10 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/266/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 . У період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року відповідач неправильно нараховував індексацію його грошового забезпечення. Лише у грудні 2024 року на виконання судового рішення в адміністративній справі №340/5663/24 позивачу виплачено кошти індексації, недоплаченої за вказаний період, в сумі 77885,19 грн. Позивач стверджує, що відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" він має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації за період з 01.01.2016 року по день її фактичної виплати. Однак відповідач не нарахував та не виплатив позивачу таку компенсацію. Тож позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2016 року по день фактичної виплати індексації;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_4 Національної гвардії України нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2016 року по день фактичної виплати індексації.
Ухвалою судді від 21.01.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача відзив на позову заяву не надходив.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини.
ОСОБА_1 з 2005 року проходив військову службу за контрактом у складі внутрішніх військ МВС, з 2015 року - у військовій частині НОМЕР_4 Національної гвардії України.
Наказом командувача Національної гвардії України №71 о/с від 26.04.2021 року та наказом командира військової частини НОМЕР_4 №97 від 12.05.2021 року ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за станом здоров'я та виключений зі списків особового складу військової частини 12.05.2021 року.
Позивач у серпні 2024 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_4 за вирішенням спору з приводу розміру індексації його грошового забезпечення, виплачуваного йому у період проходження ним військової служби з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року. Позивач стверджував, що у цей період йому нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення у заниженому розмірі, оскільки для розрахунку індексації відповідач застосував базовий місяць січень 2016 року, тоді як місяцем підвищення посадових окладів (тарифних ставок) військовослужбовців є січень 2008 року, а тому він є базовим для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовцям.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року у справі №340/5663/24 позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з врахуванням виплачених сум.
На виконання цього судового рішення військова частина НОМЕР_4 здійснила перерахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з січня 2016 року по лютий 2018 року, застосувавши січень 2008 року як базовий місяць підвищення доходу. Внаслідок такого перерахунку відповідач донарахував позивачу індексацію в сумі 79122,02 грн. У грудні 2024 року вказані кошти після здійснення обов'язкових утримань перераховані на картковий рахунок позивача, відкритий в КБ "Приватбанк", а саме 11.12.2024 року - 77885,19 грн.
Позивач 16.01.2025 року звернувся до суду з цим позовом, стверджуючи, що при виплаті цієї суми відповідач повинен був також нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно зі статтями 9, 21 Закону України "Про Національну гвардію України" Національна гвардія України комплектується військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом та за призовом.
Військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України здійснюється в порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №638 від 04.07.2014 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.2014 року за №849/25626, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, яка була чинною на час військової служби позивача в НГУ та містила такі норми:
I. Загальні положення
1.2. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.
1.3. Грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у військових частинах за місцем служби.
1.7. Грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачене йому або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
1.9. Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.
1.12. Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям за поточний місяць здійснюється щомісяця до 20 числа. У ці терміни проводяться виплати грошового забезпечення за перерахунками у зв'язку з присвоєнням (позбавленням) військового звання, призначенням на інші посади, змінами розмірів процентної надбавки за вислугу років тощо.
Цей спір виник у зв'язку з несвоєчасною виплатою позивачу індексації грошового забезпечення, належної йому за період служби з січня 2016 року по лютий 2018 року.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року у справі №340/5663/24 установлено, що у цей період служби відповідач неправильно нараховував та безпідставно не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення. На виконання цього рішення суду, яке набрало законної сили 29.11.2024 року, належні позивачу кошти індексації донараховані та виплачені 11.12.2024 року.
У цій справі позивач вимагає стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків їх виплати.
Статтями 33, 34 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статей 2, 4, 5, 9 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ від 19.10.2000 року (надалі - Закон №2050-ІІІ), який містить такі норми:
Стаття 1. Підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2. Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:
- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
- соціальні виплати;
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення);
- сума індексації грошових доходів громадян;
- суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
- суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Стаття 3. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Стаття 4. Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Стаття 5. Своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.
Стаття 6. Компенсацію виплачують за рахунок:
- власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян;
- коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету.
Стаття 7. Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (надалі - Порядок №159), який відтворює положення Закону №2050-ІІІ, конкретизує підстави та механізм виплати компенсацій.
Пунктом 4 Порядку №159 передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.
Приклади обчислення суми компенсації наведено у додатку.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 року у справі №560/8194/20 вказав зокрема таке:
31. Аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону №2050-III та Порядку №159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.
32. Відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-III не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.
33. Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв'язку з нормами статей 2-4 Закону №2050-III, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом №2050-III і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.
36. Нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати проводиться у чітко визначений Законом України №2050-III строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Суд зазначає, що дія норм Закону №2050-III та Порядку №159 поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини роботодавця, та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема заробітну плату (грошове забезпечення). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари і послуги. Компенсація за затримку виплати заробітної плати проводиться особам за рахунок коштів роботодавця, які є джерелом доходів цих осіб.
Індексація грошового забезпечення НГУ, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, належить до грошових доходів громадян, на які поширюються гарантії, передбачені частиною 2 статті 2 Закону №2050-III. Індексація є щомісячною і виплачується одночасно з виплатою грошового забезпечення. У разі виплати індексації грошового забезпечення із затримкою на один і більше календарних місяці громадянину (військовослужбовцю) у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з індексації грошового забезпечення, нарахованої за відповідний місяць, виплачується компенсація відповідно до Закону №2050-III та Порядку №159. Розмір компенсації залежить від розміру заборгованості, періоду затримки виплати індексації грошового забезпечення та рівня інфляції у цей період.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми заборгованості з індексації грошового забезпечення за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на величину приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках за період невиплати грошового забезпечення та ділення на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за весь період невиплати грошового забезпечення та ділення на 100. При цьому індекси споживчих цін в місяці, за який виплачується грошове забезпечення, і в місяці, що передує виплаті заборгованості, до розрахунків не включаються. Величина приросту індексу споживчих цін визначається як різниця між індексом споживчих цін та 100. У разі, якщо мала місце затримка виплати індексації грошового забезпечення за кілька місяців служби, то сума компенсації визначається за кожний місяць окремо і підсумовується (див. приклад №1, наведений у додатку 1 до Порядку №159). Сума компенсації не нараховується, якщо індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком, не перевищує 100 відсотків (див. приклад №2, наведений у додатку 1 до Порядку №159). Виплата компенсації здійснюється установами (військовими частинами), що утримують військовослужбовців, за рахунок бюджетних асигнувань, передбачених у кошторисі на грошове забезпечення військовослужбовців.
Компенсація за порушення строків виплати доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - військовою частиною) добровільно чи на виконання судового рішення.
Суд установив, що відповідач у грудні 2024 року виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період його служби з січня 2016 року по лютий 2018 року, донараховану на виконання судового рішення у справі №340/5663/24. З урахуванням того, що несвоєчасне нарахування належних сум індексації грошового забезпечення відбулося з вини відповідача (що було встановлено судом у справі №340/5663/24), то позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Втім, відповідач при несвоєчасній виплаті сум індексації грошового забезпечення у грудні 2024 року не нарахував та не виплатив йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати.
Тож таку бездіяльність відповідача слід визнати протиправною, а порушене право позивача, як колишнього військовослужбовця НГУ - відновити, зобов'язавши військову частину НОМЕР_4 , у якій він перебував на грошовому забезпеченні, нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, донарахованої за період служби з січня 2016 року по лютий 2018 року та виплаченої у грудні 2024 року.
Оскільки, період, за який відповідач на виконання рішення суду у справі №340/5663/24 перерахував та доплатив позивачу індексацію грошового забезпечення, охоплює 26 місяців (з січня 2016 року по лютий 2018 року), то суму компенсації слід обчислити з урахуванням величини приросту індексу споживчих цін за період невиплати доходу для кожного місяця окремо і підсумувати (за прикладом №1, наведеним у додатку 1 до Порядку №159).
Судові витрати сторони не понесли.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у грудні 2024 року компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум індексації грошового забезпечення, нарахованих за період служби з січня 2016 року по лютий 2018 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_4 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, донарахованої за період служби з січня 2016 року по лютий 2018 року, врахувавши висновки суду у цій справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ