10 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14632/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін справу за адміністративним позовом Полтавського державного аграрного університету до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Полтавський державний аграрний університет звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Полтавській області в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення № 0167622408 від 20.11.2024 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято рішення № 0102562408 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 11.07.2024 року на загальну суму 125874,55 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідач звернувся до Державної податкової служби України із скаргою, за результатами якої, податковим органом прийнято рішення від 15.08.2024 № 24968/6/99-00-06-02-01-06, яким рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.07.2024 року № 0102562408 скасовано у зв'язку з невірним розрахунком штрафної санкції та пені. В той же час, відповідачем винесено оскаржуване рішення відповідно до якого, зокрема, нарахована пеня та штраф за період з 21.02.2015 року до 15.04.2024 року. При цьому, відповідно до пунктів 9-11.1 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19): - несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; - неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів); - несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. Також, абзаци другий та третій пункту сім частини одинадцятої статті 25 цього Закону щодо такого порушення, вчиненого у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19) року, не застосовується. Пунктом 9-11.2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню. Окрім того, Законом України від 30.06.2023 № 3219 викладено у новій редакції пункти 9-21 - 9-22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення», якими встановлено, що тимчасово за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України до 01 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною 11 ст. 25 цього Закону, не застосовуються. Також за цей період не нараховується пеня, а нарахована пеня підлягає списанню. З оскаржуваного рішення вбачається, що до відповідача за несвоєчасно перерахований єдиний внесок застосовано штраф у розмірі 11449,96 грн та нарахована пеня у розмірі 197001,96 грн. Із розрахунку доданого до оскаржуваного рішення вбачається, що позивачу нараховано штрафні санкції та пеню за період з 21.02.2015 року до 15.04.2024 року. Отже, виходячи із викладеного вище, контролюючим органом під час прийняття оскаржуваного рішення безпідставно не враховано пункти 9-11.2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, відповідно до якого протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID 19), платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню, а також у період з початку дії воєнного стану на території України до 01.08.2023, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються. Також за цей період не нараховується пеня, а нарахована пеня підлягає списанню.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
25.12.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли заперечення Головного управління ДПС у Полтавській області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 25).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 у задоволенні заперечень Головного управління ДПС у Полтавській області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відмовлено.
07.01.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на безпідставність позовних вимог. Стверджував, що оскаржуване рішення винесено у відповідності до вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", як і розмір нарахованої пені та періоди нарахування (а.с. 29-31).
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що 11.07.2024 Головним управлінням ДПС у Полтавській області винесено рішення №0102562408 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до відокремленого підрозділу санаторій профілакторій Полтавської державної аграрної академії застосовано штраф в розмірі 10025,23 грн та нараховано за період з 21.02.2015 по 15.04.2024 пеню в розмірі 115849,32 грн (а.с. 9-10).
Не погодившись із вищевказаним рішенням Полтавським державним аграрним університетом подано до ДПС України скаргу.
За результатами розгляду скарги ДПС України 15.08.2024 прийнято рішення № 24968/99-00-06-02-01-06, яким скаргу задоволено частково, а саме рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 11.07.2024 № 0102562408 скасовано та зобов'язано Головне управління ДПС у Полтавській області винести та направити нове рішення (а.с. 13-16).
Підставою для вищевказаних висновків слугувало те, що за порушення , які були вчинені до 01.03.2020 та після 01.08.2023 необхідно застосовувати санкції, передбачені частиною одинадцятою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", скаржником належним чином не виконувались вимоги статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме єдиний внесок згідно вимог про сплату боргу (недоїмки) від 18.06.2015 № 0084271702, винесений за результатами документальної позапланової перевірки від 18.06.2015 № 532/16-01-22-05/36195303, сплачено з порушенням законодавчо визначеного строку, таким чином при обрахунку штрафних санкцій та пені розраховано не вірно.
20.11.2024 Головним управлінням ДПС у Полтавській області винесено рішення №0167622408 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до відокремленого підрозділу санаторій профілакторій Полтавської державної аграрної академії застосовано штраф за період з 21.02.2024 по 15.04.2024 в розмірі 11449,96 грн (20% з 01.01.2015) та нараховано за період з 21.02.2015 по 15.04.2024 пеню в розмірі 197001,89 грн (0,1% суми недоїмки) (а.с. 11-12).
Позивач не погоджуючись із рішенням Головного управління ДПС у Полтавській області від 20.11.2024 №9167622408, оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI ( далі Закон № 2464-VI, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону №2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування -Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Відповідно до частини 11 статті 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно з частиною третьою статті 14 Закону №2464-VI податкові органи зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.
Заходи впливу та стягнення передбаченні статтею 25 Закону України №2464-VI.
Відповідно до частин другої, третьої статті 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску (абзац перший частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI).
Згідно частини десятої статті 25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до пункту другого частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно з частиною тринадцятою статті 25 Закону №2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 25 Закону №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення.
Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень податкового органу щодо нарахування пені та застосування штрафів.
Згідно з частиною п'ятнадцятою статті 25 Закону №2464-VI рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.
Частиною шістнадцятою статті 25 Закону №2464-VI визначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 №211 установлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин.
Відтак початок карантину було встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 12.03.2020 та продовжено постановами Кабінету Міністрів України за № 239 від 25.03.2020, № 291 від 22.04.2020, № 343 від 04.05.2020, № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 229 від 23.02.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1423 від 23.12.2022, № 383 від 25.04.2023.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17.03.2020 №533-IX Розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" доповнено пунктами 9-10 - 9-12, в які вносилися зміни Законами України від 30.03.2020 № 540-IX та від 13.05.2022 № 591-IX.
Згідно із пунктом 9-11.1 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):
несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону щодо такого порушення, вчиненого у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) року, не застосовується.
Відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону №2464-VI протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
Отже, пеня у період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не нараховується.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX Розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" доповнено пунктами 9-21 - 9-22.
Згідно із пунктом 9-21 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону №2464-VI тимчасово за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, до 1 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються.
У свою чергу пунктом 9-22 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону №2464-VI встановлено, що тимчасово, на період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, до 1 серпня 2023 року, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню.
Отже, пеня у період з 24.02.2022 і по 31.07.2023 не нараховується.
Посилання контролюючого органу на те, що порушення позивачем законодавства в частині термінів сплати єдиного внеску відбулось до 01.03.2020, тобто до початку дії мораторію, а отже до спірних правовідносин не застосовуються положення, зокрема, пункту 9-11.2 та 9-22 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 2464-VI суд відхиляє з огляду на такі висновки Верховного Суду, висловлені ним у аналогічних правовідносинах.
У постанові від 16.03.2023 у справі № 480/5678/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що правове значення у контексті застосування пункту 9-11.2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строків сплати єдиного внеску (несвоєчасна сплата). При цьому податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати є триваючим порушенням, початком якого є перший календарний день, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, а закінчується таке правопорушення в день фактичної сплати (перерахування) єдиного внеску. Пеня нараховується за кожний день прострочення платежу. Колегія суддів зазначила, що обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахування пені, а не у цілях встановлення застосовності пункту 9-11.2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI до спірних правовідносин у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого. Пункт 9-11.2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що пеня не нараховується й у період з 24.02.2022 і по 31.07.2023.
Як слідує з рішення 20.11.2024 Головного управління ДПС у Полтавській області винесено рішення від 20.11.2024 №0167622408 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до відокремленого підрозділу санаторій профілакторій Полтавської державної аграрної академії застосовано штраф за період з 21.02.2015 по 15.04.2024 в розмірі 11449,96 грн (20% з 01.01.2015) та нараховано за період з 21.02.2015 по 15.04.2024 пеню в розмірі 197001,89 грн (0,1% суми недоїмки), що суперечить вимогам пункту 9-11.2 та 9-22 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI, в частині нарахування пенні в період з 01.03.2020 по 31.07.2023.
Крім того, пунктом 9-11.1 та 9 - 21 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI в редакції Закону № 2120-ІХ передбачено, що тимчасово, за порушення, вчинені у період з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину та період з початку дії воєнного стану на території України штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону про ЄСВ, не застосовуються.
Обов'язок щодо сплати обов'язкового платежу, зокрема єдиного внеску, визначається законом, чинним станом на час існування встановленого законом юридичного факту, який породжує цей обов'язок, а не рішенням суб'єкта владних повноважень про сплату суми обов'язкового платежу. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, як це визначено статтею 58 Конституції України.
Враховуючи те, що штрафні санкції, застосовані контролюючим органом до позивача за порушення ним строків сплати ЄСВ, що тривало, зокрема, під час дії карантину та воєнного стану, оскаржене рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 20.11.2024 №0167622408 прийнято з порушенням пункту 9-11.1 та 9 - 21 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про протиправність рішень ГУ ДПС у Полтавській області від 20.11.2024 №0167622408 в частині застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за період з 01.03.2020 по 31.07.2023, внаслідок чого воно підлягає скасуванню в цій частині.
При цьому, суд не знаходить підстав щодо скасування рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 20.11.2024 №0167622408 в частині нарахування штрафних санкцій та пені в період до 01.03.2020 та з 01.08.2023.
Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 9, 14, 72 - 74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд
Позов Полтавського державного аграрного університету (код ЄДРПОУ 00493014, вул. Сковороди, 1/3, м.Полтава) до Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, ідентифікаційний код 44057192) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 20.11.2024 №0167622408 в частині застосування до відокремленого підрозділу санаторій профілакторій Полтавської державної аграрної академії штрафних санкцій та нарахування пені за період з 01.03.2020 по 31.07.2023.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Полтавського державного аграрного університету судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1563,39 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Удовіченко