Справа № 199/2672/25
(1-кп/199/620/25)
іменем України
10 березня 2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
Головуючий - суддя ОСОБА_1
За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62025050010005957, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м Львів, громадянина України, з вищою освітою, холостого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 Н О В И В:
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину за наступних обставин:
06.02.2025 приблизно об 11 год. 36 хв., тобто в умовах воєнного стану, під час шикування особового складу у м. Білозерське, Покровський район, Донецька область, заступником командира НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_8 , який є начальником за посадою та військовим званням для командира 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_6 , переданого у підпорядкування командира НОМЕР_1 механізованого батальйону на підставі бойового розпорядження № 683/515 дек від 02.02.2025, доведено для виконання бойове розпорядження командира НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_9 № 546/594дск КСП «Покровськ» від 05.02.2025, а саме до 19 год. 00 хв. 06.02.2025 здійснити висування броньованим автотранспортом (з обов'язковою наявністю РЕБ на техніці) за маршрутом БІЛОЗЕРСЬКЕ - ГРИШИНЕ - ПОКРОВСЬК - кут лісосмуги з подальшим заходом на ПВ «Тиса» із завданням підсилення позиції та недопущення прориву противника.
При цьому наказ виданий в установленому Законом порядку, відповідною особою в межах наданих йому повноважень, зміст наказу не суперечив чинному законодавству, та не був пов'язаний з порушенням конституційних прав та свобод старшого лейтенанта ОСОБА_6 , не носив в собі явно злочинного змісту, у зв'язку з чим підлягав беззастережному та неухильному виконанню з боку останнього.
Однак, старший лейтенант ОСОБА_6 , у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 28, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. З, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 06.02.2025 приблизно об 11 год. 40 хв., тобто в умовах воєнного стану, під час шикування особового складу у м. Білозерське, Покровський район, Донецька область, усно та відкрито відмовився виконати зазначений наказ начальника, доведений йому заступником командира НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_8 .
За обвинувальним актом зазначені діяння ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 4 ст. 402 КК України, як вчинення умисних дій, що виразилися у непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану.
21 лютого 2025 року між прокурором Волноваського відділу Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_10 і ОСОБА_6 в присутності захисника ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості, яка в підготовчому засіданні надана суду для затвердження.
За змістом угоди про визнання винуватості, враховуючи ступінь і характер сприяння обвинуваченого ОСОБА_6 при досудовому розслідуванні кримінального провадження щодо нього, наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також характер і тяжкість обвинувачення, особу винного, беручи до уваги інтереси суспільства, а саме: призначення ОСОБА_6 необхідного й достатнього для його виправлення покарання і попередження вчинення ним нових злочинів, сторони дійшли згоди, що за вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, обвинуваченому слід призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України, перейшовши до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 4 ст. 402 КК України, зокрема покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців з відбуванням покарання на гауптвахті. Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з 06.02.2025.
Вирішуючи питання щодо можливості затвердження зазначеної угоди суд виходить з того, що зазначена угода про визнання винуватості відповідає вимогам до змісту таких угод, передбаченим ст. 472 КПК України, зокрема угода містить:
- зазначення її сторін;
- формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
- істотні для відповідного кримінального провадження обставини;
- беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення;
- обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце);
- узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення;
- наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України;
- наслідки невиконання угоди.
Судом при опитуванні в підготовчому засіданні обвинуваченого ОСОБА_6 ,який повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, встановлено, що останній розуміє:
1) що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а він має такі права:
- мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
- мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
2) наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України;
3) характер обвинувачення;
4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом в підготовчому засіданні встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що:
1) умови угоди не суперечать вимогам КПК України та/або закону, не допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
2) умови угоди відповідають інтересам суспільства;
3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4) відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
5) відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов'язань;
6) наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
За наведених обставин, з урахуванням думки обвинуваченого, його захисника та прокурора, які підтримують укладення угоди про визнання винуватості та просять її затвердити, слід затвердити укладену між прокурором ОСОБА_10 та ОСОБА_6 угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.
Запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити без змін, оскільки тяжкість та підвищена суспільна небезпека вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, встановлені судом відомості про особу обвинуваченого, з огляду на вид та розмір призначеного йому судом покарання, дають підстави вважати можливим ухилення обвинуваченого від суду.
Згідно вимог ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення підлягає зарахуванню у строк покарання обвинуваченому з розрахунку день за день, у зв'язку з чим строк відбування покарання ОСОБА_6 слід обраховувати з 06 лютого 2025 року (дня затримання в порядку ст. 208 КПК України).
Керуючись ст.ст. 314, 374, 468 - 475 КПК України,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 21 лютого 2025 року між прокурором Волноваського відділу Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_10 і обвинуваченим ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та з застосуванням ст. 69 КК України призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді арешту на строк 6 (шість) місяців з відбуванням покарання на гауптвахті.
До набрання вироком законної сили продовжити дію раніше обраного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням останнього на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , а строк відбування покарання ОСОБА_6 обраховувати з 06 лютого 2025 року.
Вирок може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена;
шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а обвинуваченим, який тримається під вартою - з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням.
Головуючий:
10.03.2025