Справа № 282/1776/24
Провадження № 2/282/110/25
10 березня 2025 року
селище Любар
Суддя Любарського районного суду Житомирської області Носач В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на користь ТзОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитними договорами № Z62.19740.005098000 від 02.04.2019 та №С-0010052527-19-980 від 02.04.2019 у сумарному розмірі 82686,71 грн та судові витрати пов'язані з розглядом справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.04.2019 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Z62.19740.005098000.
Відповідно до умов кредитного договору банк надає позичальнику кредит у розмірі 38312,00 грн строком на 24 місяці. Розмір процентної ставки 15.0% річних, а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами згідно із графіком платежів.
Підписанням відповідного кредитного договору відповідачка також приєдналась до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у редакції, що діяла станом на дату укладення договору) та підтвердила свою обізнаність про умови та тарифи банку.
На виконання умов вищевказаного договору АТ «Ідея Банк» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.
Відповідачка виконувала взяті на себе зобов'язання з істотними порушеннями умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
Крім того, 02.04.2019 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки №С-001-052527-19-980.
Відповідно до умов кредитного договору банк надає клієнту кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по рахунку. Максимальний розмір кредитної лінії 200000 грн. Ліміт кредитної лінії доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 7000,00 грн. Відсоткова ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48% річних.
Підписанням відповідного кредитного договору відповідачка також приєдналась до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у редакції, що діяла станом на дату укладення договору) та підтвердила свою обізнаність про умови та тарифи банку.
На виконання умов вищевказаного договору АТ «Ідея Банк» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.
Відповідачка виконувала взяті на себе зобов'язання з істотними порушеннями умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
25 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Свеа Фінанс» (попередня назва «Росвен Інвест Україна») укладено договір факторингу № 01.02-31/23, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в реєстрі боржників. В тому числі за даним договором ТОВ «Свеа Фінанс» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» за договорами № Z62.19740.005098000 від 02.04.2019 і №С-001-052527-19-980 від 02.04.2019.
До Договору факторингу № 01.02-31/23 було складено три Реєстри боржників.
Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договорі №Z62.19740.005098000 від 02.04.2019, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Свеа Фінанс» станом на дату подачі позову складає - 64807,27 грн, з яких: 26424,32 грн - заборгованість за основним боргом; 12395,10 грн - заборгованість за відсотками; 25987,85 грн - заборгованість за іншими процентними платежами.
Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договорі №С-001-052527-19-980 від 02.04.2019, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Свеа Фінанс» станом на дату подачі позову складає - 17879,44 грн, з яких: 6935,85 грн - заборгованість за основним боргом; 10943,59 грн - заборгованість за відсотками.
Позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитними договорами № Z62.19740.005098000 від 02.04.2019 та №С-001-052527-19-980 від 02.04.2019 у сумарному розмірі - 82686,71 грн та судові витрати в розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Ухвалою суду від 08 січня 2025 року відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалу суду про відкриття провадження у справі відповідачка отримала 18 січня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідачки до суду не надходило.
Правом подання відзиву на позовну заяву відповідачка не скористалася.
Крім того, клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
З урахуванням викладеного, відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
02 квітня 2019 року ОСОБА_1 підписала заяву-анкету по кредитному договорі № Z62.19740.005098000.
02 квітня 2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z62.19740.005098000, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит на поточні потреби в сумі - 38312,00 гривень, включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості). Банк надає кредит у день підписання даного договору строком на 24 місяці. За користування кредитом позичальник сплачує змінювану процентну ставку в розмірі 15%.
Позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 24 щомісячних внесках включно до 2 дня/числа кожного місяця, згідно графіку щомісячних платежів.
Погашення простроченої заборгованості здійснюється шляхом списання банком з транзитного рахунку суми простроченої заборгованості в день надходження грошових коштів на рахунок обліку заборгованості.
Відповідно до графіку щомісячних платежів, загальна вартість кредиту у ОСОБА_1 становить - 63990,73 грн, з яких: погашення суми кредиту - 38312,00 грн, проценти за користування кредитом - 6829,23 грн, плата за обслуговування - 18849,50 грн.
У паспорті споживчого кредиту, викладена інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, а саме: основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, та інші правові аспекти. Сума ліміту кредиту - 38312,00 грн, загальні витрати по кредиту - 30675,95 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 63990,73 грн; строк кредитування 24 місяці, процентна ставка відсотків річних -15%. Плата за обслуговування кредитної заборгованості складає 2,10 % щомісячно від початкової суми кредиту.
Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем.
Відповідно до ордерів-розпорядження № 1 Про видачу кредиту та № 2 Про сплату страхового платежу, виданих АТ «Ідея Банк», ОСОБА_1 отримала кредит 33314,78 грн на підставі договору № Z62.19740.005098000 від 02.04.2019 та кредит в сумі 4997,22 гривень, підстава: страховий платіж від ОСОБА_1 .
Згідно з довідки розрахунку заборгованості АТ «Ідея Банк», у ОСОБА_1 за кредитним договором № Z62.19740.005098000 від 02.04.2019 рахується заборгованість станом на 25.07.2023 в розмірі 64807,27 грн, яка складається із: заборгованість за основним боргом - 26424,32 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 12395,10 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями - 25987,85 грн.
Позивачем на підтвердження обґрунтування позову, крім розрахунку заборгованості, надано виписку з 02.04.2019 по 25.07.2023, яка має статус первинного документа. Зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачкою кредитними коштами, у ній зазначені операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, яка відповідачем не спростована.
02 квітня 2019 року між АТ«Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Угоду №С-001-052527-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки.
Відповідно до умов договору, банк надає клієнту кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по рахунку. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000 грн. Ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення Угоди, становить 7000,00 грн та може бути змінений в межах встановленого угодою максимального ліміту кредитної лінії за ініціативою банку, про що буде повідомлено клієнта додатково. Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48,00% річних.
Підписанням угоди клієнт підтверджує, що ознайомлений, що реальна річна процентна ставка складає - 82,59%; загальна вартість кредитної лінії складає - 591,58 грн, за кожні - 1000 грн з 10000 грн.
Згідно з довідки розрахунку заборгованості АТ «Ідея Банк» у ОСОБА_1 за кредитним договором № С-001-052527-19-980 від 02.04.2019 рахується заборгованість станом на 25.07.2023 в розмірі 17879,44 грн, яка складається із: заборгованість за основним боргом - 6935,85 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 10943,59 грн.
Позивачем на підтвердження обґрунтування позову, крім розрахунку заборгованості, надано виписку з 02.04.2019 по 25.07.2023, яка має статус первинного документа. Зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, яка відповідачем не спростована.
Згідно Договору факторингу № 01.02-31/23 від 25 липня 2023 року, укладеного між АТ «Ідея Банк» (клієнт) та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (фактор), за цим договором клієнт передає (відступає) фактору свої Права вимоги, а фактор набуває Права вимоги клієнта за первинними договорами та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в Реєстрі боржників, що підписуються сторонами, у паперовому вигляді в день укладення цього договору та надсилається клієнтом фактору засобами корпоративного зв'язку у захищеному паролем файлі в день укладання цього договору. Реєстр боржників після належного його підписання вважається невід'ємною частиною цього договору.
Як вбачається з витягу з реєстру боржників №1 до договору факторингу від 25.07.2023 року №01.02-31/23, в списку боржників під № 2122 вказана ОСОБА_1 , номер первинного договору Z62.19740.005098000 від 02.04.2019, дата закінчення первинного договору 02.04.2021. Відсоткова ставка - 15.00%, валюта UAН. Загальна сума заборгованості - 64807,27 грн, яка складається із: заборгованість за основним боргом - 26424,32 грн, заборгованість за відсотками - 12395,10 грн, заборгованість за комісіями - 25987,85 грн. Кількість днів прострочення - 1266.
Під № 2123 вказана ОСОБА_1 , номер первинного договору С-001-052527-19-980 від 02.04.2019, дата закінчення первинного договору 02.04.2024 року. Відсоткова ставка - 48,00%, валюта UAН. Загальна сума заборгованості - 17879,44 грн, яка складається із: заборгованість за основним боргом - 6935,85 грн, заборгованість за відсотками - 10943,59 грн. Кількість днів прострочення - 1298.
Відповідно до рішення єдиного учасника ТОВ «Росвен Інвест Україна» № 1 від 25 березня 2024 року, вирішено змінити назву (найменування) товариства: повну українською мовою з «Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на «Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс».
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статей527,530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у встановлений договором строк.
В силу вимог статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною другою статті 1050 ЦК України встановлено що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Керуючись ст.ст. 509,510 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Положенням статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Проте, відповідачем на даний час зобов'язання щодо погашення вказаної заборгованості за кредитним договором не виконуються.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та проценти від простроченої суми.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частина 3статі 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно частини другої статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Тлумачення статті 516 ЦК України, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом України. Зокрема, в постанові Верховним Судом України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 вказується, що «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним».
Отже, виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку про необов'язковість згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, що не позбавляє сторін права додатково врегулювати порядок зміни кредитора в договорі.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятого на себе зобов'язання за кредитним договором Z62.19740.005098000 від 02.04.2019 та Угодою С-001-052527-19-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 02.04.2019, не виконала, що стало наслідком звернення ТзОВ «Свеа Фінанс», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 81 Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 89 Цивільного Процесуального Кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіряючи позовну вимогу за кредитним договором №Z62.19740.005098000 від 02.04.2019 судом встановлено, що розрахунок, наданий позивачем, відповідає умовам кредитного договору та підтверджується випискою по рахунку. Розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст.627 ЦК України. Відповідачем не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум.
Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов'язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості з основного боргу та відсотків за кредитним договором №Z62.19740.005098000 від 02.04.2019 обґрунтованими.
Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості за іншими процентними платежами (комісіями) в сумі 25987,85 гривень, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1.10 кредитного договору за кредитним договором №Z62.19740.005098000 від 02.04.2019 позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості, що включає в себе:
- надання інформації за рахунками позичальника з використанням телефонних каналів зв'язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центрі банку, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо;
- надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв'язку, шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника;
- опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв'язку тощо.
Відповідно до п. 4 Паспорту споживчого кредиту позичальник має сплачувати банку «Плату за обслуговування кредитної заборгованості» в розмірі 2,10% щомісячно від початкової суми кредиту.
Вказана комісійна винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок споживача, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним в силу вимог Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Схожі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21.
Суть зобов'язання за кредитним договором полягає в обов'язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов'язку позичальника їх повернути і сплатити за користування ними проценти. Підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.
Позивачем не наданого жодного підтвердження факту надання послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. В п.1.10 договору кредиту визначено, що плата за обслуговування кредиту включає в себе надання інформації за рахунками позичальника і опрацювання запитів позичальника. При цьому таку інформацію безоплатно позичальник має право отримувати не частіше одного разу на місяць. Тобто, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Позивач не зазначив та не надав доказів наявності конкретного переліку таких послуг, які надаються більше, ніж один раз на місяць, погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, підтверджень факту надання таких послуг в обсязі, що перевищує право споживача за законом. Та обставина, що оплата таких послуг внесена в графік погашення кредиту, не нівелює обов'язок позивача довести позовні вимоги належним чином, оскільки розшифрування таких послуг також не наведено в додатку до договору.
За таких обставин умови кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про те, які саме види платежів були включені позивачем при нарахуванні так званої «заборгованості за іншими процентними платежами». З огляду на викладене вище, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за іншими процентними платежами в розмірі 25987,85 грн є необґрунтованими.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 38819,42 грн заборгованості за договором №Z62.19740.005098000 від 02.04.2019, з яких: заборгованість за основним боргом - 26424,32 грн; заборгованість за відсотками - 12395,10 грн, відмовивши у стягненні з відповідачки заборгованості за іншими процентними платежами.
Щодо стягнення заборгованості за Угодою С-001-052527-19-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 02.04.2019, судом встановлено, що кредитор виконав свої зобов'язання перед ОСОБА_1 щодо надання кредиту, а остання порушила порядок та строки виконання зобов'язань за кредитним договором.
За даними довідки-розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за Угодою С-001-052527-19-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 02.04.2019, виданої АТ «Ідея Банк», станом на дату подачі позову становить 17879,44 грн, яка складається із: 6935,85 грн заборгованості за основним боргом; 10943,59 грн заборгованості за відсотками.
Оскільки ОСОБА_1 свої зобов'язання за Угодою С-001-052527-19-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 02.04.2019 належним чином не виконувала, порушувала умови кредитного договору, що спричинило виникнення заборгованості перед банком, суд вважає, що є підстави для задоволення позову шляхом стягнення з відповідачки суми кредитної заборгованості за Угодою С-001-052527-19-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 02.04.2019 в сумі 17879,44 грн, яка складається із: 6935,85 грн заборгованості за основним боргом; 10943,59 грн заборгованості за відсотками.
Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1661,04 грн.
Керуючись ст.4,12,13,19,23,28,48,76,78,81,141,211,258,259,263-265,274-279,352, 354,355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитними договорами у сумарному розмірі 56698 (п'ятдесят шість тисяч шістсот дев'яносто вісім) гривень 86 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі - 1661 (одна тисяча шістсот шістдесят одна) гривня 04 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників судового процесу:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», адреса місцезнаходження: 03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6; код ЄДРПОУ 37616221.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя В.М. Носач