10 березня 2025 р. м. Рівне №460/15347/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доРівненської митниці
про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Рішенням суду від 22.01.2025 позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204000/2024/000101/1 від 23.10.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204040/2024/000084.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.
24.01.2025 через підсистему "Електронний суд" представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат позивача, пов'язаних із отриманою правничою допомогою, із врахуванням додатково наданих доказів понесення витрат на правничу допомогу на загальну суму 13000 грн, та просив здійснити їх розподіл відповідно до статті 139 КАС України.
Від відповідача Рівненської митниці надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, з врахуванням незначної складності справи.
Ухвалою від 04.02.2025 призначено судове засідання для вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення з питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на 07.02.2025 о 09:00.
У судове засідання 07.02.2025 сторони не прибули без повідомлення причин, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
У зв'язку з неявкою учасників справи в судове засідання ухвалою суду від 07.02.2025 суд вирішив розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення здійснити в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши доводи та заперечення сторін щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 цієї ж статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. При цьому, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом з тим, частина шоста статті 134 КАС України визначає, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, відповідно до частини сьомої цієї статті, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Із матеріалів справи слідує, що при зверненні з позовом до суду позивач вказував, що очікуваний розмір витрат на надання правничої допомоги в цій справі становить 13000 грн.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач подав такі документи:
1. копія договору № 24-11/211 про надання правничої допомоги адвокатським бюро від 05.11.2024, відповідно до якого адвокатське бюро "Шевчука Віктора" в особі адвоката Шевчука Віктора Сергійовича зобов'язується надавати правову допомогу ОСОБА_1 у справі щодо оскарження рішень митних органів. Безпосереднє представництво інтересів клієнта та надання правничої допомоги за цим договором здійснює адвокат Шевчук Віктор Сергійович (а.с. 57);
2. ордер серія ВК № 1148745 від 12.12.2024 (а.с. 56) на надання правничої допомоги Рибчинському Дмитру Володимировичу на підставі договору № 24-11/211 від 05.11.2024 Рівненському окружному адміністративному суді адвокатом Шевчуком Віктором Сергійовичем;
3. копія розрахунку № 1 від 07.12.2024 суми гонорару згідно договору № 24-11/211 від 05.11.2024 (а.с. 58) на суму 13000 грн;
4. копія рахунку на оплату № 495/24 від 05.12.2024 (а.с. 59);
5. копія квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 65700720-1 від 10.12.2024 на суму 13000 грн (а.с. 60).
До закінчення судових дебатів в судовому засіданні 22.01.2025 представник позивача повідомив, що додатково надасть акт виконаних робіт (наданих послуг) на підтвердження витрат на правничу допомогу.
До заяви від 24.01.2025 про ухвалення додаткового рішення представник позивача долучив копію акту № 1 прийому-передачі послуг по договору № 24-11/211 від 05.11.2024, відповідно до якого позивачу надані послуги з правничої допомоги під час розгляду Рівненським окружним адміністративним судом справи № 460/15347/24 на загальну суму 13000 грн, у тому числі:
аналіз представлених клієнтом документів на предмет можливості вирішення спору та його перспективи в суді, аналіз судової практики Верховного Суду у аналогічних спорах - 2 години, вартість 2000 грн;
підготовка процесуальних документів позовної заяви - 7 годин, вартість 7000 грн;
вивчення та правовий аналіз відзиву та доказів поданих відповідачем - 1 година, вартість 1000 грн;
представництво в суді участь у судових засіданнях - 3 години, вартість 3000 грн.
Суд бере до уваги, що відповідно до протоколів судових засідань тривалість судових засідань в цій справі, в яких приймав участь представник позивача адвокат Шевчук Віктор Сергійович, становить: 20.01.2025 - 1 год. 48 хв., 22.01.2025 - 50 хв.
Оцінюючи зміст наданих представником позивача доказів на підтвердження заявлених витрат на правничу допомогу, суд враховує правову позицію, сформовану Верховним Судом в постановах від 22 грудня 2020 року у справі № 520/8489/19, від 07 травня 2020 року у справі № 320/3271/19, від 10 березня 2020 року у справі № 520/8489/19, в яких зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду (постанова від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц) про те, що при визначенні суми відшкодування необхідно виходити з критерію реальності витрат на правничу допомогу адвоката (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, п. 268).
Водночас, у зазначеному рішенні Європейського суду з прав людини також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Оцінивши загальну вартість правових послуг, суд вважає її розмір необґрунтованим, оскільки дана справа є справою незначної складності, по даній категорії справ склалася усталена судова практика, яка ґрунтується на правових позиціях Верховного Суду, сформульованих в митних спорах.
Суд зазначає, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, затрачений адвокатом час на надання правничої допомоги, суд дійшов висновку, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 13000,00 грн, є надмірною, неспівмірною із складністю справи та фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, отже підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Відтак, виходячи з критерію пропорційності, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 7000,00 грн, а саме: 4000 грн за надані послуги щодо підготовки позовної заяви з додатками та 3000 грн за участь у судових засіданнях. Решту витрат на правову допомогу повинен понести позивач.
Керуючись статтями 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №460/15347/24 задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
В стягненні на користь ОСОБА_1 решти суми судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 10 березня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Суддя Н.О. Дорошенко