Справа № 288/335/25
Провадження № 1-кп/288/69/25
10 березня 2025 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Попільня Житомирської області в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025065440000009 від 09.02.2024 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рудня-Повчанська, Лугинського району, Житомирської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, українця, громадянина України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
що обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 337 КК України,
ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він підозрюється в ухиленні військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до статті 65 Конституції України, статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Статтею 10 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу, передбачено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць, зобов'язані: прибувати за викликом відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно статті 18і зазначеного Закону, під час дії воєнного стану призовні комісії утворюються для розгляду питань щодо взяття осіб на військовий облік військовозобов'язаних або виключення з військового обліку.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військовий облік усіх призовників і військовозобов'язаних ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Згідно статті 34 цього закону, персонально-якісний облік військовозобов'язаних передбачає облік відомостей стосовно узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних. Ведення персонально-якісного обліку військовозобов'язаних покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
На загальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані, які не заброньовані на період мобілізації та на воєнний час (стаття 35 Закону).
Відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від ЗО грудня 2022 року № 1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.
Військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (п. 16 Порядку).
Відповідно до пункту 18 вказаної постанови взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни, придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час, які не досягай граничного віку перебування в запасі Збройних Сил та особи, які досягай граничного віку (27 років) перебування на військовому обліку призовників. Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
ОСОБА_3 , будучи особою, яка згідно ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, ухилився від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
03.02.2024 року ОСОБА_3 відповідним керівником начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , особисто військовозобов'язаному вручено попередження про його ухилення від військового обліку військовозобов'язаних, а також те, що в його діях вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України в частині, що стосується ухилення від військового обліку.
Також, ОСОБА_3 попереджено про те, що у разі неприбуття до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у термін до 07.02.2025 року для взяття на військовий облік військовозобов'язаних та отримання військово-облікових документів, ІНФОРМАЦІЯ_2 буде звертатись до слідчих органів досудового розслідування.
ОСОБА_3 особисто ознайомився із змістом даного попередження від 03.02.2025 року про необхідність стати на військовий облік у термін до 07.02.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 та поставив свій підпис про ознайомлення.
Незважаючи на свою обізнаність в обов'язку громадянина України проходити службу в лавах Збройних сил України, ОСОБА_3 , діючи умисно, всупереч вимог ст. 65 Конституції України, Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», метою ухилення військовозобов'язаного від військового обліку, будучи особисто ознайомленим про кримінальну відповідальність за ухилення військовозобов'язаного від військового обліку,
та належним чином повідомленим про час та місце прибуття за викликом, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на ухилення від військового обліку, без поважних на те причин у термін до 07.02.202 року ОСОБА_3 на військовий облік так і не став, та в подальшому до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про причини своєї непоставки на вищевказаний облік не повідомив.
Тим самим ОСОБА_3 ухилився від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Своїми умисними діями, які виразились в ухиленні військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого територіального комплектування та соціальної підтримка, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення - проступок, передбаченого частиною 1 статті 337 КК України.
В направленому прокурором обвинувальному акті міститься клопотання про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 28 лютого 2025 року обвинувачений ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_4 добровільно, надав письмову заяву щодо визнання своєї винуватості, в якій беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 337 КК України, ознайомився з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною 2 статті 302 КПК України та погодився з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Окрім цього, до обвинувального акта долучено матеріали кримінального провадження №12025065440000009 від 09.02.2024, в яких міститься і протокол допиту підозрюваного від 26 лютого 2025 року, де він визнав свою вину, щиро розкаявся. (арк. справи 50-51).
Враховуючи наведене, відповідно до положень ст. ст. 381-382 КПК України, з огляду на позицію учасників судового провадження на підставі документів, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості, розгляд даного обвинувального акту здійснюється у спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно частини 2 статті 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Згідно частини 2 статті 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
За встановлених органом досудового розслідування обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 337 КК України
- умисними діями, які виразились в ухиленні військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого територіального комплектування та соціальної підтримка.
Відповідно до статті 65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною 2 статті 53 цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , є активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , не встановлено.
При призначенні обвинуваченому міри покарання, суд враховує характер і ступень тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, обставини, що пом'якшують покарання, особу ОСОБА_3 , який в силу статті 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, вину визнав, має постійне місце реєстрації та проживання, та вважає, що покарання у виді штрафу, оскільки саме такий вид покарання на думку суду сприятиме досягненню мети покарання, буде необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не пред'явлено.
Арешт на майно в даному кримінальному провадженні не накладався.
Речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 468-469, 472-475 КПК України, ч. 1 ст. 337 КК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 337 КК України та призначити йому покарання за частиною 1 статті 337 КК України у вигляді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п'ять тисяч сто) гривень.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Попільнянський районний суд Житомирської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя Попільнянського
районного суду ОСОБА_1