10 березня 2025 року м. Дніпросправа № 280/867/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2024р. у справі №280/867/24
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №280/867/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії /а.с.2-3 том 1/.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2024р. у справі №280/867/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо переведення виплати пенсії ОСОБА_1 через відділення поштового зв'язку та щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення з компенсацією втрати частини доходу та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за весь період невиплати пенсії; в задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції від 22.03.2024р. у справі №280/867/24, з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024р. у цій справі, набрало законної сили 26.06.2024р. і відповідно до ст. 370 КАС України є обов'язковим для учасників цієї адміністративної справи та невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у справі з метою виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2024р. у справі №280/867/24, яке набрало законної сили 26.06.2024р., в порядку визначеному положеннями Закону України «Про виконавче провадження» було отримано 12.08.2024р. виконавчі листи в суді першої інстанції.
25.11.2024р. представник позивача подав до суду першої інстанції заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2024р. у справі №280/867/24, заява мотивована тим, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2024р. на момент звернення до суду із цією заявою не виконано.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2024р. у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та винести нову, якою задовольнити заяву про встановлення судового контролю.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
В абз. 1 пп. 3.2 п. 3 рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина. Виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч.3 ст.14 КАС України).
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З моменту набрання законної сили судовим рішенням виникає безумовний обов'язок його виконання.
У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством.
Положенням статей 382, 383 КАС України встановлено такі види судового контролю за виконанням судового рішення: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України ).
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019р. у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З огляду на положення наведеної норми процесуального права, колегія суддів вважає, що встановлення контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду (яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами). Вбачаючи, обґрунтований сумнів заявника у невиконанні/неповному виконанні рішення суду, має прийняти до провадження відповідну заяву, адже це є заходом для забезпечення конституційного права особи на судовий захист.
В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням того, що контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, що прямо передбачено ст. 129-1 Конституції України, і такі повноваження суду запровадженні з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Для застосування судового контролю в порядку ст.382 КАС України повинні існувати об'єктивні обставини, які свідчать про можливість нехтування відповідачем своїми обов'язками в частині виконання судового рішення і викликають сумнів у виконанні ним як суб'єктом владних повноважень рішення суду, яке в силу приписів ст.129-1 Конституції України є обов'язковим до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції врахував, що на підставі виданого судом першої інстанції виконавчих листів відкрито виконавчі провадження ВП №75909591 та ВП №75909589 щодо примусового виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2024р. у справі №280/867/24.
15.11.2024р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Частюковим В.О. винесено постанову про закінчення виконавчих проваджень ВП №75909591 та ВП №75909589 на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).
Також, встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області на виконання рішення суду від 22.03.2024р. у справі № 280/867/24 відповідачем поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 з дати припинення з компенсацією втрати частини доходу та нараховано борг у розмірі 43042,02грн.
Кошти, нараховані на виконання рішення суду, перераховані Головним управлінням у жовтні 2024 року на рахунок ОСОБА_1 в АТ «ОТП Банк» відповідно до першої заяви, долученої до матеріалів пенсійної справи. Кошти, перераховані Головним управління, повернені банком у жовтні 2024 року. У листопаді 2024 року кошти, нараховані на виконання рішення суду, та суми пенсії у загальній сумі 46302.50грн перераховані Головним управлінням на рахунок ОСОБА_1 в ПАТ «Ощадбанк» відповідно до другої заяви, поданої її представником та долученої до матеріалів пенсійної справи. Кошти, перераховані Головним управління, повернені банком у грудні 2024р.
Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області вчинені дії на виконання рішення суду від 22.03.2024р. у справі №280/867/24.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, що пенсійний орган як боржник виконав вимоги судового рішення, прийнятого за розглядом даної справи, та здійснював перерахування пенсії на банківський рахунок, зазначений представником позивача.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив у цій справі обґрунтовану ухвалу від 10.12.2024р. про відмову у задоволені заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, тому враховуючи, що ухвала суду першої інстанції від 10.12.2024р. постановлена без порушень норм чинного процесуального законодавства, а тому таку ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Акерман Н.І., залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги суперечать фактичним обставинам справи та зводяться до помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм чинного процесуального законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 311,312,315,316,321,322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2024р. у справі №280/867/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття , та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 10.03.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов