10 березня 2025 р. Справа № 440/3751/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської міської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова, повний текст складено 02.12.24 по справі № 440/3751/24
за позовом Першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міської територіальної громади
до Полтавської міської ради , Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради
третя особа Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
про визнання протиправним та скасування рішення
Перший заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міської територіальної громади звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської міської ради, Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, скасувати паспорт прив'язки, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати п. п. 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 15.09.2023 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" в частині продовження розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава, продовження дії особистого строкового земельного сервітуту та паспорту прив'язки на наступну тимчасову споруду згідно з додатком 1 до рішення - ФОП ОСОБА_1 (№29) - торговельного павільйону на земельній ділянці площею 73 кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:008:0588 по АДРЕСА_1,
- скасувати Паспорт прив'язки №01-02-01-12/2330-2269 від 21.12.2023.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 адміністративний позов першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міської територіальної громади задоволено. Визнано протиправними та скасовано п. п. 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 15.09.2023 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" в частині продовження розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава, продовження дії особистого строкового земельного сервітуту та паспорту прив'язки на наступну тимчасову споруду згідно з додатком 1 до рішення - ФОП ОСОБА_1 (№29) - торговельного павільйону на земельній ділянці площею 73 кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:008:0588 по АДРЕСА_1. Скасовано паспорт прив'язки №01-02-01-12/2330-2269 від 21.12.2023.
Полтавська міська рада, не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 р. у справі № 440/3751/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що внаслідок розгляду вказаної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд першої інстанції протиправно позбавив учасників справи можливості касаційного оскарження прийнятих судами рішень. Відтак, розгляд судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження справи № 440/3751/24, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, в силу приписів п. 7 ч. 3 ст. 317 КАС України є безумовною підставою для скасування рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 р. та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області. Також, вказує на порушення ст. ст. 122,123 КАС України, а саме розгляд судом першої інстанції позовної заяви Першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області поданої з пропущенням строку звернення до адміністративного суду за відсутності заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та наведення причин поважності пропуску такого строку. Крім того , зазначає , що протокол огляду не є належним доказом згідно якого можна встановити опис споруди, загальну площу споруди. Прокуратура не є органом який має здійснювати вимір споруди. Як вбачається з протоколу огляду прокуратури спеціаліст не був залучений до участі у огляді тимчасової споруди. У відповідності до змісту застосованого судом під час здійснення правосуддя у даній справі протоколу огляду від 02.02.2024р. прокурором було повідомлено суд про наявність факту здійснення службовою особою національної поліції у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023172060000153 від 08.11.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, вимірювання розмірів тимчасової споруди рулеткою. Прокурором не надано суду та відповідно матеріали справи не містять жодного доказу щодо існування факту здійснення державних випробувань і затвердження типу засобів вимірювальної техніки - рулетки, зокрема, визначеного ст. 16 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» сертифікату перевірки типу засобу вимірювальної техніки, зокрема на відповідність діючому на території України ДСТУ 4179-2003 Рулетки вимірювальні металеві, та доказів щодо її періодичної повірки. необхідність здійснення яких встановлено приписами Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та вищезазначеними підзаконними актами, якими визначено спосіб здійснення вимірювань під час визначення параметрів будівель, споруд. Вважає , що вимірювання здійснене відповідно до протоколу огляду від 02.02.2024 у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023172060000153 від 08.11.2023 року рулеткою, щодо якої відсутні відомості стосовно її сертифікації, повірки та періодичної повірки, не відповідають вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», не можуть вважатися достовірними та є допустимими у розумінні ст. 62 Конституції України, ст. 74 КАС України, ст. 17 КПК України. Також, вказує , що є незаконним, таким, що суперечить ст. 58 Конституції України застосування судом, із використання зворотної дії Закону в часі, до правовідносин встановлення ТС торгівельного павільйону по вул. Європейській (у комплексі із зупинкою громадського транспорту «вул. Лялі Убийвовк») у м. Полтаві, які були реалізовані 20.01.2004, правових норм ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності 12.03.2011, Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності , затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 , який набрав чинності 12.12.2011, Закону України « Про благоустрій населених пунктів», який набрав чинності 01.01.2006, ДБН В.2.2-23:2009 ( чин7ні з 01.07.2009).
Полтавська окружна прокуратура подала відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Другий відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Пояснень від третьої особи не надходило.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.
Ухвали суду , направлені на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яка зазначена у позові та міститься у розділі "Місцезнаходження" Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, але поштове відправлення (конверт) повернувся до суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Для з'ясування адреси Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за якою він отримує поштові відправлення, 25.02.2025 року головний спеціаліст зателефонував на мобільний телефон НОМЕР_1 , вказаний у розділі "Інформація для здійснення зв'язку" Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
ОСОБА_1 повідомив суд про наявність у нього електронної адреси - ІНФОРМАЦІЯ_1
Судом направлено на вказану електрону адресу текст ухвал про відкриття провадження, призначення в письмове провадження, копію апеляційної скарги по справі №440/3751/24, які отримані ОСОБА_1 , що підтверджено надісланим на електрону адресу суду листом від 25.02.2025 року.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Полтавською окружною прокуратурою Полтавської області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за № 42023172060000153 від 08.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України за фактом винесення рішення тридцять дев'ятої сесії восьмого скликання Полтавської міської ради від 15.09.2023 "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності", яким в порушення ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницького діяльності на території м. Полтави, продовжено окремим суб'єктам господарювання розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності з перевищенням встановленої законом площі в розмірі 30 кв.м.
У ході досудового розслідування, 15.12.2023 за вхідним №23455-23 на адресу Полтавської окружної прокуратури надійшов лист Апарату міської ради Полтавської міської ради від 08.12.2023 за №02-12/263 з додатком, а саме: копією рішення тридцять дев'ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 15.09.2023 "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності".
29.12.2023 за вхідним №24419-23 в рамках вищезазначеного кримінального провадження надійшов лист Управління з питань містобудування та архітектури від 29.12.2023 №01-02-01-14/2154/920 з додатком, а саме частиною копій паспортів прив'язки стаціонарних тимчасових споруд, право на розміщення яких продовжено рішенням тридцять дев'ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 15.09.2023 "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності".
З наданих документів Полтавська окружна прокуратура встановила, що пунктом 1 рішення тридцять дев'ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 15.09.2023 "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" згідно з додатком 1 до рішення суб'єктам господарювання продовжено на 5 років розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава.
Пунктами 2, 4 Замовникам, зазначеним в додатку 1 до цього рішення, продовжено дію особистого строкового земельного сервітуту на раніше сформовані земельні ділянки з оформленням відповідних договорів у встановленому порядку та в Управлінні з питань містобудування та архітектури продовжено термін дії оформлених паспортів прив'язки.
ФОП ОСОБА_1 (№29) надано дозвіл на розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торговельного павільйону на земельній ділянці площею 73 кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:008:0588 по АДРЕСА_1.
Згідно паспорту прив'язки №01-02-01-12/2330-2269, виданого Управлінням з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради 21.12.2023 (додається), торговельний павільйон фактично складає єдину споруду, з площею по зовнішньому контуру - 73 кв.м., що перевищує максимальну площу, встановлену законодавством та повністю розташований в межах червоних ліній.
Розташування в межах червоних ліній підтверджується також інформацією Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради з додатком-викопіюванням місця розташування тимчасової споруди від 02.02.2024 № 01-02-01-14/48/114.
Згідно протоколу огляду від 02.02.2024, проведеного в межах досудового розслідування кримінального провадження № 42023172060000153 від 08.11.2023 місцем проведення огляду є відкрита ділянка місцевості, якій присвоєно кадастровий номер 5310137000:18:008:0588 по АДРЕСА_1 та на якій фактично розташована стаціонарна тимчасова споруда, стіни якої виконано із листів металу.
Прокурор зазначає, що фактично споруда розділена внутрішньою суміжною стіною на дві окремі частини, кожна з яких має по два окремих входи та виходи. Над входом до лівої частини споруди мається вивіска із написом "Реберня Майстерня Шашлику". На фасаді правої частини споруди над входами з передньої (правої) та задньої (тильної) сторін мається вивіска з написом "Слонотоп зоомагазин Ветаптека" .
В подальшому за допомогою рулетки проведено обмірювання вказаної споруди відносно прилеглих вулиць та тротуарів.
Під час огляду виготовлено схему споруди та фото таблиці, які є невід'ємними додатками до протоколу.
Тобто, слідчим отримано виміри, що дають підстави стверджувати, що орієнтовна площа споруди складає 92 кв.м., що становить перевищення встановленої законом гранично допустимої площі, та не відповідає даним паспорту прив'язки даної споруди №01-02-01-12/2330-2269 від 21.12.2023.
Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.01.2024, відомості про реєстрацію права власності та користування на земельну ділянку площею 73 кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:008:0588 відсутні.
Таким чином, прокурор стверджує, що в ході огляду слідчим отримано виміри, що дають підстави стверджувати, що орієнтовна загальна площа споруди складає 92 м2, що не відповідає паспорту прив'язки.
З огляду на зазначене вище, вважаючи протиправними п. п. 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 15.09.2023 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" в частині продовження розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава, продовження дії особистого строкового земельного сервітуту та паспорту прив'язки на наступну тимчасову споруду згідно з додатком 1 до рішення - ФОП ОСОБА_1 (№29) - торговельного павільйону на земельній ділянці площею 73 кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:008:0588 по АДРЕСА_1, перший заступник керівника Полтавської окружної прокуратури звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що п. п. 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 15.09.2023 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" в частині продовження розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава, продовження дії особистого строкового земельного сервітуту та паспорту прив'язки на наступну тимчасову споруду згідно з додатком 1 до рішення - ФОП ОСОБА_1 (№29) - торговельного павільйону на земельній ділянці площею 73 кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:008:0588 по АДРЕСА_1, прийняті Полтавською міською радою з порушенням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про дорожній рух", Єдиних правил, Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011 та Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженого рішенням Полтавської міської ради від 18.05.2012, а тому підлягають скасуванню як протиправні. Враховуючи ту обставину, що строк дії паспорта прив'язки №01-02-01-12/2330-2269 від 21.12.2023 не підлягає продовженню у зв'язку з невідповідністю паспорта прив'язки вимогам законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку про скасування вказаного паспорту прив'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. ч. 2, 4 статті 28 Закону України від 17.02.2011 р. № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
На виконання ч. 4 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 р. № 244, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1330/20068, затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (в подальшому - Порядок).
Відповідно до п. 1.3 розділу І Порядку наведено визначення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС), а саме - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Згідно із пунктом 1.4 розділу І Порядку, паспорт прив'язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС та благоустрій прилеглої території на топографо-геодезичній основі М 1:500, інженерне забезпечення, зовнішній архітектурний вигляд ТС та напрям підприємницької діяльності; замовник - суб'єкт господарювання, який реалізує право розмістити ТС на підставі паспорта прив'язки ТС.
При розміщенні ТС ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами (пункт 1.8 розділу І вищевказаного Порядку).
Розділом ІІ Порядку встановлений порядок отримання паспорта прив'язки ТС, за пунктами 2.1-2.4, 2.6, 2.7, 2.10, 2.11, 2.13, 2.14, 2.17, 2.19, 2.29 та 2.30 якого встановлено наступне.
Підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС (додаток 1).
Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.
До заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1 : 500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування/прізвище, ім'я та по батькові (за наявності)/місцезнаходження ТС/контактна інформація) та напрям підприємницької діяльності.
Вказаний перелік документів є вичерпним.
Для визначення відповідності намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам відповідний комплект документів направляється до органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.
Для оформлення паспорта прив'язки ТС замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.
Зазначені документи замовником отримуються самостійно.
Паспорт прив'язки ТС надається органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
Паспорт прив'язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку.
Паспорт прив'язки ТС включає: титульний аркуш із зазначенням реквізитів замовника (найменування/прізвище, ім'я та по батькові (за наявності)/місцезнаходження ТС/контактна інформація) та напряму підприємницької діяльності; схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1 : 500; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1 : 50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж.
Цей перелік документів є вичерпним.
При оформлені паспорта прив'язки ТС забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, непередбачених законом та цим Порядком. Паспорт прив'язки ТС не надається за умов: подання неповного пакета документів, визначених пунктом 2.6 цього Порядку; подання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку.
Ненадання паспорта прив'язки ТС з інших підстав не допускається.
Строк дії паспорта прив'язки ТС визначається органом з питань містобудування та архітектури відповідної ради або районної державної адміністрації з урахуванням строків реалізації положень містобудівної документації на місцевому рівні.
Продовження строку дії паспорта прив'язки ТС здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив'язки ТС органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації.
У разі змін, які відбулися у містобудівній документації на місцевому рівні, будівельних нормах, розташуванні існуючих будівель і споруд, інженерних мереж або з ініціативи суб'єкта господарювання, паспорт прив'язки ТС може переоформлюватись на строк дії цього паспорта прив'язки ТС або на новий строк.
У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки ТС, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу.
Розміщення ТС самовільно забороняється.
Спірні правовідносини врегульовані також Положенням про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженим рішенням Полтавської міської ради (22 сесії 6 скликання) від 18.05.2012 р. (далі - Положення).
Відповідно до пунктів 3.1-3.3 цього Положення, замовник, зацікавлений у встановленні стаціонарної ТС звертається до виконкому Полтавської міської ради із заявою про можливість розміщення ТС.
До заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.
Виконком Полтавської міської ради направляє заяву до управління з питань містобудування та архітектури.
Пунктами 3.4-3.9 Положення про розміщення ТС на території м. Полтава передбачено, що Управління з питань містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня подання зазначеної заяви встановлює відповідність намірів щодо місця розташування ТС будівельним нормам, комплексній схемі розміщення ТС та направляє матеріали для розгляду та прийняття відповідного рішення на засіданні Комісії.
Рішення Комісії оформлюється протоколом, який підписується головою Комісії та її секретарем.
У разі відповідності намірів щодо місця розміщення ТС будівельним нормам, комплексній схемі розміщення ТС, та позитивному висновку Комісії замовник звертається до міської ради із заявою щодо оформлення договору особистого строкового сервітуту. До заяви додається схема розміщення ТС в М 1:500, на якій зазначені межі та площа земельної ділянки для розміщення ТС. Схема виготовляється суб'єктом господарювання, який має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, та отримується замовником самостійно.
Управлінням з питань містобудування та архітектури готується проект рішення міської ради щодо оформлення договору особистого строкового сервітуту на підставі поданої замовником заяви, висновку Комісії та переліку документів, визначених п. 3.2 цього Положення.
Після прийняття відповідного рішення сесією міської ради, замовник через Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру укладає з міською радою договір особистого строкового земельного сервітуту.
Рішення міської ради та укладений договір особистого строкового земельного сервітуту є підставою для виготовлення паспорту прив'язки ТС.
Пунктом 3.10 Положення про розміщення ТС на території м. Полтава передбачено, що у разі невідповідності намірів щодо місця розташування ТС будівельним нормам, комплексній схемі розміщення ТС замовнику управлінням з питань містобудування та архітектури надається письмова відмова щодо можливості розміщення стаціонарної ТС.
Відповідно до пунктів 7.1-7.2 Положення про розміщення ТС на території м. Полтава, підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС (додаток 1).
Для оформлення паспорта прив'язки замовник звертається до Управління з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб'єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів України"; договір особистого строкового земельного сервітуту (у випадках, визначених цим Положенням); технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж. Зазначені документи замовником отримуються самостійно.
Згідно із пунктом 7.7 Положення про розміщення ТС на території м. Полтава, паспорт прив'язки включає: схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.
Процедура розгляду звернень щодо продовження дії паспорту прив'язки стаціонарної ТС врегульована розділом 5 Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, відповідно до пунктів 5.1 - 5.9 якого замовник, зацікавлений у подальшому розміщенні стаціонарної ТС звертається до виконкому Полтавської міської ради з відповідною заявою.
До заяви додаються наступні документи: копія свідоцтва про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія виписки з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців; паспорт прив'язки ТС.
Виконком Полтавської міської ради направляє звернення до управління з питань містобудування та архітектури.
Управління з питань містобудування та архітектури направляє необхідні матеріали для розгляду на засіданні Комісії.
Рішення Комісії оформлюється протоколом, який підписується головою Комісії та її секретарем.
Після позитивного висновку Комісії замовник звертається до міської ради із заявою щодо продовження (укладання) договору оренди землі або договору особистого строкового земельного сервітуту.
На підставі позитивного рішення Комісії та заяви замовника управління з питань містобудування та архітектури готує відповідний проект рішення Полтавської міської ради.
На виконання рішення міської ради замовник через Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру укладає з міською радою договір оренди землі або договір особистого строкового земельного сервітуту.
Після рішення міської ради та документа про право користування земельною ділянкою, управління з питань містобудування та архітектури продовжує строк дії паспорту прив'язки ТС шляхом зазначення нової дати, підпису уповноваженої посадовою особи управління з питань містобудування та архітектури та печатки. Термін дії паспорту прив'язки відповідає терміну дії документу про право користування земельною ділянкою.
Аналіз наведених вище положень законодавства свідчить про те, що дія паспорту прив'язки стаціонарної ТС продовжується уповноваженою посадовою особою управління з питань містобудування та архітектури за наслідками реалізації послідовності таких етапів:
звернення замовника з відповідною заявою та документами згідно з переліком;
прийняття Комісією з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава рішення, оформленого протоколом, яке містить позитивний висновок;
звернення замовника із заявою щодо продовження (укладання) договору оренди землі або договору особистого строкового земельного сервітуту;
підготовка проекту та прийняття рішення Полтавської міської ради щодо продовження (укладання) договору оренди землі або договору особистого строкового земельного сервітуту на підставі позитивного рішення Комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава та заяви замовника;
продовження (укладання) договору оренди землі або договору особистого строкового земельного сервітуту на виконання рішення Полтавської міської ради щодо продовження (укладання) договору оренди землі або договору особистого строкового земельного сервітуту;
продовження строку дії паспорту прив'язки ТС шляхом зазначення нової дати після прийняття Полтавською міською радою рішення щодо продовження (укладання) договору оренди землі або договору особистого строкового земельного сервітуту та отримання заявником документа про право користування земельною ділянкою.
Отже, підставою для продовження розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди, який оформлюється відповідним органом за зверненням особи, яка бажає розмістити тимчасову споруду, у разі відповідності розміщення ТС містобудівній документації, будівельним нормам, існуючим містобудівним обмеженням тощо та за наявності документа про право користування земельною ділянкою.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.08.2023 у справі №440/7204/21, від 12.09.2023 у справі №440/7212/21, від 17.10.2023 у справі № 440/6769/21, від 17.10.2023 у справі №440/7213/21, від 15.11.2023 у справі №440/7203/21, від 10.01.2024 у справі № 440/7211/21, від 11.04.2024 у справі № 440/6751/21.
Слід також взяти до уваги, що за змістом пункту 1.8 Порядку № 244, при розміщенні ТС ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами.
Для визначення відповідності намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам відповідний комплект документів направляється до органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.
За правилами пункту 2.5 Порядку № 244, про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного комплекту документів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.
Близькі за змістом норми містяться й у пунктах 1.10, 2.1, 34 та 3.10 Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава.
Пунктами 8.2, 8.3 цього ж Положення визначено, що переоформлення паспорта прив'язки при продовженні строку функціонування ТС та його перереєстрації може здійснюватися у разі змін, які відбулися у містобудівній документації на місцевому рівні, будівельних нормах, розташуванні існуючих будівель і споруд, інженерних мереж тощо або з ініціативи замовника.
У разі змін, які відбулися у містобудівній документації на місцевому рівні, будівельних нормах, розташуванні існуючих будівель і споруд, інженерних мереж або з ініціативи суб'єкта господарювання, паспорт прив'язки може переоформлюватись на строк дії цього паспорта прив'язки або на новий строк.
Таким чином, відповідність намірів замовника стосовно місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам перевіряється уповноваженим органом упродовж десяти робочих днів з дня отримання відповідного комплекту документів, тобто при оформлені паспорта прив'язки ТС, і на цьому етапі забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, непередбачених законом та Порядком № 244.
З наведеного колегія суддів констатує, що перевірка відповідності намірів замовника щодо розташування тимчасових споруд здійснюється не у будь-який невизначений час, а у межах конкретних строків та на чітко визначеному етапі під час оформлення паспорта прив'язки.
Продовження ж строку дії паспорта прив'язки не передбачає обов'язкове оформлення (переоформлення) вже існуючого і раніше виданого паспорту. Під час вирішення цього питання, у разі, якщо не відбулось змін у містобудівній документації на місцевому рівні, комплексній схемі розташування тимчасових споруд, будівельних нормах, розташуванні існуючих будівель і споруд, інженерних мереж тощо, не здійснюється перевірка намірів замовника щодо розташування тимчасової споруди.
Продовження строку дії паспорта прив'язки полягає у зазначенні у раніше виданому паспорті нової дати, підпису та печатки органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації. Зміст вищевикладених норм вказує на те, що наміри замовника стосовно місця розташування тимчасової споруди повинні відповідати усім наявним планувальним обмеженням, передбаченим містобудівною документацією, будівельними нормами, узгоджуватися з схемою розміщення тимчасової споруди на території відповідного населеного пункту.
За висновками щодо застосування норм права, викладеними у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №821/140/18 та від 24.01.2020 у справі №821/235/18, тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності є елементом благоустрою, розміщення якої має відповідати, у тому числі, Єдиним правилам та здійснюватися на підставі дозвільного документу паспорта прив'язки, який видає (продовжує строк дії) відповідний орган з дотриманням вимог вищевказаної постанови.
Це означає, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності повинне відповідати усім вимогам закону, містобудівної документації, будівельним, санітарним, протипожежним, екологічним та іншим нормам, державним стандартам і правилам, локальним нормативно правовим актам органів місцевого самоврядування та іншим актам, дотримання яких вимагається під час перевірки намірів замовника щодо розташування таких споруд.
Відповідність намірів змовника щодо розташування тимчасових споруд вищезгаданим нормативам безперервно повинна бути забезпечена і зберігатись починаючи з моменту звернення зацікавленої особи за отриманням дозвільного документа у вигляді паспорта прив'язки і в подальшому, під час вирішення питання про його оформлення (видачу), переоформлення та продовження строку дії, упродовж усього часу розміщення тимчасових споруд.
Недотримання встановлених законодавством вимог до розміщення тимчасових споруд погіршує умови для життєдіяльності територіальної громади в цілому та кожного її члена окремо, може загрожувати протипожежній, санітарній та екологічній безпеці тощо, а у спірних правовідносинах безпеці учасників дорожнього руху та відвідувачів таких споруд, негативно впливає на безпечні для життя і здоров'я умови перебування на території відповідного населеного пункту, створює ризики настання аварій, інших надзвичайних ситуацій.
Відтак, дотримання встановленого законом порядку провадження підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території відповідної адміністративно територіальної одиниці становить публічний (суспільний) інтерес її громади, обов'язок захисту якого покладено насамперед на представницький орган місцевого самоврядування ту чи іншу раду, а також на створювані нею органи.
Згідно з абз. 2 п. 4 Єдиних правил мала архітектурна форма для провадження підприємницької діяльності - це невелика (площею до 30 кв. м) споруда торговельно-побутового призначення, яка виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без спорудження фундаменту.
Вказане визначення "малої архітектурної форми" відповідає визначенню "тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності", закріпленому в частині другій статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Аналогічне за змістом визначення терміну "стаціонарна ТС" міститься у пункті 1.3 Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава.
Наведене свідчить про те, що тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності є елементом благоустрою, розміщення якої здійснюється на підставі дозвільного документу - паспорта прив'язки, який видає відповідний орган за зверненням особи, яка бажає розмістити тимчасову споруду, з дотриманням вимог, у тому числі, Порядку № 244, Єдиних правил та Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава.
При цьому, стаціонарна тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності (павільйон) не може перевищувати 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру.
В межах спірних правовідносин судом встановлено, що стаціонарна тимчасова споруда, через перевищення їх площі не відповідають ознакам тимчасової споруди у розумінні положень статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку № 244, оскільки відповідно до карти-схеми, доданої до протоколу огляду від 02.02.2024, в ході огляду слідчим були отримані виміри, які дають підстави стверджувати, що орієнтовна загальна площа споруди складає близько 92 кв.м., що становить перевищення встановленої законом гранично допустимої площі та не відповідає паспорту прив'язки.
Отже, колегія суддів підтверджує висновок суду першої інстанції про те, що стаціонарна тимчасова споруда щодо продовження строку на розміщення якої оспорюваними положеннями рішення Полтавської міської ради виник спір у цій справі, через перевищення її площі не відповідає ознакам тимчасової споруди у розумінні положень статті 28 Закону № 3038-VI та Порядку № 244, оскільки стаціонарна тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності (павільйон) не може перевищувати 30 квадратних метрів саме по зовнішньому контуру, у тому числі з урахуванням об'єднання (суміщення).
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що у органу місцевого самоврядування були відсутні підстави для надання ФОП ОСОБА_1 дозволу на розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торговельного павільйону на земельній ділянці площею 73 кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:008:0588 по АДРЕСА_1.
Таким чином, пункти 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 15.09.2023 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" в частині продовження розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава, продовження дії особистого строкового земельного сервітуту та паспорту прив'язки на наступну тимчасову споруду згідно з додатком 1 до рішення - ФОП ОСОБА_1 (№29) - торговельного павільйону на земельній ділянці площею 73 кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:008:0588 по АДРЕСА_1, прийняті Полтавською міською радою з порушенням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про дорожній рух", Єдиних правил, Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011 та Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженого рішенням Полтавської міської ради від 18.05.2012, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Подібний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 12.09.2023 р. по справі № 440/7212/21 та від 17.10.2023 р. по справі № 440/6769/21, від 10.01.2024 р. у справі № 440/6749/21.
Враховуючи, що паспорт прив'язки торговельного павільйону на земельній ділянці площею 73 кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:008:0588 по АДРЕСА_1, з урахуванням якого прийнято оскаржуване рішення, не відповідає вимогам як статті 28 Закону № 3038-VI, так і Порядку № 244, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування паспорту прив'язки №01-02-01-12/2330-2269 від 21.12.2023.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.09.2023 у справі № 440/7212/21 та підтримана в подальшому від 12.10.2023 у справі № 440/7208/21, від 17.10.2023 у справі № 440/7213/21, від 10.01.2024 у справі № 440/6749/21.
Колегія суддів звертає увагу на те, що повноваження відповідачів, які ними реалізовані у спірних правовідносинах, як і будь якого іншого суб'єкта владних повноважень, обмежуються принципом законності (частина друга статті 19 Конституції України) і принципом верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України).
Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).
Зокрема, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) Європейський суд з прав людини (далі також ЄСПЛ), аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява №33202/96, пункт 120, «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява №48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), №21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункт 51).
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, пункт 74, «Тошкуца та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява №36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява №32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява №35298/04, пункт 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta
У світлі обставин, встановлених у справі, що розглядається, та з урахуванням вищевикладених положень законодавства, колегія суддів вважає, що хоча й відповідність намірів замовника щодо місця розташування тимчасової споруди перевіряється саме на етапі оформлення, а не продовження строку дії паспорта прив'язки, відповідачі у спірних правовідносинах, будучи зобов'язаними діяти насамперед в інтересах та від імені територіальної громади, встановивши порушення вимог закону щодо розміщення належних третій особі тимчасових споруд (якщо таке порушення дійсно мало місце), повинні були виправити власну ж помилку, допущену під час прийняття рішення про оформлення і видачу паспорта прив'язки на такі споруди, вжити передбачених законом заходів щодо перевірки відповідності намірів розташування тимчасових споруд, приведення місця їх розміщення у відповідність вимогам законодавства, й відмовити у продовженні строку дії такого дозвільного документа, у подальшому розміщенні споруд.
Колегія суддів вважає, що у такому випадку не порушується баланс публічних і приватних (індивідуальних) інтересів, оскільки такі дії покликані відновити законність та правовий порядок у сфері спірних правовідносин, повернути їх у законні рамки й при цьому забезпечити дотримання інтересів широкого кола осіб територіальної громади міста, запобігти негативним наслідкам, що можуть настати у зв'язку з недотриманням встановленого законодавством порядку розміщення тимчасових споруд, вимог щодо місця їх розташування.
У такий спосіб суб'єкт владних повноважень, який реалізує публічно владні управлінські функції у певних правовідносинах (у цій справі у сфері благоустрою території населеного пункту, містобудування та земельних відносин), може у легітимний спосіб захистити загальний інтерес, прийнявши відповідне рішення або вчинивши певні дії (у спірних відносинах відмовивши у продовженні строку розміщення тимчасових споруд за єдиним паспортом прив'язки).
Що стосується доводів апелянта про те, що суд першої інстанції мав розглянути цю справу в порядку загального позовного провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. (ч. 2 ст. 12 КАС України)
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. (ч. 3 ст. 12 КАС України).
Згідно з ч 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. (ч. 5 ст. 12 КАС України).
Відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що ухвалення судом рішення про доцільність розгляду справи саме у спрощеному провадженні є дискреційним правом суду, крім випадків, встановлених ч. 4 ст. 12 КАС України.
При цьому, приписи ч. 3 ст. 257 КАС України дають саме суду право надати оцінку переліченим обставинам та визначитися з формою судочинства - загального чи спрощеного позовного провадження.
Саме по собі посилання сторони на "значення справи", "складність справи" тощо, без належного обґрунтування з боку відповідної особи не має вирішального значення для реалізації дискреційного повноваження суду у виборі форми судочинства.
Також колегія суддів вважає помилковим посилання на встановлений коефіцієнт складності справ категорії - "містобудування; архітектурна діяльність", оскільки такий коефіцієнт обраховується в усередненому значенні стосовно великої кількості справ з різними предметами позову та складом сторін та не свідчить про індивідуальну складність саме цієї справи.
В свою чергу, цей спір не віднесений до переліку спорів, які суд може розглянути лише у загальному позовному провадженні, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Що стосується дотримання прокурором строків звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Так, судом встановлено, що в рішенні Полтавської міської ради від 15.09.2023 міститься лише перелік 179 фізичних та юридичних осіб, яким продовжено розміщення тимчасових споруд, її адресу, вид споруди, кадастровий номер земельної ділянки та площу земельної ділянки, а не площу споруди та знаходження її в межах червоної лінії.
У зв'язку з цим суд вважає, що в межах спірних правовідносин строк звернення до адміністративного суду необхідно обчислювати з дня коли прокурор дізнався про можливе порушення інтересів держави, тобто з дня отримання Полтавською окружною прокуратурою копій паспортів прив'язки тимчасових споруд, в яких зазначено площу вказаних споруд, а саме - з 29.12.2023 р., оскільки паспорт прив'язки тимчасової споруди, виданий Управлінням з питань містобудування та архітектури, не підлягає оприлюдненню та не міститься у загальному доступі.
Крім того, інформація про відсутність погодження з органами поліції розміщення тимчасових споруд в межах червоних ліній надійшла до прокуратури лише 17.01.2024, огляди проведені у березні 2024.
Також на адресу Полтавської міської ради 10.01.2024 було направлено запит щодо надання викопіювань з нанесенням червоних ліній та розташуванням тимчасових споруд, інформацію на який отримано 06.02.2024.
Колегія суддів зазначає, паспорт прив'язки тимчасової споруди, виданий Управлінням з питань містобудування та архітектури, не підлягає оприлюдненню та не міститься у загальному доступі.
Аналогічний правова позиція викладена Верховним Судом у постанові 18 липня 2024 року у справі № 440/6758/21.
Враховуючи вказане, строк звернення до адміністративного суду необхідно обчислювати з дня дізнання прокурором про можливе порушення інтересів держави, тобто з дня отримання Полтавською окружною прокуратурою копій паспортів прив'язки тимчасових споруд, в яких зазначено площу вказаних споруд, а саме - з 29.12.2023.
Позовна заява датована 27.03.2024 та зареєстрована в суді першої інстанції 29.03.2024.
З огляду на викладене, прокурор звернувся до суду з даним позовом з дотриманням вимог ч. 2 ст. 122 КАС України.
Доводи апелянта про відсутність відомості щодо сертифікату перевірки рулетки, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки виміри були здійснені вимірювальним засобом- рулеткою в межах кримінального провадження №42023172060000153 від 08.11.2023, а відповідно до Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №374 від 04.06.2015, такий засіб вимірювання просторових параметрів фізичних об'єктів як рулетка не підлягає періодичній повірці чи сертифікації.
Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та не узгоджуються із правовим регулюванням спірних правовідносин, позицію щодо чого неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема й у постановах, згаданих вище.
Фактично доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, відповідачами не зазначено. Відповідачем наводяться доводи, аналогічні тим, які містяться у відзиві на позовну заву та були предметом розгляду судом першої інстанції інстанцій та спростовані ним.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові.
Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд прийшов до вичерпних юридичних висновків на підставі встановлених фактичних обставин справи та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 по справі № 440/3751/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко