Справа № 199/2970/25
(3/199/1793/25)
іменем України
10.03.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Дяченко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 187 КУпАП
ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за ст. 187 КУпАП, повторно, протягом року після накладення адміністративних стягнень, вчинила аналогічне правопорушення, а саме: 23.02.2025 о 21:17 годині була відсутня за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , чим порушила правила адміністративного нагляду.
ОСОБА_1 до суду не з'явилась, була сповіщена про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою, а також через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для її повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення.
Заяв чи клопотань від останньої про розгляд справи за її участю не надходило.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явилась в судове засідання, тобто добросовісно не виконала процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у її відсутність, згідно з положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, повністю підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 413499 від 28.02.2025, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та такий, що складений повноважною особою згідно з вимогами КУпАП, у ньому вказана правова кваліфікація адміністративного правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про адміністративну відповідальність, викладені фактичні обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для повного розуміння суті висунутого проти ОСОБА_1 звинувачення;
- рапортом інспектора-чергового ВП № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області від 23.02.2025, згідно якого 23.02.2025 о 21:18 годині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що під час перевірки піднаглядної ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_3 , остання була відсутня за місцем свого проживання;
- копією ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.03.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд строком на один рік та визначено обмеження: заборона виходу з місця проживання з 21:00 години до 05:00 години, за винятком часу, пов'язаного з працею; заборони виїзду за межі населеного пункту, в якому вона проживає, без узгодження з органами поліції України; реєстрація в органах поліції України 2 рази на місяць; заборона відвідування торгових об'єктів з правом торгівлі спиртними напоями.
- копією постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.09.2024, згідно якої ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у виді штрафу за ч. 1 ст. 187 КУпАП;
- копією постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2024, згідно якої ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у виді штрафу за ч. 2 ст. 187 КУпАП.
За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 187 КУпАП, як порушення правил адміністративного нагляду, тобто порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
З приводу письмових посилань ОСОБА_1 про те, що вона свої пояснення надасть у суді, то вони не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, виходячи з наступного.
Так, ОСОБА_1 будучи повідомленою належним чином про дату та час слухання справи, до суду не з'явилась. Жодних документів, які б підтверджували її невинуватість за ч.2 ст. 187 КУпАП, суду не надала.
Такі посилання ОСОБА_1 суд розцінює неспроможними, надуманими та не може взяти до уваги, оскільки вони не спростовують належності та допустимості наведених вище доказів та не містять у собі достатніх даних для висновку про незаконність та необґрунтованість судового рішення і не можуть виключати склад адміністративного правопорушення. Суд такі доводи розцінює, як позицію ОСОБА_1 задля уникнення ним від адміністративної відповідальності та не притягнення до такої.
Суд зауважує, що на момент розгляду справи в суду, а саме станом на 10.03.2025 ОСОБА_1 , не оскаржувала дії працівників поліції та матеріали справи дійсно не містять таких доказів оскарження у встановленому законом порядку дій працівників поліції під час складання останніми протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та відповідно проведеного службового розслідування, висновки якого могли би спростувати факт порушення нею правил адміністративного нагляду.
З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження.
Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні, що дало змогу суду прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і остання підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , яка працює не офіційно, ступінь її вини, приймаючи до уваги систематичність скоєння останньою аналогічних правопорушень, відсутність обставин, що пом'якшують її відповідальність, наявність обставини, яка обтяжує відповідальність - вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватою в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 15 (п'ятнадцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В. Дяченко