Справа № 286/3190/24
28 лютого 2025 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л.
з секретарем Павленко Л. В.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення в натурі частки житлового будинку, який належить співвласникам на праві спільної часткової власності , -
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 ОСОБА_5 про виділення в натурі частки житлового будинку, який належить співвласникам на праві спільної часткової власності і просить виділити їй в натурі 2/5 ідеальної частки з спільної часткової власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , наступні приміщення: веранду площею 3,1 кв.м, санітарну кімнату площею 3,0 кв.м, коридор площею 6,1 кв.м, кухню площею 5,6 кв.м., передпокій площею 14,8 кв. м, кімнату площею 11,8 кв. м, кімнату площею 15,4 кв. м та припинити право спільної часткової власності, мотивуючи тим, що житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 , знаходиться у спільній частковій власності декількох фізичних осіб і належить їй та відповідачам: ОСОБА_3 і ОСОБА_5 . Вона є власником 2/5 частин житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу від 10.03.1998, посвідченого Овруцькою державною нотаріальною конторою. ОСОБА_5 є власником 7/25 частин житлового будинку на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 14.11.1987, а ОСОБА_6 - власником 8/25 частин житловго будинку на підставі договору дарування від 29.04.1988, посвідченого Овруцької державною нотаріальною конторою.
Нещодавно вона вирішила оформити земельну ділянку біля своєї частини будинку, однак зробити цього не змогла.
Для подання документів для отримання рішення про передання у приватну власність земельної ділянки необхідно, щоб була проведена державна реєстрація прав власності на частину будинку в Державному реєстрі речових прав, що почав функціонувати в 2013 році. Таку реєстрацію хотіла зробити лише вона, а інші власники не хочуть цього робити. Для їх реєстрації необхідне спільне звернення всіх співвласників житлового будинку та подання документації на земельну ділянку біля свого будинку. Для цього повинна бути виготовлена технічна документація.
Після реєстрації в Державному реєстрі речових прав на всі частини будинку та виготовлення технічної документації із землеустрою, вони могли б спільно звернутися до нотаріуса для укладення договору про поділ житлового будинку.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (на будинок) право власності після 2013 року ні за ким не зареєстровано.
Вона не може їх примусити чи умовити, а без інших співвласників вона не може чинити будь-які юридично значимі дії.
Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 17.01.2025 було залучено до участі у вказаній справі, як правонаступника відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_4 .
Відзивів на позовну заяву відповідачами не подано.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позовній заяві.
Відповідач - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнає.
Відповідач - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, але надала заяву, в якій просить справу слухати у її відсутність. Позовні вимоги визнає.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачеві на праві спільної часткової власності на підставі договору купівлі-продажу від 10.03.1998 належить 2/5 частини в праві власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 . Відповідачеві - ОСОБА_8 належить 8/25 частин на підставі договору дарування від 29.04.1988, а відповідачеві - ОСОБА_4 7/25 частин, які належали її покійному чоловіку - ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на будівлю № НОМЕР_1 від 14.11.1987, і які вона успадкувала після його смерті, так як була зареєстрована та проживала разом з ним на час його смерті. Право власності за сторонами у встановленому законом порядку не зареєстровано.
Вказані обставини підтверджуються копіями: договору купівлі-продажу від 10.03.1998, зареєстрованого в реєстрі за №1670, інформаційної довідки КП «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради №36 від 02.07.2021, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна, а саме, щодо будинку АДРЕСА_1 , та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 17.11.2023 та довідкою ЦНАП виконавчого комітету Овруцької міської ради №3659 від 11.12.2024 (а. с. 12, 15, 17, 35).
Відповідно до ст.ст. 355, 356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Частиною 3 ст. 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
В ч.6 постанови від 04.10.1991 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» Пленум Верховного суду України роз'яснив, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частку будинку з самостійними виходами (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення.
Таким чином, з аналізу змісту ст.ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слідує, що виділ часток жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами житловий будинок АДРЕСА_1 трьохквартирний та має окремі входи. ОСОБА_1 належить 2/5 частини будинку (а. с. 6-10).
З висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна №84 від 06.08.2024 вбачається, що згідно договору купівлі-продажу серії ААК №780976 від 10.03.1998 ОСОБА_1 належить веранда площею 3,1 кв.м, санітарна кімната площею 3,0 кв.м, коридор площею 6,1 кв. м, кухня площею 5,6 кв. м, передпокій площею 14,8 кв. м, кімната площею 11,8 кв. м та кухня площею 15,4 кв. м, що становить 1 цілу частину житлового будинку загальною площею 59,8 кв. м, житловою площею 27,2 кв. м по АДРЕСА_1 . При вивченні поверхневого плану житлового будинку та при візуальному огляді встановлено, що за технічними показниками об'єкт є відокремленим, має окремий вхід, комунікації та може бути виділений в натурі в окремий житловий будинок (а. с. 16).
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
За встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, зважаючи, що позивач не може в повній мірі реалізувати своє право власності без участі інших співвласників; будинок має окремі входи, тобто наявна визначена законом технічна можливість виділення позивачеві в натурі 2/5 частки в спірному житловому будинку, а тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для виділення останній в натурі ідеальної частки із спільної часткової власності.
Відповідно до ч.3 ст.364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3172 грн. 86 коп. в дохід держави.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Виділити у власність ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в натурі частку спільного майна, що складається з 2/5 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 59,8 кв.м, житловою - 27,2 кв.м., яка включає: веранду площею 3,1 кв.м, санітарну кімнату площею 3,0 кв.м, коридор площею 6,1 кв.м, кухню площею 5,6 кв.м., передпокій площею 14,8 кв. м, кімнату площею 11,8 кв. м, кімнату площею 15,4 кв. м, що становить цілу частину, та припинити на неї право спільної часткової власності.
На рішення суду до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А. Л. Гришковець Повне рішення виготовлено 10.03.2025.