Справа № 420/34478/23
10 березня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ'ЯКОВОЇ, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку,
12.12.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за 763 днів затримки повного розрахунку при звільненні за період з 27.10.2021 року по 28.11.2023 року включно, обчислений шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати розрахунку при звільненні.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що проходив військову службу у В/Ч НОМЕР_1 , наказом командира військової частини від 26.10.2021 № 227 звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу з 26.10.2021. Під час проходження військової служби не проведено повного розрахунку з позивачем, грошове забезпечення в сумі 63311 грн. 57 коп. виплачено тільки 29.11.2023. Факт прострочення підтверджується рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі № 540/418/22, яким зобов'язано військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 та із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 за період з 01.01.2021 по 26.10.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з Додатками 1,14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, з урахуванням проведених раніше виплат: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення, які обчислюються із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням; грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу за період з 29.01.2020 по 26.10.2021; грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки у зв'язку зі звільненням з військової служби.
Позивач вважає такі несвоєчасні виплати протиправною бездіяльністю, всі належні йому суми грошового забезпечення, компенсацій, допомог, мали бути виплачені у день звільнення, просить застосувати норми статті 117 КЗпП, відповідно до якої у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, за період з 27.10.2021 року по 28.11.2023 року.( 763 дні).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
27.12.2023 до суду надійшла заява про долучення матеріалів до справи від представника позивача.
01.01.2024 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Здійснений відповідачем розрахунок і виплачені позивачу при звільненні суми не були спірними на момент звільнення і протягом подальшого часу позивач не здійснював жодних дій, спрямованих на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення. Правовідносини військової служби, нарахування і виплата грошового забезпечення військовослужбовцям знаходяться поза правовим регулюванням Кодексу Законів про працю і його норми, згідно принципу законності (ст. 19 Конституції України), - на військову службу (вступ, проходження і припинення) за жодних обставин не поширюються і поширюватися не можуть. Випадки застосування середнього заробітку чітко визначенні нормами законодавства.
Крім того, відповідач зазначає, що до розрахунку грошового забезпечення у такому разі включаються щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за займаною штатною посадою до звільнення або переміщення на нижчеоплачувану посаду, з урахуванням зміни вислуги років і норм грошового забезпечення (абзац 2 пункту 9 розділу XXXI Порядку №260). Одноразові додаткові види грошового забезпечення за час вимушеного прогулу не виплачуються. Звертає увагу, що при звільненні спірну суму позивачеві нараховано не було, а її було нараховано на виконання судового рішення 08.07.2023 року (через 15 днів після набрання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 по справі №540/418/22 законної сили), про що військовою частиною НОМЕР_1 було складено довідку-розрахунок № 254/155/1. У зв'язку з відсутністю на казначейському рахунку військової частини коштів за відповідним кодом бюджетної класифікації видатків бюджету, військовою частиною НОМЕР_1 вживались заходи для забезпечення фінансування повного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 року в адміністративній справі № 540/418/22, , про що представника позивача було повідомлено листом від 20.07.2023 за вих. № 609/5717 . По надходженню коштів на казначейський рахунок відповідача, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 в адміністративній справі № 540/418/22 було повністю виконане 27.11.2023, що підтверджується платіжною інструкцією № 3067 від 27.11.2023, якою позивачу перераховано суму в розмірі 63311,57 грн. Звертає увагу суду, що вказана сума не була нарахована для виплати позивачеві при звільненні, як зазначалось вище, а отже, є оспорюваною сумою в розумінні ст. 116 КЗпП України. Через це можна констатувати, що порушення термінів виплати належних позивачу сум військовою частиною НОМЕР_1 допущено не було. Також окремої уваги заслуговує позовна вимога про зобов'язання відповідача нарахувати і виплати позивачу середній заробіток саме за 763 дні затримки розрахунку, в той час як ст. 117 КЗпП України обмежує цей строк 6-місячним періодом, тобто 186-ма днями. Виходячи з цього відповідач вважає, що позовна вимога про зобов'язання відповідача нарахувати і виплати позивачу середній заробіток саме за 763 дні затримки розрахунку задоволенню не підлягає. Відповідач заявляє, що з заявою про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивач до відповідача не подавав, до позовної заяви не додано копії такого звернення, з чого слідує що дане твердження позивача є абсолютно голослівним і бездоказовим.
Розпорядженням Одеського окружного адміністративного суду № 85 від 20.06.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 420/34478/23. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 справа № 420/34478/23 розподілена на суддю Хом'якову В.В.
Згідно ст. 35 КАС України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи. У разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Ухвалою від 26.06.2024 суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА прийняла до провадження адміністративну справу № 420/34478/23.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи за наданими сторонами доказами, суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у В/Ч НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.10.2021 № 227 звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу з 26.10.2021. Під час проходження військової служби не проведено повного розрахунку з позивачем.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі № 540/418/22 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 та із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 за період з 01.01.2021 по 26.10.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з Додатками 1,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, з урахуванням проведених раніше виплат: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення, які обчислюються із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням; грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу за період з 29.01.2020 по 26.10.2021; грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки у зв'язку зі звільненням з військової служби. На виконання судового рішення платіжною інструкцією № 3067 від 27.11.2023 позивачу виплачено грошове забезпечення в сумі 63311 грн. 57 коп. 29.11.2023 (з утриманням військового збору).
Позивач вважає бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо несвоєчасної виплати всіх належних йому сум при звільненні протиправною, тому звернувся до суду з даним позовом, просить зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити середній заробіток за 763 днів затримки повного розрахунку при звільненні за період з 27.10.2021 року по 28.11.2023 року включно, обчислений шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати розрахунку при звільненні.
Спір у цій справі стосується стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, в редакції якої у спірному періоді відбулися зміни на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 №2352-ІХ.
Передбачений ч.1 ст.117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значущі обставини, як виплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100, відповідно до п.2 якої її дія поширюється на підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, а також на фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників. Враховуючи обставини справи, та згідно положень ст.117 КЗпП України, у спірних відносинах підлягає застосовуванню Порядок №100, як такий що визначає порядок обчислення середньої заробітної плати. Абзацом 3 п.2 Порядку №100 передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Сторонами не надано суду відомостей про розмір грошового забезпечення за останні два календарних місяця служби - серпень, вересень 2021 року, з вказівкою складових з метою виключення виплат разового характеру.
Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу №910/4518/16, зазначила, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є майновою вимогою.
З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку підлягає сплаті судовим збором, як за вимогу майнового характеру.
Разом з тим, позивачем не вказано суму стягнення за вказаною вимогою та її обґрунтований розрахунок, тобто не визначена ціна позову. Таким чином, позивач повинен визначитись з сумою середнього грошового забезпечення за період прострочення, яка на думку позивача підлягає стягненню з відповідача.
Наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення спору. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема відомості про розмір грошового забезпечення за останні два повних календарних місяця служби - серпень, вересень 2021 року, з вказівкою складових з метою виключення виплат разового характеру.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. (ч.1, 2, 4 ст. 79 КАС України). Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду ( ч. 13-15 ст.171 КАС України).
Позивач має надати суду - обгрунтування ціни позову, документальне підтвердження розміру грошового забезпечення за серпень та вересень 2021 року з вказівкою, які складові грошового забезпечення мають постійний та разовий характер, в разі необхідності доплатити суму судового збору виходячи з ціни позову ( раніше позивач сплатив 1073 грн. 60 коп.), або надати докази наявності пільг по сплаті судового збору. Суд не має можливості самостійно встановити ціну позову та розмір судового збору через відсутність документального підтвердження середньоденного грошового забезпечення позивача.
Враховуючи викладене, суд вважає позов таким, що підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 КАС України, суд
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали направити позивачеві. Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА