про повернення позовної заяви
10 березня 2025 року м. Київ № 320/61608/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Кочанової П.В., розглянувши заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії виходячи із восьми мінімальних пенсії за віком,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію починаючи з 01.07.2021 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
На адресу суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку, у якій посилається на постанову Верховного суду від 09.12.2024 у справі №360/777/23. Як зазначає представник позивача, у вказаній постанові колегія суддів дійшла висновку, що оскільки не проведення виплати пенсії позивачу відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, то поновлення виплати має проводитися без обмеження будь-яким строком та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до частини другої статті 46 Закону 1058-IV. Інших причин поважності пропуску строку звернення до суду із цим позовом представник позивача не зазначив. Просить поновити пропущений строк для звернення до суду з адміністративним позовом.
Під час вирішення питання щодо звернення із цим позовом в межах строку звернення, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з відмовою здійснити перерахунок позивачу пенсії з 01.07.2021 виходячи із восьми мінімальних пенсій за віком, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
В постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 дійшла висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення процесуального строку звернення до суду з позовною заявою, представник позивача посилається на постанову Верховного Суду від 09.12.2024 у справі № 360/777/23, у якій колегія суддів дійшла висновку, що оскільки не проведення виплати пенсії позивачу відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, то поновлення виплати має проводитися без обмеження будь-яким строком та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до частини другої статті 46 Закону № 1058-IV.
Однак суд зауважує, що вказаний висновок ВС щодо питання дотримання позивачем строку звернення до суду стосувався саме поновлення виплати пенсії, а тому правовідносини у вказаній справі не є релевантними до спірних правовідносин.
У той же час суд зазначає, що у разі оскарження дій, бездіяльності, рішення суб'єкта владних повноважень зі спливом значного періоду часу, позивач має навести переконливі підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Тобто, тягар доказування, в цьому випадку, покладається саме на позивача.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивач не навів.
Жодних інших належних та допустимих доказів чи пояснень щодо причин пропуску шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, ніж тих, що зазначені в заяві, позивач не навів, відповідно, суд не встановив обставин та поважних причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом.
Відтак, суд зазначає, що доводи, викладені представником позивача у клопотанні про поновлення процесуального строку звернення до суду з цим позовом, не свідчать про поважність причин пропуску цього строку.
Суд враховує, що пенсійні виплати, визначені у статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», носять щомісячний характер (регулярні платежі), тому про порушення свого права позивач мав би бути обізнаним на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа). При цьому із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся до пенсійного органу лише 28.10.2024 року, а до суду із цим позовом 23.12.2024 року. Суд враховує висновок Верховного Суду про те, що дата отримання позивачем листа від пенсійного органу не змінює моменту з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в цій категорії спорів.
Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання представника позивача щодо поновлення процесуального строку звернення до суду за період з 01.07.2021 по 22.06.2024 (строк понад шість місяців, що передував дню подачі позову у даній справі) слід відмовити з мотивів безпідставності цього клопотання.
Таким чином, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Зазначене кореспондується із приписами п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, відповідно до якого позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
На підставі викладеного, позовна заява в частині позовних щодо нарахування та виплати пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з 01.07.2021 по 22.06.2024, відповідно до ст. 54 Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.2021 № 1-р(ІІ)/2021 підлягає поверненню.
Вказані висновки узгоджуються з практикою Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 12.12.2024 по справі №580/7734/24, постанові від 14.01.2025 по справі №580/7605/24, постанові від 03.02.2025 по справі №580/7690/24.
Керуючись статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 01.07.2021 по 22.06.2024 повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання тексту ухвали.
Суддя Кочанова П.В.