Справа № 296/2273/25
1-кс/296/1118/25
Іменем України
про продовження застосування запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
04 березня 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
м. Потсдам, Німеччина, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України у кримінальному провадженні №12023060000000598 від 08.11.2023, -
До слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12023060000000598 від 08.11.2023.
Клопотання обгрунтовано тим, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні №12023060000000598 від 08.11.2023.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб, до числа яких входять: мешканці м. Житомир ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , та інші невстановлені особи, які діючи за попередньою змовою, налагодили механізм незаконного придбання, пересилання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин на території м. Житомир, а також ОСОБА_5 здійснив незаконне придбання, зберігання, вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
08.11.2024 ОСОБА_9 затримано у відповідності до вимог ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
08.11.2024 у відповідності до вимог ст.ст. 276-278 УКПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
09.11.2024 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомир №296/10392/24 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 15 год. 42 хв. 07.01.2025 включно, з правом внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 242 240 грн.
03.12.2024 ухвалою Житомирського апеляційного суду ОСОБА_5 запобіжний захід залишено без змін.
31.12.2024 у відповідності до вимог ст.ст. 276-279 УКПК України ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.307, ч. 1 ст. 263 КК України.
06.01.2025 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомир №296/12065/24 продовжено строк досудового розслідування до чотирьох місяців, тобто до 06 березня 2025 року.
06.01.2025 ОСОБА_5 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 06.03.2025, з правом внесення застави 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 363 360 грн.
Необхідність продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий та прокурор обґрунтовують тим, що строк дії ухвали слідчого судді 06.03.2025 закінчується, однак, завершити досудове розслідування до вказаного строку завершити не можливо, оскільки необхідно:
1.отримати висновки призначених, однак ще не проведених 4-х судових молекулярно-генетичних експертиз, 2-х судових експертиз матеріалів речовин та виробів та 2-х судових комп'ютерно-технічних експертиз;
2.зібрати документи, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 , а також решти осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінально протиправної діяльності установ та операторів мобільного зв'язку, та у подальшому провести її аналіз;
3.долучити до матеріалів кримінального провадження розсекречені матеріали проведених негласних (слідчих) розшукових дій, клопотання та ухвали Житомирського апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно причетних до вчинення злочинів осіб;
4.вилучити та долучити до матеріалів кримінального провадження інформацію щодо руху коштів по банківським рахункам, яку необхідно витребувати шляхом тимчасового доступу від банківських установ, а також провести її аналіз;
5.провести ряд інших слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, у тому числі, але не виключно, допити свідків, додаткові допити підозрюваних, а також, за наявності розбіжностей, одночасні допити осіб;
6.за результатами проведених експертиз, зокрема молекулярно-генетичних та отриманих результатів проведених негласних (слідчих) дій, інших слідчих дій, вирішити питання про повідомлення про підозру іншим особам, які можуть бути причетними до вчинення даних кримінальних правопорушень;
7.вирішити питання про зміну підозри та повідомлення про підозру у кінцевій редакції особам, які обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень;
8.провести інші додаткові необхідні слідчі (розшукові), негласні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, а також ті, необхідність у проведенні яких виникне на тому чи іншому етапі досудового розслідування;
9.виконати вимоги ст.ст. 290, 291 КПК України.
Крім цього, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які знайшли своє підтвердження під час обрання запобіжного заходу не зменшилися, а саме :
- підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст. 177);
-знищити, сховати, спотворити речі, документи та речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п.2 ч.1 ст.177);
- незаконно впливати на свідків, яких на даний час не допитано та яким відомо про обставини вчинення ним злочину, а також на інших підозрюваних з метою схилити їх до відмови від дачі показань або дачі завідомо неправдивих показань щодо його злочинної діяльності (п. 3 ч.1 ст.177);
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177);
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177).
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні подане клопотання підтримали та просили його задовольнити. Прокурор наголосив на продовженні існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, досудове слідство триває, ними наразі не встановлено повне коло осіб причетних до вказаних кримінальних правопорушень.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення клопотання, просила більш м'який запобіжний захід або утримання під вартою з звизначенням застави у мінімальному розмірі.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав свого захисника вказавши, що підозра за ч.1 ст.309, та ч.1 ст.263 КК України відноснео нього є обгрутована проте необгрунтована підозра за ч.2 ст.307 КК України оскільки він не торгував наркотиками.
Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання, та додані до нього докази, слідчий суддя дійшов наступного.
Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Стаття 177 КПК України встановлює мету і підстави застосування запобіжних заходів.
Так ч.1 ст.177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).
Під час судового розгляду встановлено, СУ ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023060000000598 від 08.11.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України.
В ході досудового слідства встановлено причетність до злочинів ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України громадянина ОСОБА_5 08.11.2024 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК Українита 31.12.2024 року, повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 3 ст.307, ч. 1 ст. 263 КК України :
06.01.2025 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомир №296/12065/24 продовжено строк досудового розслідування до чотирьох місяців, тобто до 06 березня 2025 року.
06.01.2025 ОСОБА_5 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 06.03.2025, з правом внесення застави 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 363 360 грн.
Враховуючи стадію судового розгляду, суд, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) вважає, що підозра ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.307, ч. 1 ст. 263 КК України є обґрунтованою в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, це підтверджується:
-протоколами про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 12.01.2024, від 17.05.2024, від 24.07.2024;
-протоколами про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій - спостереження за особами від 11.07.2024, від 07.10.2024;
-висновками судових експертиз №СЕ-19/106-24/17645-НЗПРАП від 03.12.2024, №СЕ-19/106-24/16747-НЗПРАП від 08.11.2024, №СЕ-19/106-24/17642-НЗПРАП від 28.11.2024, №СЕ-19/106-24/17643-НЗПРАП від 28.11.2024, №СЕ-19/106-24/10097-НЗПРАП від 09.07.2024, №СЕ-19/106-24/10089-НЗПРАП від 08.07.2024, №СЕ-19/106-24/10090-НЗПРАП від 12.07.2024;
-протоколами обшуків, проведених 08.11.2024;
-матеріалами проведених тимчасових доступів до речей і документів від 08.11.2024 та від 11.11.2024;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності за результатами проведення слідчих (розшукових) дій та іншими доказами у кримінальному провадженні, у тому числі такими, що містять відомості, які з урахуванням інтересів досудового розслідування становлять таємницю досудового розслідування, а ознайомлення з такими доказами або розголошення таких відомостей підозрюваному на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню та негативно вплинути на сам процес розкриття злочину, знайдення і викриття речових доказів і документів, та викриття винних, оскільки обізнаність зацікавлених осіб про те, в якому напрямі йде розслідування, які конкретні докази вже здобуті слідчими чи які планують вилучитись, дозволить зацікавленим особам активно протидіяти зусиллям органу досудового розслідування, перешкоджати встановленню істини шляхом знищення документів, речових доказів чи інших слідів злочину, переховування майна, залякування осіб, які можуть бути свідками у справі, створення умов для ухилення осіб від явки до слідчого, прокурора і суду.
Відповідно до ч. 3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Щодо ризиків на які посилається прокурор.
У поданому клопотанні слідчий вказав на наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного ОСОБА_5 : переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають значення для встановлення обставин злочину; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Щодо ризику переховування від органів досудового слідчства чи суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Суд враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів - санкція найтяжчого із інкримінованих злочинів за ч.2 ст.307 КК України передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.
ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні ряду злочинів, у тому числі за попередньою змовою групою осіб, а також незаконному обігу наркотичних засобів у особливо великих розмірах, що певним чином мінімізує можливість застосування заохочувальних приписів КК України у разі постановлення обвинувального вироку (призначення покарання більш м'якого, ніж визначене санкцією статті, звільнення від відбування покарання тощо) та підвищує імовірність настання ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Усвідомлюючи вказані факти, бажаючи уникнути негативних наслідків кримінально-правового та цивільно-правового характеру, підозрюваний дійсно може ухилятися від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою ( на що також посилався захисник під час розгляду даного клопотання) , проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
ОСОБА_10 усвідомлюючи тяжкість покарання за інкриміновані кримінальні правопорушення все ж таки підвищує ризик переховуватись від органу досудового розслідування.
Ризик знищення, переховування, спотворення речових доказів (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).
На думку слідчого судді ризик визначений п.2 ч.1 ст.177 КПК України не зменшився та продовжує існувати, оскільки кримінальне провадження триває досить незначний проміжок часу та перебуваючи на волі підозрюваний може знищити ті докази, які ще не перебувають у володінні слідства.
Ризики незаконного впливу підозрюваного на свідків інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджання всебічному, повному та неупередженому встановлення обставин вчиненого злочину, може вчиняти спроби протиправного впливу на учасників кримінального провадження будь-яким шляхом для зміни (відмови) від показів останніх.
З огляду на викладене, враховуючи наявність принципу безпосередності дослідження показань учасників кримінального процесу, сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний може вчиняти спроби впливу на учасників кримінального провадження з метою неможливості використання в суді в якості доказів показань останніх.
Також, на даний час у ході досудового розслідування є потреба у з'ясуванні всіх обставин вчинення вищевказаних злочинів шляхом, зокрема, проведення допитів свідків, як встановлених так і тих, що встановлюються, і за даних обставин, у разі обрання ОСОБА_5 будь-якого іншого запобіжного заходу окрім тримання під вартою, вказаний ризик має вкрай високий ступінь ймовірності.
Крім того, повне коло співучасників органом досудового розслідування достовірно ще не встановлена. Складність в ідентифікації осіб, співпричетних до вчинення кримінальних правопорушень обумовлена тим, що вищевказані особи діяли у співучасті, використовували засоби конспірації.
Ризики перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).
ОСОБА_5 може вчиняти спроби спілкуватися з іншими вказаними особами, у тому числі дистанційно, використовуючи досягнення науки і техніки у сфері інформаційних та телекомунікаційних технологій, та повідомляти останнім про докази, які перебувають у розпорядженні органів слідства, про необхідність знищити та приховати інші докази, про існування яких стороні обвинувачення наразі не відомо. Крім того, підозрюваний може орієнтувати інших осіб про необхідність переховуватися з метою уникнення кримінальної відповідальності та ускладнити процес доказування вчинення кримінальних правопорушень у складі злочинної організації.
Ризики вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовжити кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Злочини у якому підозрюється ОСОБА_5 вчинений з корисливих мотивів, підозрюваний не працює, виготовляв наркотичний засіб в особливо великому розмірі, що підтверджує його схильністю до скоєння злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, а відтак і ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України також існує. Підозрюваний не має стабільних та легальних доходів, а тому вчинення злочинів за ч.2 ст.307 КК України ймовірно було його джерелом доходів хоча він і вважає підозру необгрунтованою в цій частині.
Отже, слідчий суддя вважає підозру відносно ОСОБА_5 , є обгрунтованою, та на цій стадії слідства продовжують існувати усі ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно із частиною 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів, що саме тримання під вартою підозрюваного є доцільним та жоден з більш м'яких запобіжних заходів не здатен запобігти тим ризикам, що були встановлені. Будь-яких обставин, що б унеможливлювали тримання під вартою підозрюваного, як то стану здоров'я чи якихось інших слідчому судді не було надано.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу саме в вигляді тримання під вартою на 60 діб слід задовільнити, очкільки строк досудового розслідування в кримінальному провіадженні продовжено слідчим суддею до 08.05.2025.
Прокурор просить не визначати розмір застави підозрюваному в той час, як захисник підозрюваного та сам підозрюваний просять визначити її в мінімальному розмірі.
Розглянувши ці клопотання слідчий суддя прийшов наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В силу п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Злочин за ч.3 ст.307 КК України відноситься до особливо тядких злочинів.
Ухвалою слідчого судді від 06.01.2025 продовжено запобіжний захід в вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 120 прожиткових мінімум, що становить 363360 грн
Слідчий суддя вважає, що в даному випадку все ж доцільно визначити заставу в розмірі 110 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 333080 гривень 00 копійок.
Слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у разі її внесення.
У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою вважається, що до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та у такому випадку покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі м. Житомира без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до УДМСУ в Житомирській області документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у тому числі свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
- носити електронний засіб контролю.
Отже, клопотання прокурора не визначати заставу -відхилити, а клопотання сторони захисту щодо визначення застави в мінімальному розмірі - задовільнити частково.
Керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Продовжити застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначення розміру застави, строком на 60 днів, тобто до 02 травня 2025 року включно.
Клопотання сторони захисту в частині визначення розміру застави задовільнити частково
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 110 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 333080 (триста тридцять три тисячі вісімдесят) гривень 00 копійок.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок UA678201720355249002000000277, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ДКСУ, м. Київ, з призначенням платежу: «застава прізвище, ім'я, по батькові (найменування) платника, що вносить заставу та особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу.».
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у визначеному розмірі до закінчення строку дії цієї ухвали.
У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі вважається, що до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та у такому випадку покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі м. Житомира без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до УДМСУ в Житомирській області документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у тому числі свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави, визначити з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави до 02 травня 2025 року (включно).
Попередити підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернута в дохід держави.
Контроль за виконанням ухвали щодо виконання покладених на підозрюваного обов'язків у разі внесення застави покласти на слідчих СУ ГУНП в Житомирській області, які здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні №12023060000000598.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст оголошено 07.03.2025
Слідчий суддя ОСОБА_1