03 березня 2025 р.Справа № 440/8544/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Бондар С.О., повний текст складено 14.11.24 року по справі № 440/8544/24
за позовом Сільськогосподарського кооператива «Іскра»
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Сільскогосподарський кооператив "Іскра" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області , в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 11.04.2024 №00046500706.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 позов Сільскогосподарського кооперативу "Іскра" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Полтавській області від 11.04.2024 №00046500706. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Полтавській області на користь Сільскогосподарського кооперативу "Іскра" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 14183,63 грн.
ГУ ДПС у Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає , що судом при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права. В обґрунтування посилається на те , що в ході проведення позапланової виїзної перевірки підприємством не надані підтверджуючі документи щодо зніми вартості товару, перегляду ціни товарів, відповідають критеріям (вимогам) пункту 12 розділу III Постанови Правління НБУ № 7 від 02.01.2019. Згідно відомостей, які містяться в базах даних, митні декларації оформлені на повну, суму поставки товару, а саме по ESD GROUP OU, Естонія, на суму 680 021,40дол.США., по Ethomigo s.r.oM Чеська Республіка на суму 290 075,00євро. Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання визначено Положенням про митні декларації, затвердженим постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450, згідно з п. 37 якого після завершення митного оформлення зміни до МД можуть вноситися, зокрема, шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування. Аркуш коригування складається посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за митною декларацією (далі - МД), у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митного органу інформації про зміну вартості товару. СК«ІСКРА» не надало аркушів коригування Митних декларацій пов'язаних зі зміною загальної митної вартості товару за зовнішньоекономічними контрактами №UGH-2003-101 від 20.63.2023 , укладеним з нерезидентом ESD GROUP OU, Естонія та №06102022/1 від 06.10.2022 , укладенням з нерезидентом Ethomigo s.r.o., Чеська Республіка. В реєстрі митних декларацій дані коригування по вказаних митних деклараціях відсутні. Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено ненадходження валютної виручки за товар, а саме: за зовнішньоекономічним експортним контрактом №UGH-2003-101 від 20.03.2023 , укладеним з нерезидентом ESD GROUP OU, Естонія в сумі 72 144,87дол.США. на 104 дня з 18.11.2023 по 29.02.2024; за зовнішньоекономічним експортним контрактом №06102022/1 від 06.10.2022, укладеним з нерезидентом Ethomigo s.r.o., Чеська Республіка в сумі 13 870,50євро на 216 днів з 29.07.2023 по 29.02.2024, що є порушенням частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.18 № 2473 «Про валюту і валютні операції» та нараховано пеню -в розмірі 1 181 969,43грн. Просить суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 по справі № 440/8544/24 скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
СК «Іскра» подав до суду відзив на апеляційну скаргу , проти задоволення апеляційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області заперечує , вважає, що в даному випадку податковим органом не доведено наявності підстав з якими Закон №2473-VIII пов'язує застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 13 цього Закону. Крім того, вказані Головним управлінням ДПС у Полтавській області положення актів НБУ не регулюють підприємницької діяльності суб'єктів господарювання, та як підзаконні акти, не можуть обмежувати дію норм Законів України, положення яких наведено вище, та якими передбачено можливість зміни сторонами ціни товару. Податковий орган не наводить жодних контраргументів щодо невірного розрахунку пені в апеляційній скарзі, як не робив цього і при розгляді справи у суді першої інстанції. Просить відмовити повністю у задоволенні апеляційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 у справі № 440/8544/24, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 у справі № 440/8544/24 - залишити без змін. Також, повідомляє про орієнтований розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. Докази на підтвердження понесених судових витрат будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до положень ч.7 ст. 139 КАС України.
Сторони належним чином повідомленні про час та дату судового засідання.
03.03.2025 до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про проведення судового засідання 03.03.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів за участі представника ГУ ДПС у Полтавській області.
Колегія суддів звертає увагу , що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025 клопотання представника Головного управління ДПС у Полтавській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Допущено представника Головного управління ДПС у Полтавській області до участі у судовому засіданні на 03.03.2025 о 10:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. У разі застосування ст. 233 Кодексу адміністративного судочинства України, оголошення перерви або відкладення при розгляді справи, наступні судові засідання проводити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми EASYCON (веб-адреса підсистеми ВКЗ - https://vkz.court.gov.ua) на підставі відповідного повідомлення про дату та час її наступного проведення.
03.03.2025 до суду надійшло клопотання СК «Іскра» про участь в усіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Згідно частини першої статті 195 КАС України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи (ч.2 ст.195 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Так, розгляд справи призначено на 03.03.2025 року, тоді як клопотання представником позивача подано до суду 03.03.2025 року, тобто поза межами строку, встановленого ч.2 ст.195 КАС України, тому таке клопотання не підлягає задоволенню.
Колегія суддів не задовольняє клопотання позивача про відкладення розгляду справи , оскільки посилання сторін на неможливість прибуття у судове засідання є необґрунтованими та не підтверджені документально.
Колегія суддів зауважує, що явка позивача та відповідача в судове засідання судом обов'язковою не визнавалася, сторони не позбавлені були права подати додатково письмові пояснення по суті справи або повідомити про наявність інших доказів, які не були раніше подані до суду, якщо б вважала це за необхідне.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що СК "Іскра" (код ЄДРПОУ 03772401) зареєстрований як юридична особа 26.02.2000, номер запису 15691200000000364 (а.с. 14-18).
Основний вид діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
На підставі 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1, пункту 78.1, статті 78, пункту 81.1 статті 81, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в редакції, чинній на дату спірних правовідносин (надалі по тексту - Податковий кодекс України, ПКУ) проведено документальну позапланову виїзну перевірку СК "Іскра" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 06.10.2022 по 29.02.2024 в зв'язку з надходженням до ГУ ДПС у Полтавській області листів ДПС України № 21760/7/99-00-07-05-02-07 від 05.09.2023 (вх.3228/8/16-31 від 05.09.2023), № 208/7/99-00-07-05-01-07 від 04.01.2024 (вх.33/8/16-31 від 04.01.2024) про виявлені банком АТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299, факти ненадходження валютної виручки або товару в установлені НБУ граничні терміни розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами № 06102022/1 від 06.10.2022 та № UGH-2003-101 від 20.03.2023 укладеними з нерезидентами.
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ГУ ДПС у Полтавській області 08.03.2024 складено акт № 2547/16-31-07-02/03772401 (а.с. 153-157) за висновками якого встановлено ненадходження валютної виручки в установлені постановою НБУ № 142 від 07.07.2022 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18" граничні строки розрахунків (180 днів), встановлено порушення частини другої статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473/VIII "Про валюту і валютні операції" із змінами та доповненням:
- за зовнішньоекономічним контрактом №UGH-2003-101 від 20.03.2023 укладеного з нерезидентом ESD GROUP OU, Естонія в сумі 72 144,87 дол. США на 104 дня з 18.11.2023 по 29.2024,
- за зовнішньоекономічним експортним контрактом № 06102022/1 від 06.10.2022 укладеним з нерезидентом Ethomigo s.r.o, Чеська Республіка в сумі 13870,50 євро на 2016 днів з 29.07.2023 по 29.02.2024.
На підставі висновків акту № 2547/16-31-07-02/03772401 ГУ ДПС у Полтавській області 11.04.2024 складено податкове повідомлення-рішення № 00046500706, яким до СК "Іскра" застосовано штрафні санкції в розмірі 1 181 969,43 грн (а.с. 161 зворотній бік-162).
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням від 11.04.2024 № 00046500706, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції, у зв'язку з погодженням сторонами фактичного виконання контрактів, у позивача не виникло зобов'язання щодо отримання валютної виручки від контрагентів в розмірі 72144,87 USD та 13870,50 Euro, дійшов висновку , що що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 11.04.2024 №00046500706 є необґрунтованим, а тому протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні відносини регулюються Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 №2473-VІІІ (далі - Закон №2473-VІІІ), постановою Правління НБУ від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7.
Згідно статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 №959-XII експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.
Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Іноземна валюта:
- валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу,
- платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях,
- кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавств визначено Законом № 2473-VIII.
Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.
Згідно статті 1 Закону №2473- VIII валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов'язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов'язаних з цим зобов'язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта;
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Згідно частини першої статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Частиною другою статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону №2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Згідно частини п'ятої статті 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Частиною восьмою статті 13 Закону №2473 передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Правління Національного банку України постановою № 5 від 02.01.2019 затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5), яке визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
Згідно з пунктами 21, 23 Положення №5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
Так, згідно пункту 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (зі змінами та доповненнями) (далі - Постанова №18) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.
Згідно пункту 144 Постанови №18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
Пунктом 6 Інструкції №7 встановлено, що банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:
1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;
2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;
3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.
Згідно пункту 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі - Інструкція №7), Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов'язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.
Згідно із підпунктом 2 пункту 9 Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.
Між тим, згідно зі статтею 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, вільного найму підприємцем працівників. комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Статтею 5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" встановлено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб'єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
З матеріалів справи встановлено, що 06.10.2022 між СК "Іскра" (продавець) та Ethomigo s.r.o (покупець) укладено договір № 06102022/1 (а.с. 21-23) за умовами якого продавець зобов'язується поставити покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити вартість прийнятого товару. Товар: зерно кукурудзи оптом українського походження врожаю 2021 року. Кількість товару 2000 тонн +/- 5%. Право власності на товар переходить від продавця до покупця після вивантаження товару у місці призначення, але у будь-якому випадку не раніше оплати 100% вартості товару (пункт 1.1-1.4).
Ціна товару 250 євро за 1 метричну тонну (яка дорівнює 1000 кг). Валюта контракту та платежів за цим контрактом - євро. Загальна сума контракту 500 000 євро +/- 5% (пункт 2.1-2.3).
Згідно із пунктом 5.1 покупець здійснює оплату 100% вартості партії товару після розвантаження товару в місці призначення банківським переказом на рахунок продавця на підставі рахунку виставленого на сьомий день після лабораторного дослідження.
29.11.2021 СК "Іскра" виставлено Ethomigo s.r.o рахунок-фактуру / invoice №2911/1 на суму 138875 Euro (а.с. 20 зворотній бік).
30.11.2022 СК "Іскра" виставлено Ethomigo s.r.o рахунок-фактуру / invoice №3011/2 на суму 52125 Euro (а.с. 20).
30.01.2023 СК "Іскра" виставлено Ethomigo s.r.o рахунок-фактуру / invoice №3001/3 на суму 85204,50 Euro (а.с. 19 зворотній бік).
01.03.2023 СК "Іскра" виписано кредитове авізо № 1 до рахунку-фактури № 3001/3 від 30.01.2023, в якому здійснено перерахунок вартості товару на суму 85204,51 Euro на підставі звіту про розвантаження № 1 (а.с.104 зворотній бік, 106).
Оплата від нерезидента Ethomigo s.r.o надійшла СК "Іскра" на валютні рахунки на загальну суму 276204,50 Euro, що не заперечується сторонами та відображено в акті перевірки.
Відповідно до пояснювального листа Ethomigo s.r.o від 24.07.2024 щодо виконання зобов'язань та відсутності заборгованості за експортним контрактом №06102022/1 від 06.10.2022, на виконання умов контракту СК "Іскра" поставив товар згідно з MD типу ЕК-10 на загальну суму 290075 Euro. Товар був оплачений на загальну суму 276204,50 Euro. Різниця в кількості та якості товару, поставленого за експортним контрактом №06102022/1 від 06.10.2022, була врахована за рахунок знижки в сумі 13870 Euro. Остаточна сума після знижки була визначена в розмірі 85204,51 Euro, яка була сплачена Ethomigo s.r.o. Обидві сторони виконали свої зобов'язання за цим договором у повному обсязі, претензій немає (а.с. 197).
На вищевикладеному в ході розгляду справи також наполягав представник позивача, вказуючи, що з оплатою за поставлений товар до Ethomigo s.r.o перейшло право власності згідно пункту 1.4 договору № 06102022/1 від 06.10.2022 та сторони одна до одної ніяких зобов'язань не мають.
На підставі наведених вище документів встановлено, що оплата за поставлений товар Ethomigo s.r.o відбулася, зокрема, згідно рахунок-фактуру / invoice №3001/3 від 30.01.2023 на суму 85204,50 Euro, який виписано за умовами пункту 5.1 договору № 06102022/1 від 06.10.2022 та право власності на товар перейшло до Ethomigo s.r.o у визначеному пунктом 1.4 договору № 06102022/1 від 06.10.2022 порядку.
20.03.2023 між СК "Іскра" (продавець) та ESD GROUP OU укладено контракт №UGH-2003-101, згідно якого продавець продає, а покупець приймає та оплачує сільськогосподарську продукцію, а саме: насіння кукурудзи Українського виробництва навалом, виготовленого у 2022 році (а.с. 41-45).
Загальна кількість товару 3100 МТ +/- 5% за вибором продавця (підпункт 2.2.).
Ціна за одиницю метричну тонну товару 228 USD, загальна вартість контракту 706800 USD (пункт 4).
Згідно із пунктом 6.1 контракту №UGH-2003-101 покупець зобов'язаний сплатити вартість товару, поставленого на місце поставки, на рахунок продавця банківським переказом у наступному порядку: 100% чистих безготівкових коштів проти факсу / скан-копій документів протягом 2 банківських днів після проходження судна через Босфор в турецьких водах. До документів для оплати, зокрема повинен бути включений рахунок-фактура.
Право власності на товар переходить від продавця до покупця після повної оплати (пункт 7.1).
20.03.2023 СК "Іскра" виписано ESD GROUP OU проформ-рахунок № 02/03 на заявлену кількість товару 3100 МТ, загальною вартістю 706800 USD (а.с. 28).
У свою чергу на виконання вимог пункту 6.1 контракту №UGH-2003-101, СК "Іскра" 20.03.2023 виписано ESD GROUP OU рахунок / Invoise №10/03 на загальну кількість товару 2982,550 МТ, загальною вартістю 680021,40 USD, зі знижкою разом становить - 607876,53 USD (а.с. 28 зворотній бік).
10.05.2023 між СК "Іскра" (продавець) та ESD GROUP OU підписано додаткову угоду № 1 до контракту №UGH-2003-101 від 20.03.2023, згідно якої сторони дійшли згоди доповнити основний договір наступними послугами від покупця до продавця: повна послуга з перевалки зерна з вантажівки на номіноване судно = 18 доларів США за метричну тонну, компенсація за простій судна відповідно до SOP і MV SEA NAVIGATOR - CH / H D 13.03.2023 = 4,54631 доларів США за метричну тонну, послуги з фумігації = 0,7000 доларів США за метричну тонну, послуги сюрвейера = 0,81834 доларів США за метричну тонну, закордонна швидка доставка DHL = 0,07274 доларів США, послуги зі зміни причалу судна = 0,05161 доларів США за метричну тонну (а.с. 40).
10.05.2023 СК "Іскра" виписано кредитове авізо № 2 до рахунку-фактури № 10/03 від 20.03.2023 в якому здійснено перерахунок вартості товару на суму 72144,87 дол. США (а.с. 100).
Оплата від нерезидента ESD GROUP OU надійшла СК "Іскра" на валютні рахунки на загальну суму 607876,53 дол. США., що не заперечується сторонами та відображено в акті перевірки.
Відповідно до пояснювального листа ESD GROUP OU від 24.07.2024 щодо виконання зобов'язань та відсутності заборгованості за експортним контрактом №UGH-2003-101 від 20.03.2023, на виконання умов контракту СК "Іскра" поставив за митною декларацією ЕК-10 № 6997 від 22.05.2023 товар на суму 680021,40 доларів США. Товар був оплачений на загальну суму 607876,53 доларів США. Різниця в кількості та якості товару, поставленого за експортним контрактом №UGH-2003-101 від 20.03.2023, була врахована за рахунок знижки в сумі 72144,87 доларів США. Остаточна сума після знижки була визначена в розмірі 607876,53 доларів США. Остаточна сума після знижки була визначена та сплачена ESD GROUP OU. Залишок коштів за контрактом №UGH-2003-101 від 20.03.2023 становить 0.00 USD (а.с. 200).
На вищевикладеному в ході розгляду справи наполягав також представник позивача, вказуючи, що з оплатою за поставлений товар до ESD GROUP OU перейшло право власності згідно пункту 7.1 контракту №UGH-2003-101 від 20.03.2023 та сторони одна до одної ніяких зобов'язань не мають.
З досліджених судом документів встановлено, що оплата за поставлений товар ESD GROUP OU відбулася згідно рахунку / Invoise №10/03 на загальну кількість товару 2982,550 МТ, з виставленою ціною - 607876,53 USD, який виписано за умовами пункту 6.1 контракту №UGH-2003-101 від 20.03.2023 та право власності на товар перейшло до ESD GROUP OU у визначеному пунктом 7.1 контракту №UGH-2003-101 від 20.03.2023 порядку.
Щодо доводів податкового органу про неможливість СК "Іскра" змінювати ціну товару по вищевказаним зовнішньоекономічним контрактам , колегія суддів зазначає наступне.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31 січня 2020 року у справі № 1340/3649/18 вже зробив висновок щодо застосування наведених норм у правовідносинах щодо відповідальності резидента за ненадходження валютної виручки в разі припинення зобов'язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Відповідно до правової позиції, сформованої в цій постанові, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.
У розвиток наведеної правової позиції щодо застосування норм частини першої статті 1, частини першої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", пункту 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 липня 2021 року у справі № 817/1200/15 сформував такий висновок: у разі припинення зобов'язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов'язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.
Отже, наведені норми законодавства регулюють порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте це не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб.
У разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акта Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.
Також, колегія суддів вважає цілком обґрунтованим зазначення судом першої інстанції про те, що Положення актів НБУ не регулюють підприємницької діяльності суб'єктів господарювання, не встановлюють форми розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами та, як підзаконні акти, не можуть обмежувати дію норм Законів України, якими передбачено вільний вибір сторонами форми розрахунків.
В даному випадку саме на виконання вимог пункту 6.1 контракту №UGH-2003-101 оплата за товар поставлений СК "Іскра" за декларацією ЕК-10 № 6997 від 22.05.2023 проведене неризидентом на загальну суму 607876,53 доларів США за рахунок знижки в сумі 72144,87 доларів США, оплата на виконання умов контракту експортним контрактом №06102022/1 від 06.10.2022 за поставлений товар СК "Іскра" проведена неризедентом на загальну суму 276204,50 Euro за рахунок знижки в сумі 13870 Euro.
Враховуючи, що чинним законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента, виконання зобов'язань резидента України перед нерезидентом за зовнішньоекономічним контрактом шляхом зменшення суми зобов'язання на суму недопоставленого (неналежної якості) товару є одним із законних засобів врегулювання сторонами взаємних зобов'язань.
У свою чергу, в межах даної справи, судом встановлено, що врегулювання вартості за поставлений товар між позивачем та його контрагентами відбулося за згодою сторін (в поза судовому порядку), а тому посилання відповідача на недотримання СК "Іскра" пункту 12 постанови № 7 в ході розгляду даної справи не знайшли свого підтвердження.
У зв'язку з погодженням сторонами фактичного виконання контрактів, у позивача не виникло зобов'язання щодо отримання валютної виручки від контрагентів в розмірі 72144,87 USD та 13870,50 Euro.
При цьому, відповідальність за неотримання валютної виручки повинна наставати лише за дійсними зобов'язаннями.
За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, враховуючи встановлені у цій справі обставини, а саме: виконання зобов'язань нерезидента перед резидентом України за зовнішньоекономічним контрактом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом не було доведено наявність підстав для нарахування позивачу пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, з огляду на що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 11.04.2024 №00046500706 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо доводів апелянта з посиланням на те , що СК«ІСКРА» не надало аркушів коригування Митних декларацій пов'язаних зі зміною загальної митної вартості товару за зовнішньоекономічними контрактами №UGH-2003-101 від 20.63.2023 , укладеним з нерезидентом ESD GROUP OU, Естонія та №06102022/1 від 06.10.2022 , укладенням з нерезидентом Ethomigo s.r.o., Чеська Республіка, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450, після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом, зокрема, заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.
В свою чергу, аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом, зокрема, у разі необхідності виправлення відомостей, пов'язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку із скасуванням рішення митного органу.
Однак, в даному випадку зміни загальної митної вартості товару за зовнішньоекономічними контрактами №UGH-2003-101 від 20.63.2023 , укладеним з нерезидентом ESD GROUP OU, Естонія та №06102022/1 від 06.10.2022 , укладенням з нерезидентом Ethomigo s.r.o., Чеська Республіка не відбулося , оплата проведена нерезидентами у розмірах , визначених вказаними контрактами з урахуванням визначеної знижки , тому не потребувало складання аркушів коригування Митних декларацій пов'язаних зі зміною загальної митної вартості товару за зовнішньоекономічними контрактами.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 11.04.2024 №00046500706 є необґрунтованим, а тому протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та не узгоджуються із правовим регулюванням спірних правовідносин, позицію щодо чого неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема й у постановах, згаданих вище.
Фактично доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, відповідачами не зазначено. Відповідачем наводяться доводи, аналогічні тим, які містяться у відзиві на позовну заву та були предметом розгляду судом першої інстанції інстанцій та спростовані ним.
Колегія суддів зауважує, що правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.
При встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів. У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.
Слід звернути увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово надавала роз'яснення як треба розуміти подібність правовідносин. Втім, у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20, пункт 39) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свої висновки щодо визначення подібності правовідносин, зазначивши таке. На предмет подібності потрібно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність варто також визначати за суб'єктним й об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові.
Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв'язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб'єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 по справі № 440/8544/24 залишити без змін.
.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий
Повний текст постанови складено 10.03.2025 року