10 березня 2025 року №320/9326/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, треті особи: Національний університет «Одеська юридична академія», Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, про визнання протиправним та скасування розпорядження та наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кабінету міністрів України, Міністерства освіти і науки України з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Кабінету Міністрів України №111-р від 12.02.2025 «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія";
- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства освіти і науки України №213 від 13.02.2025 «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Також, даною ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Національний університет «Одеська юридична академія» (код ЄДРПОУ 20933314) та Одеський національний університет імені І.І. Мечникова (код ЄДРПОУ 02071091).
Надалі, від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 №213 до моменту набрання законної сили рішенням у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України, треті особи: Національний університет «Одеська юридична академія» та Одеський національний університет їм. І.І. Мечникова про визнання протиправними та скасування Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 12.02.2025 №111-р та Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 № 213;
- заборони Міністерству освіти і науки України вчиняти дії, спрямовані на виконання п. 3 Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 № 213, а саме заборони здійснення переведення здобувачів вищої освіти та інших осіб, які навчаються в Національному університеті «Одеська юридична академія» та його відокремлених структурних підрозділів до Одеського національного університету імені І.І. Мечникова до моменту набрання законної сили рішенням у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України, треті особи: Національний університет «Одеська юридична академія» та Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова про визнання протиправними та скасування Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 12.02.2025 № 111-р та Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 № 213;
- заборони Кабінету Міністрів України вчиняти дії, спрямовані на виконання п. 8 Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 № 213, а саме заборони здійснення передачі майна, що перебуває на праві господарського відання у Національного університету «Одеська юридична академія» та його відокремлених структурних підрозділів на баланс Одеського національного університету імені І.І. Мечникова до моменту набрання законної сили рішенням у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України, треті особи: Національний університет «Одеська юридична академія» та Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова про визнання протиправними та скасування Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 12.02.2025 № 111-р та Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 № 213;
- заборони Комісії з реорганізації Національного університету «Одеська юридична академія» вчиняти дії, спрямовані на виконання п.8 Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 № 213, а саме заборони здійснення вивільнення працівників Національного університету «Одеська юридична академія» та її відокремлених структурних підрозділів до моменту набрання законної сили рішенням у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України, треті особи: Національний університет «Одеська юридична академія» та Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова про визнання протиправними та скасування Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 12.02.2025 № 111-р та Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 №213.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що на думку позивача існує ризик того, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити у майбутньому виконання рішення суду, а також ефективний захист його порушених прав та інтересів. Внаслідок прийняття оскаржуваного наказу Міністерства освіти і науки України, на підставі пп. 4 п. 8, позивач, як співробітник університету підлягає примусовому достроковому вивільненню на підставі положень Кодексу законів про працю без будь-якого врахування його переважного права на залишення на роботі. У зв'язку із швидкими темпами здійснення процедури щодо реорганізації університету, а також, що підготовчі дії щодо створення Комісії з реорганізації університету вже були проведенні, то позивач на підставі пп. 4 п. 8 спірного наказу буде достроково звільнений з посади декану Криворізького факультету Національного університету «Одеська юридична академія». Крім того, зважаючи на те, що сам Криворізький факультет Національного університету «Одеська юридична академія» також підлягає реорганізації шляхом приєднання до Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, внаслідок чого його існування як відокремленого структурного підрозділу буде припинено, то у випадку задоволення позовних вимог позивача його поновлення на посаді фактично буде неможливим, позаяк самого місця теперішньої роботи позивача, на момент набрання законної сили рішенням суду про визнання протиправним та нечинним, в тому числі спірного наказу, не буде існувати. Позивач зауважив також і на тому, що станом на момент звернення із даною заявою про забезпечення адміністративного позову, повноваження ректора Національного університету «Одеська юридична академія» вже припинено на підставі п. 6 оскаржуваного наказу, а саме з моменту утворення Комісії з реорганізації університету.
Позивач вказує на те, що при реорганізації університету спочатку буде реорганізовано його структурні підрозділи, то незастосування заходу забезпечення адміністративного позову в частині зупинення дії спірного наказу, є не просто припущенням, а цілком реальною загрозою. Таким чином, на думку позивача, наявні всі передумови для застосування такого заходу забезпечення адміністративного позову як зупинення дії спірного наказу від 13.02.2025 № 213.
Крім того, позивач вважає, що існують як правові, так і фактичні підстави застосування, таких заходів як заборони Міністерству освіти і науки України вчиняти дії, спрямовані на переведення здобувачів вищої освіти Національного університету «Одеська юридична академія» до Одеського національного університету імені І.І. Мечникова та зобов'язання Кабінету Міністрів України забороняти вчиняти дії, спрямовані на здійснення передачі майна Університету на баланс Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та доданні до неї матеріали суд приходить до висновку, що її слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням вищенаведеного положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Отже, законодавець визначив лише дві підстави, за наявності яких суд може забезпечити позов, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, дії чи бездіяльності, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.
Як передбачено частиною 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї статті визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
За приписами ч.ч. 4-6 ст. 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Інститут забезпечення позову є одним із інститутів, передбаченим чинним процесуальним законодавством, сутність якого полягає у гарантуванні захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які звернулись за захистом до адміністративного суду, застосування якого буде сприяти недопущенню продовження порушення прав внаслідок дії положень протиправного нормативно-правового акту та, як наслідок, реальному та неухильному виконанню судового рішення. Тобто, значення інституту забезпечення позову зводиться до виконання судом функції попереднього судового захисту для того аби в момент винесення позитивного рішення воно було спроможне дійсно захистити порушені позивача права.
На цьому було наголошено і Конституційним Судом України у низці рішень. Зокрема, у рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 №4-рп/2011 Суд зазначив, що з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально- правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення постанови в адміністративній справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №826/14951/18 та від 28.10.2020 у справі №140/2474/20.
Суд зазначає, що така умова для застосування заходу забезпечення адміністративного позову у вигляді істотного ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду в контексті зупинення дії акту суб'єкта владних повноважень передбачає те, що у випадку незастосування судом означеного заходу забезпечення адміністративного позову, відповідний акт владного суб'єкта підлягає виконанню до моменту його скасування на підставі судового рішення, що у свою чергу, буде мати наслідком марного звернення особою до суду за захистом свого порушеного права та законного інтересу.
Відтак, судом встановлено, що наказом Міністерства освіти і науки України, який було прийнято на виконання спірного розпорядження Кабінету Міністрів України, поряд із здійсненням реорганізації Національного університету «Одеська юридична академія», Міністерством освіти і науки України прийнято рішення і щодо здійснення реорганізації усіх інших структурних підрозділів утворених у складі реорганізованого університету, під категорію яких підпадає і Криворізький факультет Національного університету «Одеська юридична академія».
14.02.2025 відбулось засідання Комісії з реорганізації Університету, на якому обрано голову Комісії з реорганізації та визначено місцезнаходження означеної комісії.
Таким чином, з наведеного вбачається, що станом на момент подання позивачем даної заяви про забезпечення адміністративного позову процес реорганізації університету вже розпочато та здійснюються активні дії щодо його втілення.
Суд вважає, за відсутності забезпечувальних заходів, до моменту розгляду справи по суті та прийняття остаточного рішення, реорганізація може бути завершена, що призведе до незворотних правових та організаційних наслідків у вигляді безповоротного набуття правонаступником майна структурного підрозділу університету, а саме Криворізького факультету Національного університету «Одеська юридична академія» права власності на все майно, яке перебувало на праві оперативного управління у даного структурного підрозділу.
Крім того, суд погоджується із доводами позивача, що під час розгляду судом спору, в тому числі, і щодо визнання протиправним та нечинним спірного наказу, Криворізький факультет Національного університету «Одеська юридична академія» взагалі може безповоротно припинити своє існування як відокремлений структурний підрозділ університету, адже жодним положенням спірного наказу не передбачено, що Криворізький факультет продовжить існувати у складі Одеського національного університету імені І.І. Мечникова як окремий структурний підрозділ.
У такому випадку, якщо суд визнає оскаржуваний наказ протиправним, фактичне виконання судового рішення буде взагалі неможливим, оскільки повернення до початкового стану потребуватиме проведення комплексних заходів зворотної реорганізації, які можуть бути практично нездійсненними.
Таким чином, незастосування заходів забезпечення позову створює можливість того, що на момент винесення судового рішення оскаржувані дії будуть повністю виконані, а їх наслідки стануть незворотними, включаючи цілком реальне припинення існування Криворізького факультету Національного університету «Одеська юридична академія» як відокремленого структурного підрозділу.
Крім того, судом встановлено, що внаслідок прийняття оскаржуваного наказу, який ухвалено на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України, а саме на підставі пп. 4 п. 8 спірного наказу, позивач, як співробітник Університету підлягає примусовому достроковому вивільненню на підставі положень Кодексу законів про працю без будь-якого врахування його переважного права на залишення на роботі.
Суд враховує те , що підготовчі дії щодо створення Комісії з реорганізації університету вже були проведенні, то позивач на підставі пп.4 п. 8 спірного наказу буде достроково звільнений з посади декану Криворізького факультету Національного університету «Одеська юридична академія».
Крім того, зважаючи на те, що сам Криворізький факультет Національного університету «Одеська юридична академія» також підлягає реорганізації шляхом приєднання до Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, внаслідок чого його існування як відокремленого структурного підрозділу буде припинено, то у випадку задоволення позовних вимог позивача його поновлення на посаді фактично буде неможливим, позаяк самого місця теперішньої роботи позивача, на момент набрання законної сили рішенням суду про визнання протиправним та нечинним, в тому числі спірного наказу, не буде існувати.
До того ж, суд враховує той факт, що на момент звернення позивача із даною заявою про забезпечення адміністративного позову, повноваження ректора Національного університету «Одеська юридична академія» вже було припинено на підставі п. 6 оскаржуваного наказу, а саме з моменту утворення Комісії з реорганізації університету.
Суд також враховує те, у разі здійснення дій Комісією з реорганізації університету, спрямованих на виконання п.8 Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 №213, може призвести і до вивільнення працівників Національного університету «Одеська юридична академія» та її відокремлених структурних підрозділів, що також призведе до порушення їх прав та законних інтересів, а у подальшому, у випадку задоволення даного позову поновлення на посаді таких працівників фактично буде неможливим, позаяк самого місця теперішньої роботи може не існувати.
Отже, зважаючи на викладене, наявні підстави для застосування таких заходів забезпечення адміністративного позову як: зупинення дії наказу Міністерства освіти і науки України №213 від 13.02.2025 «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія», а також заборони Комісії з реорганізації Національного університету «Одеська юридична академія» вчиняти дії, спрямовані на виконання п.8 Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 №213, а саме заборонити здійснення вивільнення працівників Національного університету «Одеська юридична академія» та її відокремлених структурних підрозділів до моменту набрання законної сили рішенням у даній справі.
Суд наголошує на тому, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Європейський суд з прав людини у рішенні "Пантелеєнко проти України" від 29.06.2006 зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні "Дорани проти Ірландії" від 31.07.2003 Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у вищевказаних рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Крім того, заходи забезпечення позову щодо зупинення дії оскаржуваного наказу та заборони здійснення вивільнення працівників Національного університету «Одеська юридична академія» та її відокремлених структурних підрозділів, про вжиття котрих у заяві просить позивач, відповідають предмету позову, водночас вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскаржуваного наказу відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи.
Станом на момент подання заяви про забезпечення позову до суду позивачем представлено переконливі докази, які б свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства освіти і науки України №213 від 13.02.2025 «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія», а також заборони Комісії з реорганізації Національного університету «Одеська юридична академія» вчиняти дії, спрямовані на виконання п.8 Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 №213, а саме заборони здійснення вивільнення працівників Національного університету «Одеська юридична академія» та її відокремлених структурних підрозділів до моменту набрання законної сили рішенням у даній справі, може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Тому, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову, у зазначеній частині, може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника.
У свою чергу, вжиття судом заходів забезпечення позову, у зазначеній частині, не порушить прав та законних інтересів відповідача чи інших осіб.
Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову, у зазначеній частині, можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких позивачу буде необхідно докласти значних зусиль та витрат.
При цьому, обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову, у зазначеній частині, відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища суб'єкта господарювання до винесення остаточного рішення у справі.
Аналогічні висновки щодо подібних правовідносинах зроблено Верховним Судом у постанові від 14.12.2021 у справі №240/16920/21 та постанові від 15.04.2022 у справі №440/6755/21.
Щодо інших заходів забезпечення позову, яких просив позивач, таких як заборона Міністерству освіти і науки України вчиняти дії, спрямовані на виконання п. 3 оскаржуваного наказу, а саме заборони здійснення переведення здобувачів вищої освіти та інших осіб, які навчаються в Національному університеті «Одеська юридична академія» та його відокремлених структурних підрозділів до Одеського національного університету імені І.І. Мечникова та заборона Кабінету Міністрів України вчиняти дії, спрямовані на виконання п. 8 оскаржуваного наказу, а саме заборона здійснення передачі майна, що перебуває на праві господарського відання у Національного університету «Одеська юридична академія» та його відокремлених структурних підрозділів на баланс Одеського національного університету імені І.І. Мечникова до моменту набрання законної сили рішенням у даній справі, суд зазначає таке.
Зміст заяви позивача в цій частині вказує про відсутність належного та достатнього обґрунтування про те яким чином створюється очевидна небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду та неможливість ефективного захисту (поновлення) порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову в цій частині.
Крім того, суд вважає вказані заходи забезпечення позову передчасними, оскільки позивачем не наданні докази на підтвердження того, що відповідачами вчиняються дії, які спрямованні на здійснення переведення здобувачів вищої освіти та інших осіб, які навчаються в Національному університеті «Одеська юридична академія» та його відокремлених структурних підрозділів до Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, а також передачу майна, що перебуває на праві господарського відання у Національного університету «Одеська юридична академія» та його відокремлених структурних підрозділів на баланс Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.
На підставі вищевказаного, керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі №320/9326/25 - задовольнити частково.
2. Зупинити дію Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 №213 до моменту набрання законної сили рішенням у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України, треті особи: Національний університет «Одеська юридична академія» та Одеський національний університет їм. І.І. Мечникова про визнання протиправними та скасування Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 12.02.2025 №111-р та Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 № 213.
3. Заборонити Комісії з реорганізації Національного університету «Одеська юридична академія» вчиняти дії, спрямовані на виконання п.8 Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 №213, а саме заборонити здійснення вивільнення працівників Національного університету «Одеська юридична академія» та її відокремлених структурних підрозділів до моменту набрання законної сили рішенням у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України, треті особи: Національний університет «Одеська юридична академія» та Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова про визнання протиправними та скасування Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 12.02.2025 № 111-р та Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Національного університету «Одеська юридична академія» від 13.02.2025 №213.
4. В іншій частинні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
5. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
6. Роз'яснити учасникам справи, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
7. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Щавінський В.Р.
Стягувач: ОСОБА_1 - місце проживання: АДРЕСА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_1 );
Боржник: Міністерство освіти і науки України - місцезнаходження: просп. Берестейський, 10, м. Київ, 01135 (код ЄДРПОУ: 38621185).