про повернення позовної заяви
07 березня 2025 рокусправа № 380/4400/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду О.Желік, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, Державного інституту медицини праці ім. Ю.І.Кундієва НАМН України, Львівської обласної клінічної лікарні, Львівського обласного центру МСЕК, Міністерства юстиції України, Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги, Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правової допомоги, Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги, Червоноградського бюро з надання безоплатної правової допомоги, адвокатів Левицького І.С., Мартинюк О.І., Огорілко Ю.В., Загвойської О.В., Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Фонду соціального страхування України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військово-лікарської комісії м.Червоноград, Львівської обласної прокуратури, народного депутата України Камельчук Ю.О., Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, -
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, Державного інституту медицини праці ім. Ю.І.Кундієва НАМН України, Львівської обласної клінічної лікарні, Львівського обласного центру МСЕК, Міністерства юстиції України, Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги, Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правової допомоги, Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Львівській області, Червоноградського бюро з надання безоплатної правової допомоги, адвокатів Левицького І.С., Мартинюк О.І., Огорілко Ю.В., Загвойської О.В., Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Фонду соціального страхування України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військово-лікарської комісії м.Червоноград, Львівської обласної прокуратури, народного депутата України ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Укрпошта» із вимогами:
- зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України, Державний інститут медицини праці ім. Ю.І.Кундієва НАМН України, Львівська обласна клінічна лікарня, Львівський обласний центр МСЕК змінити статус ІІІ гр. на І гр. інвалідності, змінити ступінь втрати працездатності з 50% до 100%, змінити причини захворювання з «загального захворювання» на «професійне захворювання» з 24.11.2006 по 06.09.2022, встановити позивачу на термін «безтерміново» (довічно, по життєво), згідно Акту 447 від 23.07.2024 №3033 «Акт обстеження стану здоров'я»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати пенсійні виплати та професійний стаж з 24.11.2006;
- зобов'язати Фонд соціального страхування України управління виконавчої дирекції фонду у Львівській області перерахувати регресні виплати з 24.11.2006;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 визнати факт непридатності позивача до військової служби;
- виключити позивача з військового обліку за станом здоров'я згідно акту №447 від 23.07.2024, №3033 «Акт обстеження стану здоров'я»;
- зобов'язати Міністерство юстиції України, Координаційний центр з надання безоплатної правової допомоги, Західний міжрегіонального центру з надання безоплатної правової допомоги, Регіональний центр з надання безоплатної правової допомоги у Львівській області, Червоноградське бюро з надання безоплатної правової допомоги надати позивачу якісну та в повному обсязі безоплатну правову допомогу по всіх справах, в яких він звертався, для здійснення представництва його інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, надавати безоплатну правову допомогу безперервно до вирішення справи по суті;
- стягнути з Міністерства охорони здоров'я України, Державного інституту медицини праці ім. Ю.І.Кундієва НАМН України, Львівської обласної клінічної лікарні, Львівського обласного центру МСЕК, Міністерства юстиції України, Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги, Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правової допомоги, Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги, Червоноградського бюро з надання безоплатної правової допомоги, адвокатів Левицького І.С., Мартинюк О.І., Огорілко Ю.В., Загвойської О.В., Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Фонду соціального страхування України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військово-лікарської комісії м.Червоноград, Львівської обласної прокуратури, народного депутата України Камельчук Ю.О., Акціонерного товариства «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 99999666 (дев'яносто дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч шістсот шістдесят шість) грн.
- стягнути з Державного інституту медицини праці ім. Ю.І.Кундієва НАМН України 2000 грн. та 450 грн. які позивач оплатив за лікування, плюс пеня у розмірі 0,01% за кожен прострочений день, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми, а також виконавчий збір у розмірі 10% суми заборгованості;
- стягнути всі судові витрати у справі, які позивач понесе, включаючи судовий збір;
- рішення у справі ухвалити остаточно, без права відповідачів на оскарження (оскарженню не підлягає).
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою суддя дійшла висновку про необхідність повернення такої позовної заяви з наступних підстав.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
У відповідності до частини першої статті 21 КАС України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Згідно частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Як видно зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено декілька окремих позовних вимог до декількох різних відповідачів.
Суддя вважає, що оскаржувані позивачем дії / бездіяльність щодо кожного з відповідачів є самостійними і такими, що не пов'язані між собою, а подана позовна заява стосується різних правовідносин та містить окремі позовні вимоги, кожна з яких пов'язана з окремим публічно-правовим спором (деякі з заявлених позовних вимог не походять від публічно-правового спору та узагалі не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства), який виник між сторонами, тобто, позовна заява є багатопредметною.
Суддя звертає увагу, що у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог до різних відповідачів, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
Підставою позову є юридичні факти, які наводяться позивачем на обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги та які мають значення для судового захисту суб'єктивного права, тобто підстава позову - це частина позову, що відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, і докази, що підтверджують позов.
Підстави позову не можна ототожнювати з нормами права, на які посилається позивач. Зазначений висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, який зазначив, що під підставами позову, які може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на ці правовідносини.
При цьому, цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин від характеру яких залежить правова кваліфікація спору.
Суддя відзначає, що системний аналіз предмету та підстав поданого позову свідчить про те, що правовідносини між позивачем та відповідачами склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб'єкта владних повноважень (чи інших осіб). Заявлені позивачем позовні вимоги не є основними та похідними позовними вимогами, і узагалі не пов'язані між собою.
Похідною вимогою в розумінні пункту 23 частини першої статті 4 КАС України є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Таким чином, суддя не знаходить підстав для розгляду заявлених позовних вимог в межах одного позову, зважаючи на відсутність єдиного предмету спору у справі.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суддя дійшла висновку про те, що заявлені позивачем позовні вимоги є самостійними, стосуються різних відповідачів та різних підстав для звернення до суду (чи до іншого органу), тобто обґрунтовуються різними доказами та підставами виникнення, що, у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 КАС України.
Згідно пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 172 цього Кодексу).
Враховуючи те, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог і відсутні підстави для застосування положень статті 172 КАС України, суддя дійшла висновку про повернення позовної заяви на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України.
Суддя зазначає, що допущене позивачем порушення не є формальним, оскільки фактично унеможливлює розгляд справи за вимогами, не пов'язаними між собою підставою їх виникнення та відповідними доказами, а тому повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки останній не позбавлений права звернутись до суду повторно з окремими позовами, зміст позовних вимогах яких буде відповідати положенням КАС України.
Так, у п. 35 рішення у справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» від 12.03.2009 (Заява № 20347/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21.02.1975). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі «Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22.10.1996; і у справі «Толстой Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13.07.1995, серія A, № 316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з'ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28.05.1985).
У п. 31 рішення у справі «Наталія Михайленко проти України» від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (див. рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.
Отже, передбачене статтею 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань.
З огляду на те, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, які встановлені КАС України, суддя вважає необхідним позовну заяву повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Натомість, суддя повторно зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись з окремими позовами до окремих відповідачів.
Керуючись статтями 4, 21, 169, 172, 241-243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, Державного інституту медицини праці ім. Ю.І.Кундієва НАМН України, Львівської обласної клінічної лікарні, Львівського обласного центру МСЕК, Міністерства юстиції України, Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги, Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правової допомоги, Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги, Червоноградського бюро з надання безоплатної правової допомоги, адвокатів Левицького І.С., Мартинюк О.І., Огорілко Ю.В., Загвойської О.В., Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Фонду соціального страхування України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військово-лікарської комісії м.Червоноград, Львівської обласної прокуратури, народного депутата України Камельчук Ю.О., Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди - повернути позивачеві.
Копію даної ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.
У відповідності до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.