про залишення позовної заяви без руху
10 березня 2025 рокусправа № 380/4404/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Морська Галина Михайлівна розглянувши у м. Львові матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про визнання протиправними дій,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України (далі - відповідач), в якому просить: (мовою оригіналу):
"1. Визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати додаткової винагороди позивачу у відповідності до поданої заяви від 07.11.2024 року за періоди стаціонарного лікування протиправною.
2. Зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди за періоди стаціонарного лікування згідно з Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року у відповідності до поданої заяви від 07.11.2024 року.".
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам КАС України з наступних підстав.
Згідно з ч.ч.1, 5 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися, Верховний Суд неодноразово зазначав, що положення ст.233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч.5 ст.122 КАС України.
Так, відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
З матеріалів справи встановлено, що позивач оскаржує бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України щодо невиплати додаткової винагороди за періоди стаціонарного лікування з 01.11.2023 по 22.11.2023, з 20.02.2024 по 05.03.2024 та з 24.03.2024 по 01.04.2024.
Варто зауважити, що виплата додаткової грошової винагороди військовослужбовцям проводиться у місяць за попередній місяць служби. Враховуючи періоди перебування позивача на стаціонарному лікуванні практично безперервно, датою виникнення спірних правовідносин є травень 2024 року.
Відтак, строк звернення до суду із вимогами щодо нарахування та виплату додаткової винагороди за спірні періоди сплив у серпні 2024 року.
Як стверджує позивач з метою отримання належних виплат він звернувся до відповідача із заявою від 07.11.2024, в якій порушував питання виплати додаткової винагороди за періоди перебування на стаціонарному лікуванні.
Суддя зауважує, що подання 07.11.2024 позивачем заяви свідчить про те, що позивач почав вчиняти активних дій щодо захисту свого порушеного права, але не є часом, коли позивач дізнався про таке порушення.
Також у позовній заяві позивач стверджує, що "07.11.2024 позивач ОСОБА_1 , який був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , але на момент подання заяви вже був звільнений, звернувся до ВЧ НОМЕР_1 із заявою".
Разом з тим, позивач до позовної заяви не долучив доказів перебування на військовій службі, звільнення з військової служби, виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України.
Також позивач не надав доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позивачу відповідно до частини шостої статті 161 КАС України необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом (якщо такі є).
Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме - надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів та долучити відповідні докази.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 380/4404/25 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
СуддяМорська Галина Михайлівна