Справа № 183/11908/24
№ 2/183/2016/25
10 березня 2025 року м. Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Фролової В.О.,
за участю секретаря судового засідання Сторожик А.А.,
представника позивача - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференцзв'язку),
представника відповідача - ОСОБА_2 (в режимі відеоконференцзв'язку),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів,-
У листопаді 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів, у якому просить змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на підставі судового наказу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2023 року за №183/7195/23 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини доходів відповідача на тверду грошову суму у розмірі 5000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що сторони є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовим наказом Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2023 року за № 183/7195/23 з позивача на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) і до досягнення дитиною повноліття. Позивач вказує, що розмір аліментів, присуджених до стягнення зазначеним рішенням суду підлягає зміні, оскільки матеріальний стан позивача суттєво змінився, у зв'язку з перебуванням на його утриманні ще однієї дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від другого шлюбу та дружини, яка перебуває у декретній відпустці. Оскільки сплачувані аліменти не йдуть на потреби дитини та використовуються відповідачкою на свої потреби, а також перебування на його утриманні фактично двох сімей, що свідчить про зміну майнового стану позивача, розмір аліментів підлягає зміні, з урахуванням рекомендованого розміру аліментів у 2024 році, виходячи з прожиткового мінімуму для дітей від 6 до 18 років, на аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач, не погоджуючись із позовом, подала відзив на позов у якому просила відмовити у позові, оскільки позивач не наділений законодавчим правом, як платник аліментів, ставити питання про зміну способу стягнення аліментів, а отже обрав не вірний спосіб захисту порушеного права. Доводи позивача про зміну його майнового стану не свідчать про неможливість позивачем сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі. Крім того, відповідач на цей час, утримує старшу дитину, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на якого раніше отримувала аліменти, сплата яких припинилась, у зв'язку з досягненням ним повноліття.
В судовому засіданні представник позивача, адвокат Ткаченко Н.В. позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові.
Представник відповідача, адвокат Петльована Н.С. у судовому засіданні позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 18 січня 2016 серії НОМЕР_1 .
Судовим наказом Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2023 року у справі № 183/7195/23 стягнуто з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_4 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 червня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Судовий наказ перебував на виконанні у Новомосковському ВДВС у Новомосковському районі Дніпропетровської області. В ході виконавчого провадження № 72293685, постановою старшого державного виконавця Рибак О.О. від 12 вересня 2023 року, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_3 , які він отримує у ВЧ НОМЕР_2 .
Позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою від 17 жовтня 2024 року за № 2892.
19 квітня 2024 року, позивач уклав шлюб з ОСОБА_8 , про що зроблено актовий запис № 114 від 19 квітня 2024 року, та підтверджується свідоцтвом про шлюб від 19 квітня 2024 року серії НОМЕР_3 .
Відповідно до акту обстеження на предмет проживання від 12 листопада 2024 року, складеного депутатом Дружнянського старостинського округу № 1 у присутності свідків, позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_8 та малолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що також підтверджується свідоцтвом про народження від 05 липня 2024 року, серії НОМЕР_4 .
Як вбачається з п.3.1 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 30 жовтня 2024 року за № 321, ОСОБА_8 вибула у відпустку по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку та знята з усіх видів забезпечення.
Так, згідно з довідкою про доходи за період з квітня 2024 року по вересень 2024 року загальна сума доходу позивача ОСОБА_3 за вказаний період за винятком виплат аліментів становила 350 460,27 грн.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступних норм чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч.3 ст. 181 СК України).
Отже, чинним законодавством встановлено два способи стягнення аліментів на дитину, шляхом стягнення частки від доходу одного з батьків на користь якого стягуються аліменти або у твердій грошовій сумі, при цьому лише одержувачу аліментів надано право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи; інші обставини, що мають істотне значення тощо.
За положеннями статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
В частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний стан, оскільки він зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , яка перебуває у декретній відпустці та має дочку, ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначені особи перебувають на його утриманні.
Аналіз змісту ст. 192 СК України як норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Відповідно до ч.3 ст. 12 ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України установлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Так, свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника осіб, яким він за законом зобов'язаний надавати утримування і які фактично перебувають на його утриманні.
В судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою від 17 жовтня 2024 року за
№ 2892. Отримує щомісячний дохід, за період з квітня 2024 року по вересень 2024 року загальна сума доходу за вказаний період за винятком виплат аліментів становила 350 460,27 грн.
Представник позивача в судовому засіданні зазначила про відсутність заборгованості у позивача зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках виконавчого провадження відкритого на підставі судового наказу про стягнення аліментів.
Суд критично ставиться до твердження представника позивача про використання відповідачем сум отриманих аліментів на власні потреби, оскільки воно ґрунтується, як зазначив представник позивача в судовому засіданні, на припущенні, з огляду на рекомендований розмір аліментів у 2024 році, виходячи з прожиткового мінімуму для дітей від 6 до 18 років в сумі 3196 грн.
Суд висновує, що відповідно до судового наказу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2023 року у справі № 183/7195/23, розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства та усталеній судовій практиці щодо розміру аліментів на одну дитину, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні малолітню дитину від другого шлюбу та дружину, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення малолітньої дитини від шлюбу з ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та суперечитиме її інтересам.
Зміна сімейного стану відповідача, а саме народження іншої дитини без підтвердження погіршення його матеріального становища, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. (Постанова Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №565/017/19).
Окремо суд зауважує, що як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на підставі судового наказу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2023 року за №183/7195/23 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини доходів відповідача на тверду грошову суму у розмірі 5000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, що по суті є позовною вимогою про зміну способу стягнення аліментів.
Разом з цим, з огляду на положення ч. 3 ст. 181 СК України, позивач, як платник аліментів не наділений правом обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини.
З огляду на вищезазначені норми, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, межі заявлених вимог, предмет та підстави позову, та докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.141 ЦПК України. Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові , судові витрати слід віднести на позивача.
На підставі викладено та керуючись ст.ст. 141, 263-268, 273, 274, ЦПК України, суд -
У позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання адреса: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено і підписано 10 березня 2025 року.
Суддя В.О. Фролова