Справа № 296/11354/15-ц
6/296/41/25
про залишення заяви без руху
07 березня 2025 рокум. Житомир
Суддя Корольовського районного суду міста Житомира Пилипюк Лілія Миколаївна, розглянувши заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» про застосування наслідків недійсності правочину,
06 березня 2025 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла заява АТ «Сенс Банк» про застосування наслідків недійсності правочину. Заява подана представником заявника адвокатом Михніцьким Г. Ю. через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд».
Заява обґрунтована тим, що заочним рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 14 грудня 2016 року визнано недійсним договір кредиту № 282-22/19-64 від 23 квітня 2008 року, який укладений між ОСОБА_1 та АКБР СР «Укрсоцбанк». Позичальник ОСОБА_2 на підставі вищевказаного кредитного договору отримала кредит в розмірі 44 999 доларів США. Враховуючи часткове виконання позичальником умов кредитного договору, сума неповернутої частини кредитних коштів становить 25 396,96 доларів США.
На підставі наведеного АТ «Сенс Банк» просить застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені ч. 1 ст. 216 ЦК України, а саме: визначити грошову суму в розмірі 25 396,96 доларів США, яка має бути повернута кредитодавцю (банку) та стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ «Сенс Банк» 25 396,96 доларів США.
Заява АТ «Сенс Банк» про застосування наслідків недійсності правочину не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки заявник не зазначає процесуальної підстав для звернення до суду. Зміст заяви не дає можливості суду визначити в якому порядку слід розглядати таку заяву (для прикладу: заява про перегляд заочного рішення, заява про ухвалення додаткового рішення, позовна заява і т. д.).
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України). Одним із основних принципів цивільного судочинства є диспозитивніясть. В силу принципу диспозитивності цивільного судочинства саме ініціатору звернення до суду належить обрати та обґрунтувати відповідний спосіб захисту, визначити межі заявлених вимог, підтвердивши їх доказами.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Таким чином, для усунення недоліків заяви заявнику слід зазначити та обґрунтувати процесуальну підставу для звернення до суду, а також виконати вимоги ЦПК України щодо змісту й форми відповідного звернення.
Частиною першою статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст.185 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, суддя
Заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» про застосування наслідків недійсності правочину - залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків заяви протягом семи днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК