Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/4146/23
Провадження № 1-кп/935/134/24
06 березня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , представника потерпілої ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , розглянувши у закритому судовому засіданні, в залі суду в м. Коростишів Житомирської області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023060410000441 від 18.07.2023, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який утримується у ДУ «Житомирська установа виконання покарань № 8», у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст. 152 КК України,
встановив:
У провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває вказане кримінальне провадження.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_8 звернулась з клопотанням про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки ОСОБА_7 не має на меті переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно виливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, як це зазначено прокурором. ОСОБА_7 позитивно характеризується за місце проживання, де проживає разом із цивільною дружиною, яка має проблеми із серцем, має хворих батьків похилого віку, яким потрібна постійна підтримка та допомога. Також, у зв?язку із перебуванням обвинуваченого вже більше року під вартою погіршився психологічний стан дітей, про що свідчать надані характеристики зі школи, що є прямим порушення Європейської конвенції про здійснення прав дітей, ОСОБА_7 не має змоги працювати та забезпечувати свою сім'ю, піклуватися про дітей. Клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів про тримання обвинуваченого під вартою не обґрунтовані, наведені ризики не містять жодних доказів.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання захисника.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання захисника, вважає його необґрунтованим, оскільки ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 177 КПК України, які стали підставою для обрання та продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зберігаються.
До суду потерпіла ОСОБА_9 подала заяву про розгляд судового засідання без її участі, клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 підтримала у повному обсязі.
До суду законний представник потерпілої ОСОБА_10 подала заяву про розгляд судового засідання без її участі.
У судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення клопотання захисника.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, кримінального провадження, дійшов таких висновків.
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 28 січня 2025 року ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 28 березня 2025 року включно.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
За тлумаченням мети тримання під вартою Європейською Комісією з прав людини, mutatis mutandis, в рішенні від 14.03.1984 у справі «Ферарі-Браво проти Італії» (заява № 9627/81) застосування цього заходу виправдане не лише тоді, коли факт вчинення і характер злочину безспірно доведені та встановлені, що складає завдання судового розгляду, але й для сприяння судовому розглядові в цьому.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Суд, при вирішенні клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу, враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст. 152 КК України, що, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів та особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років позбавлення волі, особу обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_7 , хоч і має стійкі соціальні зв'язки, постійне місце проживання, проте докази та обставини, на які посилається прокурор у своєму клопотанні, та які стали підставою для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, дають достатні підстави вважати, що продовжують існувати ризики можливості переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_7 на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, які на вказаному етапі судового розгляду не допитані, а тому є достатні підстави вважати, що обвинувачений, у разі обрання йому альтернативного запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, з метою уникнення від кримінальної відповідальності буде незаконно впливати на потерпілу, свідків, переховуватись від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність обвинуваченого.
За таких обставин, суд не може погодитись з доводами захисника, викладених у клопотанні про зміну запобіжного заходу щодо відсутності ризиків, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризик це подія, яка імовірно може настати за наявності певних підстав.
У судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Тому, враховуючи продовження існування ризиків, визначених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а також враховуючи особу обвинуваченого, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 178, 183, 184, 197, 331, 369-372 КПК України, суд,
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3