Справа № 183/2000/25
№ 1-кс/183/431/25
05 березня 2025 року м. Самар
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Самарівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчого Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , представника Губиниської селищної ради ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Самарівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт земельних ділянок у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань від 31.10.2023 за № 42023042110000090 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 358, ч. 3 ст. 197-1 КК України,
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, 01.07.2024, надійшло клопотання слідчого Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Самарівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт земельних ділянок у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань від 31.10.2023 за № 42023042110000090 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 358, ч. 3 ст. 197-1 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлена особа, самовільно побудувала будівлі та споруди в с. Новоскутовате Новомосковського району Дніпропетровської області на несформованих земельних ділянках водного фонду, розташованих поряд із земельними ділянками з кадастровими номерами 1223283300:402:0002, 1223283300:01:402:0003, 1223283300:01:402:0004.
Крім того, невстановлена особа, 17.10.2023 використала завідомо підроблені свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна САА № 205733 від 14,08.2006, САА
№ 205729 від 11.08.2006, САА № 205730 від 11.08.2006, видані виконавчим комітетом Мар'янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, а саме на будівлі та споруди, розташовані в с. Новоскутовате, Новомосковського району, Дніпропетровської області на зазначених вище земельних ділянках.
Між Мар'янівською сільською радою та ПП ОСОБА_6 27,09.2001, укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду, площею 47,66 га (в тому числі під водою - 30,39 га, пасовищ, що заросли чагарником - 16,05 га, госп. дворів - 0,37 га, дамб - 0,85 га), яка знаходиться на території Мар'янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (увійшла до Губининської селищної об'єднаної територіальної громади), з метою несільськогосподарського використання для рибогосподарських потреб. П'ятирічний строк вказаного договору сплив та не пролонговувався відповідно до вимог чинного законодавства, що свідчить, про будівництво будівель та споруд на землі без правових підстав.
Оскільки земельні ділянки, на яких розташовані будівлі та споруди, що мають ознаки самовільного будівництва, та визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженню, з огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою збереження речового доказу, є підстави для накладання арешту на зазначені земельні ділянки.
Слідчий в судовому засіданні підтримав вказане клопотання, просив задовольнити його в повному обсязі, додавши, що висновок про завідомо підроблені свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, на підставі яких було здійснено державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є версією органу досудового розслідування. Правові підстави для видачі вказаних свідоцтв на нерухоме майно не перевірялись, рішення, на підставі вказані свідоцтва видавались в судовому порядку не оскаржувались. Призначені в даному кримінальному провадженні комплексні судові будівельна-технічна та земельно-технічна експертиза на цей час не завершені, на даний час повідомлення про підозру нікому не вручалось.
Прокурор в судовому засіданні підтримав вказане клопотання, зазначивши, що прокуратурою вживались заходи цивільно-правового характеру, з метою скасування державної реєстрації права оренди та повернення спірних земельних ділянок водного фонду на користь Губининської селищної ради. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2025 у господарській справі № 904/3140/23, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції, в задоволенні позову прокурора відмовлено.
Представник Губиниської селищної ради, як особи щодо майна якого вирішується питання про арешт, в судовому засіданні просив прийняти рішення за результатами розгляду клопотання про арешт земельних ділянок на розсуд суду, зазначивши, що обставини надання земельної ділянки водного фонду площею 47,66 га, яка розташована на території Мар'янівської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області йому не відомі. Разом з цим, Губиниською селищною радою, 21.02.2025 прийняті рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на які слідчий просить накласти арешт, для рибогосподарських потреб та подальшої передачі в користування ОСОБА_6 на умовах оренди.
До суду, через підсистему «Електроний суд» надійшла заява представника
ОСОБА_6 про відкладення розгляду вказаного клопотання через його зайнятість в іншому судовому засіданні.
Відповідно до положень ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, що якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З огляду на викладене, враховуючи явку прокурора та слідчого, а також особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, з метою дотримання встановлених строків для розгляду вказаного клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про можливість його розгляду за відсутності ОСОБА_6 та його представника.
Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, представника Губиниської селищної ради, дослідивши зміст клопотання про арешт майна та додані до нього письмові матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Однак зазначених вимог закону прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотримався.
Так, слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань, 31.10.2023, за № 42023042110000090 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, відповідно до яких невстановлена особа самовільно побудувала будівлі та споруди в с. Новоскутовате, Новомосковський район, Дніпропетровської області на несформованих земельних ділянках водного фонду, розташованих поряд із земельними ділянками з кадастровими номерами 1223283300:402:0002, 1223283300:01:402:0003, 1223283300:01:402:0004.
Крім того, 31.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, також
внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки невстановлена особа, 17.10.2023, використала завідомо підроблені свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна
САА № 205733 від 14,08.2006, САА № 205729 від 11.08.2006, САА № 205730 від 11.08.2006, видані виконавчим комітетом Мар'янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, а саме на будівлі та споруди, розташовані за адресою: вул. Польова, 36, 36-А, 36-Б, с. Новоскутовате, Новомосковського району, Дніпропетровської області на зазначених вище земельних ділянках.
На час розгляду вказаного клопотання, належна правова оцінка зазначеним правовстановлюючим документам , а також рішенням суб'єктів владних повноважень, на підставі яких були видані свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна САА № 205733 від 14,08.2006, САА № 205729 від 11.08.2006, САА № 205730 від 11.08.2006 та в подальшому проведено державну реєстрацію на будівлі, які перебувають на земельних ділянка, про арешт яких клопоче слідчий, органом досудового розслідування не надавалась.
Також встановлено, що 27.09.2001 року між Мар'янівською сільською радою та ПП ОСОБА_6 , 27.09.2001, укладено нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки в водного фонду, площею 47,66 га (в тому числі під водою - 30,39 га, пасовищ, що заросли чагарником - 16,05 га, госп. дворів - 0,37 га, дамб - 0,85 га), яка знаходиться на території Мар'янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (увійшла до Губининської селищної об'єднаної територіальної громади) з метою несільськогосподарського використання для рибогосподарських потреб.
Вказана земельна ділянка виділена в натурі відповідно до встановленого законом порядку (п. 1 Договору), строком на 5 років, із наданням права орендарю зводити будівлі та споруди, проводити поліпшення стану земельної ділянки з метою ефективного користування нею за обраним видом використання (п.2 Договору).
Угодою про зміну умов договору оренди земельної ділянки від 27.09.2001, укладеній 31.10.2006, внесено зміни до розділу 2 вказаного вище договору щодо терміну оренди, із зазначенням нової редакції, що земельна ділянка надається в оренду строком на 48 років, починаючи з дати його реєстрації.
На підставі вказаного договору оренди та внесених зміни до нього на підставі угоди від 31.10.2006, державним реєстратором, 17.07.2017, здійснено державну реєстрацію права оренди ОСОБА_6 на земельні ділянки площею 20,16 га, 7,44 га, 20,06 га., внесено відомості про орендодавця вказаних земельних ділянок, територіальну громаду в особі Губиниської селищої ради.
Як вбачається з відкритої інформації, викладені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2024 у справі № 904/3140/23, яке 26.02.2025, залишено без змін судом апеляційної інстанції, керівнику Новомосковської окружної прокуратури відмовлено в задоволені позову, заявленого в інтересах держави в особі Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Новомосковської районної військової адміністрації Дніпропетровської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_7 , про скасування державної реєстрації прав оренди та повернення земельних ділянок водного фонду.
Крім того, на цей час рішеннями Губиниської селищної ради від 21.02.2025 за
№ №92-41/VIII, №93-41/VIII, №94-41/VIII затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок: 1223283300:402:0002, площею 14,7893 га, 1223283300:402:0004, площею 20,0600 га та 1223283300:402:0003, площею 20,1600 га, на які слідчий просить накласти арешт, для рибогосподарських потреб та подальшої передачі в користування ОСОБА_6 на умовах оренди.
При цьому, органом досудового розслідування правова оцінка законності вказаних рішень не надавалась.
Постановою слідчого від 28.02.2025, вказані земельні ділянки визнані та залучені в якості речових доказів по даному кримінальному провадженню.
Аналізуючи, надані до клопотання письмові документи, слідчий суддя зазначає, що слідчий, посилаючись у клопотанні, що нерухоме майно (земельні ділянки) відповідає критеріям зазначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України та наявні правові підстави, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України для його арешту, повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.
Разом з цим, даних про те, що на земельні ділянки з кадастровими номерами 1223283300:402:0002, площею 14,7893 га, 1223283300:402:0004, площею 20,0600 га та 1223283300:402:0003, площею 20,1600 га, може бути накладено арешт з метою забезпечення його збереження як речового доказу у кримінальному провадженні в матеріалах, які додані до клопотання, не міститься.
Посилання слідчого, як на підставу обґрунтування мети накладання арешту на вказані земельні ділянки, на необхідність їх збереження від псування, знищення, перетворення не підтверджено достатніми доказами. Так, оглядом місця події, проведеним 06.02.2025, було встановлення факт будівництва на земельних ділянках 1223283300:402:0003 та 1223283300:402:0004 будівель та споруд за умови наявності правовстановлюючих документів, які не скасовані та не визнанні недійсними, експертні дослідження, які свідчать про підробку свідоцтв про право власності від 111.08.2006 та 14.08.2006 не проводились, що дає підстави для обґрунтованого сумніву щодо наявність підстав для втручання у права власника будівель та споруд та земельних ділянок. Крім того, оглядом місця події будь-яких будівель та споруд на земельній ділянці з кадастровим номером 1223283300:402:0002 не встановлено, а сліди обробки та засівання соняшником містить земельна ділянка 1223283300:402:0001, щодо якої слідчим не порушувалось питання про арешт взагалі.
В частині посилання слідчого, на те, що вказане нерухоме майно, яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, то будь-якого обґрунтування, якими саме можуть бути ці відомості, в зазначеній постанові не приведено.
Також, слід зазначити, що визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною умовою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.
З наданих матеріалів вбачається, що накладення арешту на нерухоме майно, за викладених у клопотанні прокурора обставин, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника майна потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Отже сукупність вказаних вище обставин свідчить про відсутність правових підстав для задоволення клопотання.
Керуючись вимогами ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
в задоволенні клопотання слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Самарівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт земельних ділянок у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань від 31.10.2023 за
№ 42023042110000090 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 358, ч. 3 ст. 197-1 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом п 'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1