у даному випадку тільки виконавцем, якому доведені обсяги бюджетних асигнувань. За такого, Департаментом вжито усіх необхідних заходів щодо виконання вказаного судового рішення, в діях останнього відсутня недобросовісність суб'єкта владних повноважень, які могли б свідчити про ухилення від виконання рішення суду.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 року прийнято звіт Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради.
Не погодившись з прийнятою ухвалою від 22.01.2025 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу та прийняти нову, якою встановити новий розумний строк для подання відповідачем звіту.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує на відсутність доказів приписи ч.11 ст. 382-1 КАС України, якими прямо визначено обов'язок суду встановити відповідачу новий строк для подання звіту у разі, якщо суб'єкт владних повноважень не виконав в повному обсязі судове рішення. Отже суд першої інстанції, встановивши наявність невиплаченої суми на виконання рішення суду, повинен був встановити відповідачу новий строк для подання звіту.
Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про неможливість наразі виплатити суму заборгованості у зв'язку відсутністю належних бюджетних асигнувань. В той же час, позивач внесений до списку осіб, сплата коштів яким передбачена Державним бюджетом та на час подання відзиву є 33 у черзі. З огляду на відсутність у діях відповідача ознак недобросовісної поведінки просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до ч.3 ст.311, ст.312, КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи, що забезпечується через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження».
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
У Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі “Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі “Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі “Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-ІХ внесені зміни до КАС України, який доповнено статтею 382-1 КАС України про порядок розгляду заяви про зобов'язання подати звіт, статтею 382-2 КАС України, яка регламентує розгляд звіту про виконання судового рішення та статтею 382-3 - рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення, які є чинними з 19 грудня 2024 року.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Отже, з 19 грудня 2024 року питання судового контролю вирішуються у судах з урахуванням змін, внесених Законом №4094-ІХ.
Відповідно до ч.1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу .Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Згідно з ч.2, 3 ст. 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Частиною п'ятою ст. 382-3 КАС України визначено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Згідно з ч.11 ст.382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Отже, на етапі перевірки звіту суб'єкта владних повноважень, який стосується, зокрема, виплати заборгованості з нарахованих, але невиплачених сум соціальних виплат, суд має можливість врахувати добросовісну поведінку боржника, яка полягає у вчинені достатніх та вичерпних дій задля забезпечення органу у фінансуванні та не накладати стягнення у вигляді штрафу на керівника боржника. У такому випадку суд обов'язково встановлює новий строк, який становить від 10 днів до трьох місяців.
Як вбачається з поданого звіту Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради та доданих до нього матеріалів, ОСОБА_1 здійснено перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум та сума заборгованості становить 7354 грн та обліковується в спеціальному списку осіб, сплата коштів яким передбачена Державним бюджетом для забезпечення виконання рішень суду.
Крім того колегія суддів вбачає, що на час розгляду звіту у суду першої інстанції позивач перебував у вказаному списку за номером 66, а станом на 24 лютого 2025 року вже за номером 33, що вказує на прогрес у виплаті заборгованості та доводить вчинення відповідачем активних дій, направлених на отримання фінансування.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не допустив протиправної бездіяльності під час виконання рішення у справі №400/3360/21, а його керівник вчинив достатніх і вичерпних дій, спрямованих на виконання судового рішення та встановлення бюджетних асигнувань, що виключає можливість застосування до нього негативних наслідків, встановлених ст.382 КАС України.
Разом з тим, ч.11 ст.382-3 КАС України прямо зобов'язує суд встановити новий строк, у разі якщо суб'єкт владних повноважень не в повному обсязі виконав судове рішення, але суд вже таки прийняв його звіт.
Однак суд першої інстанції не виконав вимоги ч.11 ст.382-3 КАС України та не встановив відповідачу достатній строк, що відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України є підставою для зміни оскаржуваної ухвали, шляхом доповнення резолютивної частини другим абзацом наступного змісту: «Встановити Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради новий двомісячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подання звіту про виконання рішення суду від 27.07.2021 року по справі № 400/3360/21 в частині проведення доплати ОСОБА_1 недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн».
У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Враховуючи зазначене, оскаржена ухвала суду першої інстанції щодо питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу (п.25 ч.1 ст.294 КАС України), після її перегляду в суді апеляційної інстанції, не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Керуючись ст.ст.311,315,317,321,322,325,382,383,328 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року змінити, доповнивши резолютивну частину другим абзацом наступного змісту: «Встановити Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради новий двомісячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подання звіту про виконання рішення суду від 27.07.2021 року по справі № 400/3360/21 в частині проведення доплати ОСОБА_1 недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн».
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко