10 березня 2025 року справа №320/52253/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Петрівської сільської ради (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області (код ЄДРПОУ 04359620) щодо порушення строків розгляду по суті клопотання ОСОБА_1 від 22 червня 2024 р. про передачу у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221886001:03:253:0152, для будівництва i обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,04 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Петрівську сільську раду Вишгородського району Київської області (код ЄДРПОУ 04359620) на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 від 22 червня 2024 р. про передачу у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221886001:03:253:0152, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,04 га, за рахунок земель комунальної форми власності, а саме: на території АДРЕСА_1 , у порядку, визначеному ст. ст. 118, 122 Земельного кодексу України.
Свої позовні вимог позивач обґрунтувала тим, що вона 22.06.2024 звернулась до Петрівської сільської ради з клопотанням про передачу у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221886001:03:253:0152, для будівництва i обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,04 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території АДРЕСА_1 , проте відповідач порушив термін у розгляду клопотання, у зв'язку з чим вважає таку бездіяльність протиправною та просить суд зобов'язати Петрівську сільську раду Вишгородського району Київської області на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 від 22 червня 2024 р. про передачу у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221886001:03:253:0152, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,04 га, за рахунок земель комунальної форми власності, а саме: на території АДРЕСА_1 , у порядку, визначеному ст. ст. 118, 122 Земельного кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/52253/24 передано 13.11.2024 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/52253/24 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
08.01.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти вимог позову, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2002 року, який доповнив Розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України пунктами 27 і 28, які урегульовують більшість питань щодо використання земельних ділянок. Відповідно до п.5 п.27 під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. За таких обставин, враховуючи пряму вимогу Кодексу, у відповідача не було повноваження на ухвалення будь-якого іншого рішення. Крім того вказана земельна ділянка має цільове призначення 03.07, тому не може бути передана у приватну власність.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач не погоджується з доводами відповідача та підтримує свої позовні вимоги в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Згідно з Договором оренди від 10 листопада 2009 року № 2 позивачу передано у володіння та користування земельну ділянку площею 0,04 га строком на 25 років, що розташована за адресою: с. Нові Петрівці, вулиця Свято-Покровська, 165 А.
Вказаний договір зареєстрований у Вишгородському районному відділі Київської обласної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру", видано витяг із Державного земельного кадастру, а також внесено запис у Державний реєстр речових прав від 04.12.2018 за № 29317303 про право оренди земельної ділянки.
На орендованій земельній ділянці позивачем збудовано та розміщено споруду (МАФ) для торгівлі товарами повсякденного попиту, а також підведено інженерні мережі.
Згідно з Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованим станом на 13.01.2020 р. відділом Держгеокадастру у Вишгородському районі, площа земельної ділянки складає 0,040 га, кадастровий номер 3221886001:03:253:0152, її категорія - землі житлової та громадської забудови.
Оскільки зазначена земельна ділянка перебуває у постійному користуванні позивача з 08.09.2006 року (рішення Новопетрівської сільської ради від 08.09.2006 року № 122-У1-У про виділення земельної ділянки в оренду з правом подальшого викупу), з урахуванням змін у законодавстві, позивач вважає, що має право на її викуп або безоплатну приватизацію.
Відповідно до Закону України "Про землеустрій" позивачем розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Земельна ділянка сформована та має кадастровий номер 3221886001:03:253:0152. Закон передбачає, що у разі наявності кадастрового номера розроблення нової документації із землеустрою не є обов'язковим.
28 червня 2024 року позивач звернулась до відповідача з клопотанням про надання у власність земельної ділянки шляхом її безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,04 га, кадастровий номер 3221886001:03:253:0152, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
При поданні клопотання позивач зазначила, що раніше на території України не отримувала у приватну власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд безоплатно із земель державної або комунальної власності.
Згідно з рекомендованим повідомленням, відповідач отримав клопотання 02.07.2024 року. Однак станом на дату подання позову жодної відповіді щодо прийнятого рішення відповідач не надав, у зв'язку з чим позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом для захисту свого права на отримання земельної ділянки із земель комунальної власності.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (надалі - ЗК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Частиною 1 статті 3 ЗК України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Положеннями частини 5 статті 22 ЗК України передбачено, що набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу.
За змістом частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Пунктом "а" частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.
Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частинами 7, 9 статті 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об'єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Частинами 10, 11 статті 118 ЗК України передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 ЗК України.
Відповідно до приписів частини 1 статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) встановлення та зміна меж сіл, селищ; ї-1) внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст у випадках, передбачених законом; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
В силу приписів частини 2 статті 12 ЗК України до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; б) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом; в) здійснення інших повноважень у галузі земельних відносин відповідно до закону.
За приписами частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Судом встановлено, що 28 червня 2024 року позивач звернулась до відповідача з клопотанням про надання у власність земельної ділянки шляхом її безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,04 га, кадастровий номер 3221886001:03:253:0152, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, згідно з рекомендованим повідомленням, відповідач отримав клопотання 02.07.2024 року, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Листом Петрівської сільської ради від 19.08.2024 року №03-06/2502 позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання із зазначенням підстав такої відмови.
Доказів надсилання та/або вручення позивачу даного листа відповідачем до суду не надано.
Частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідним органом місцевого самоврядування - Козельщинською селищною радою у порушення наведених вище норм Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на пленарному засіданні не прийнято жодного акту у формі рішення з числа тих, які вона має повноваження ухвалити за законом:
1) рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність;
2) рішення про відмову у передачі земельної ділянки у власність;
3) рішення про залишення клопотання без розгляду.
При цьому слід врахувати, що відповідно до підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.
Таким чином, під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність забороняється, що підлягає врахуванню відповідним органом місцевого самоврядування при прийнятті рішення.
Таким чином суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльності Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області (код ЄДРПОУ 04359620) щодо не розгляду по суті клопотання ОСОБА_1 від 22 червня 2024 р. про передачу у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221886001:03:253:0152, для будівництва i обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,04 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території АДРЕСА_1 .
З огляду на що, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 від 22 червня 2024 р. про передачу у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221886001:03:253:0152, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,04 га, за рахунок земель комунальної форми власності, а саме: на території с. Нові Петрівці, вул. Свято-Покровська, 165-А Вишгородського району Київської області, у порядку, визначеному ст. ст. 118, 122 Земельного кодексу України.
Суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є бездіяльність відповідача щодо не розгляду по суті її клопотання (не винесення відповідного рішення), підстави відмови у наданні у приватну власність земельної ділянки в межах даної справи не розглядаються.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. належить стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Петрівської сільської ради.
Керуючись статтями 139, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково;
Визнати протиправною бездіяльність Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області (код ЄДРПОУ 04359620) щодо не розгляду по суті клопотання ОСОБА_1 від 22 червня 2024 р. про передачу у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221886001:03:253:0152, для будівництва i обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,04 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території АДРЕСА_1 ;
Зобов'язати Петрівську сільську раду Вишгородського району Київської області (код ЄДРПОУ 04359620) на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 від 22 червня 2024 р. про передачу у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221886001:03:253:0152, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,04 га, за рахунок земель комунальної форми власності, а саме: на території АДРЕСА_1 , у порядку, визначеному ст. ст. 118, 122 Земельного кодексу України;
В іншій частині вимог позову - відмовити.
Стягнути судові витрати (судовий збір) у розмірі 2422,40 грн. користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Петрівської сільської ради (ЄДРПОУ 04359620).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.