04 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/16511/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Проскурні Я.О.,
представника позивача - Сухна А.Г.
представника відповідача - Листопадної М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні звіт представника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18.02.2025 про результати виконання рішення суду, заяву представника позивача про накладення штрафу в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті пенсії з урахуванням доплати до пенсії в сумі 2000 грн до розміру пенсії згідно з постановою КМУ від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" без обмеження максимальним розміром, Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити з 01.05.2022 ОСОБА_1 пенсію з урахуванням щомісячної доплату в сумі 2000 грн до розміру пенсії згідно з постановою КМУ від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", без обмеження максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 858,88 грн.
01.04.2024 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи №440/6631/23.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року задоволено заяву ОСОБА_1 щодо встановлення судового контролю у справі та подання звіту про виконання судового рішення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду протягом 30 днів з дня отримання цієї ухвали звіт про повне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року по справі №440/16511/23.
01.11.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшов звіт про результати виконання рішення суду від 15 лютого 2024 року у справі №440/16511/23.
07.11.2024 засобами системи "Електронний суд" представник заявника Корнійчука Анатолія Васильовича подав до суду заяву про накладення штрафу в порядку статті 382 КАС України, у якій просить: накласти на начальника Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , як керівника державного органу суб'єкта владних повноважень, за неподання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі №440/16511/23, штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 121120 гривень (сто двадцять одна тисяча сто двадцять гривень) шляхом стягнення з начальника Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) 60560 гривень (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень) та стягнення з начальника Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області Тараторіна Володимира Никандровича, (РНОКПП НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Державного бюджету України 60560 гривень (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про накладення штрафу в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України відмовлено. Встановлено новий строк для подання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 у справі №440/16511/23. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протягом дев'яноста днів з дня набрання законної сили цією ухвалою подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 у справі №440/16511/23.
18 лютого 2025 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшов звіт про результати виконання рішення суду від 15 лютого 2024 року у справі №44016511/23, в якому представник просить прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про повне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року №440/16511/23.
20 лютого 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про накладення штрафу в порядку статті 382 КАС України, у якій просить: накласти на начальника Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , як керівника державного органу суб'єкта владних повноважень, за неподання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі №440/16511/23, штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 121120 гривень (сто двадцять одна тисяча сто двадцять гривень) шляхом стягнення з начальника Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) 60560 гривень (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень) та стягнення з начальника Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області Тараторіна Володимира Никандровича, (РНОКПП НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Державного бюджету України 60560 гривень. Встановлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області нового строку для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року №440/16511/23 протягом 10 днів, з дня набрання ухвалою законної сили. Розглянути звіт в судовому засіданні за участю представника позивача в режимі відеоконференції.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року клопотання представника позивача про розгляд звіту, накладення штрафу в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України у справі №440/16511/23 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04 березня 2025 року.
04 березня 2025 року представник позивача наполягав на задоволенні зави про накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області Тараторіна Володимира Никандровича, як керівника державного органу суб'єкта владних повноважень, за невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі №440/16511/23, представник відповідача заперечував проти задоволення заяви, просила прийняти звіт.
Розглянувши заяву представника позивача про накладення штрафу, поданий представником ГУ ПФУ в Полтавській області звіт, суд зазначає наступне.
19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 N 4094-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" (далі - Закон N 4094-IX), яким статтю 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно із пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону N 4094-IX справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Розгляд звіту про виконання судового рішення здійснено судом з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом N 4094-IX, в порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання прийняття звіту, встановлення нового строку на подання звіту про виконання судового рішення, або накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, суд виходить із наступного.
Частиною 1 статті 382 КАС України (в редакції на момент встановлення судового контролю у даній справі) було передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України (в редакції на момент встановлення судового контролю у даній справі), за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, суд також враховує, що 19.12.2024 набув чинності Закон України N 4094-IX від 21.11.2024 року щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України, в тому числі, КАСУ, щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень.
Зокрема, КАС України доповнено ст. ст. 382-1, 382-2, 382-3 щодо судового контролю за виконанням судових рішень.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Статтею 382-2 КАС України передбачено, що суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-6 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб'єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Таким чином, головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.
Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети, задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Дослідивши наданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області звіт від 18.02.2025 про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі N 440/16511/23, суд зазначає, що відповідачем вжиті наступні заходи з метою виконання судового рішення.
З метою виконання рішення суду по даній справі пенсійним органом направлені листи № 1600-0404-5/79939 від 31.10.2024, № 1600-0404-5/10052 від 06.02.2025 до Пенсійного фонду України з проханням виплатити заборгованість пенсії по рішенню суду по даній справі, включену до реєстру, який функціонував згідно «Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою».
У відповідь на вказані запити, Пенсійний фонд України вказав, що судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах повноважень та нараховані на виконання рішень суду кошти підлягають виплаті Пенсійним фондом України, визначеними судом боржниками, в межах затверджених бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, що підтверджується листами № 2800-03201-9/73812 від 29.11.2024 та №2800-030101-9/10412 від 14.02.2025.
Як зазначено у звіті від 18.02.2025, Рішення суду виконане в межах покладених на Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зобов'язань та з урахуванням норм чинного законодавства. Датою виконання рішення суду є 18.03.2024, тобто дата внесення в Реєстр судових рішень. Вказану заборгованість обліковано в Головному управлінні за номером справи та датою набрання рішення законної сили за порядковим №662422, про що надано відповідні докази.
З метою повного виконання рішення суду Головне управління повторно звернулося до Пенсійного фонду України із запитом від 06.02.2025 за вих. №1600-0404-5/10052, в якому просили розглянути питання виплати заборгованості пенсії, нарахованої на виконання рішення суду.
Крім того, як наголошено представником боржника, в Головного управління склалися ряд обставин, які ускладнюють виплату заборгованості за судовим рішенням, одночасно із здійсненим перерахунком пенсії позивача, проте Головним управлінням вживаються наступні заходи, спрямовані на таке виконання, зокрема тимчасові розписи доходів і видатків з моменту набрання судовим рішенням законної сили і по 2024 рік, включно, в якому кошти державного бюджету не передбачались в повному обсязі в 2024 році.
Зазначено, що на даний час розроблено та затверджено тимчасовий розпис доходів і видатків Головного управління на І квартал 2025, проте кошти Державного бюджету на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду не передбачаються.
Так, на обліку станом на 01.01.2024 перебуває 20189 судових рішень, по яким нарахована заборгованість. Протягом 2021-2023 років по рішенням судів проведено 811 виплат на загальну суму 28151504,59 грн.
Відповідно до стану черги виконання рішень судів з пенсійних виплат, починаючи з 21.09.2020 по 01.01.2025 з якого станом на 01.01.2025 виключені померлі пенсіонери, виплата заборгованості по рішенню суду №440/16511/23, зазначена під порядковим номером 22371 та 26067. (долучена до матеріалів справи у вигляді електронної таблиці на 4 вкладення в підсистемі "Електронний суд").
Тобто, з наведеного вбачається, що станом на теперішній час відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 у справі N440/16511/23 у повному обсязі не виконано.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. ч. 2-4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічні приписи містить стаття 14 КАС України.
Крім того, згідно зі ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
В абз. 3 п. 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 року N 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
Також, у Рішенні від 26.06.2013 року Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 року у справі "Шмалько проти України", заява N 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 року N 2-р (II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту, а відтак, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов'язок. Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Судом встановлено, що ухвалене на користь позивача рішення у даній справі станом на дату подання відповідачем даного звіту про виконання судового рішення, у повному обсязі не виконано. При цьому, відповідач вище окреслене не заперечує, однак, наголошує на неможливості виконання судового рішення в цій частині, зважаючи на те, що суми пенсійних виплат, нараховані на виконання рішення суду, можуть бути виплачені лише в межах затверджених бюджетних призначень, а на даний час необхідні для цього кошти, відсутні. В той же час, зазначає, що керівництвом відповідача вживалися всі необхідні заходи для встановлення таких бюджетних асигнувань, зокрема у вигляді відповідних звернень до ПФУ України для виділення додаткових коштів для погашення заборгованості за вказаним рішенням суду.
Суд зазначає, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача-суб'єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.
При цьому, визначальним фактором є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.
Суд враховує постанову Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі N 160/13013/19, у якій, з посиланням на постанову від 31.10.2018 року у справі N 704/1547/17, ВС вказано про те, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту, тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту.
Крім того, як наголошено судом вище, 19.12.2024 року набрав чинності Закон України N 4094-IX від 21.11.2024 року щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України, в тому числі, КАСУ, щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень.
КАС України доповнено статтею 382-1, яка визначає, в тому числі, вимоги до змісту звіту про виконання судового рішення, згідно п. 6 ч. 2 ст. 382-1 КАСУ, звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити, зокрема: у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.
Звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18.02.2025 у справі N440/16511/23 не відповідає вимогам п. 6 ч. 2 ст. 382-1 КАС України, оскільки не містить інформації про орієнтовні строки виконання такого рішення в частині виплати заборгованості та їх обґрунтування.
Також, КАС України доповнено статтею 382-2, згідно з ч. 5 якої, суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Судовий контроль у даній справі встановлений до набрання чинності окреслених змін до КАСУ щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень, водночас, на час вирішення питання щодо прийняття цього звіту або накладення на суб'єкта владних повноважень штрафу, наведені зміни до КАС України набрали чинності.
При цьому, судом встановлено, що станом на теперішній час відповідачем рішення суду у даній справі N 440/16511/23 у повному обсязі не виконано та сума перерахованої пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області позивачеві не виплачена, посилаючись на відсутність наразі бюджетних асигнувань для здійснення таких виплат.
Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи, що дана справа стосується питання щодо обчислення та перерахунку пенсії, з огляду на наведені вимоги ст. ст. 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, в редакції Закону України N 4094-IX від 21.11.2024, які набули чинності 19.12.2024, суд приходить до висновку, що слід відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі N 440/16511/23, у відмовити задоволенні клопотання про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області Тараторіна В.Н. за неподання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 у справі №440/16511/23, а також встановити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі N 440/16511/23, зобов'язавши відповідача надати у строк впродовж трьох місяців з дня отримання цієї ухвали звіт про виконання у повному обсязі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі N 440/16511/23 із дотриманням вимог 382-2, 382-3 КАС України, в редакції Закону України N 4094-IX від 21.11.2024.
Керуючись статтями 248, 382, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у прийнятті звіту представника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18.02.2025 про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 у справі № 440/16511/23, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії.
В задоволенні клопотання про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області Тараторіна Володимира Никандровича, як керівника державного органу суб'єкта владних повноважень, за неподання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 у справі №440/16511/23 відмовити.
Встановити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 у справі № 440/16511/23, зобов'язавши відповідача надати у строк впродовж трьох місяців з дня отримання цієї ухвали звіт про виконання у повному обсязі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 у справі № 440/16511/23 із дотриманням вимог 382-2, 382-3 КАС України, в редакції Закону України N 4094-IX від 21.11.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено 10.03.2025.
Суддя С.С. Бойко