10 березня 2025 року справа №320/40481/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Щавінського В.Р., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягають у відмові перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 в розмірі 83 % від суми грошового забезпечення з 01 січня 2018 року та у відмові перерахунку та виплаті пенсії призначеної за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням у складі грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення відповідно до Довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій від 12.12.2022 № ВСЗ/8451 з 01.04.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 призначеної за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням у складі грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення з 01 квітня 2019 року відповідно до Довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій від 12.12.2022 № ВСЗ/8451 з урахуванням раніше сплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у розмірі 83 % від суми грошового забезпечення з урахуванням раніше сплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонде України в м. Києві, що полягають у відмові перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з урахуваннях раніше сплачених сум.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 повернуто позовну заяву у зв'язку з порушенням правил об'єднання позовних вимог.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2024 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 скасовано та направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Позов мотивовано протиправними діями відповідача щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 12.12.2022 № ВСЗ/8451 станом на 05.03.2019 із зазначенням про розміри додаткових видів грошового забезпечення, яку ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслав до відповідача та повідомив про це позивача листом від 12.12.2022 № ВСЗ/8450. Позивач вважає, що дії відповідача є протиправними щодо зменшення розміру пенсії позивача з 83% до 70% від суми грошового забезпечення з 01.01.2018. У відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку. Окрім того, позивач вказує на те, що у зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103, яким встановлювалась виплата у відсотковому відношенні, з 05.03.2019 перерахована пенсія підлягає виплаті у розмірі 100% нарахованої пенсії.
Від відповідача відзив до суду не надходив.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.01.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262) у розмірі 83 % розміру грошового забезпечення, вислуга років на день звільнення склала 31 рік. Пенсія у такому відсотковому розмірі з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення позивачу нараховувалась до грудня 2017 року включно.
З 01.01.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу було здійснено перерахунок пенсії. Підставою перерахунку пенсії стало набрання чинності постановою КМУ від 30.08.2017 № 704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців.
Проте, розмір пенсії позивача було зменшено з 83% до 70% суми грошового забезпечення на підставі частини другої статті 13 Закону № 2262 в редакції, чинній на час перерахунку пенсії. А також із розрахунку пенсії було виключено додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Таке відбулось у зв'язку з прийняттям постанови КМУ від 21.02.2018 № 103, якою змінено пункт 5 і додаток 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 № 45.
Також пунктом 2 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 встановлювалось, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50%, з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 %, з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1,2 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених, відповідно до Закону № 2262, затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 № 45. Це і стало підставою для звернення до відповідача з заявою від 27.01.2023 про належний перерахунок пенсії, додавши до заяви копію довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 12.12.2022 № ВСЗ/8451, яку було отримано від ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У відповідь на звернення позивача, відповідач надав лист-відповідь від 02.03.2023 № 6110-3699/Г-02/8-2600/23, в якому зазначено, зокрема, про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії.
Вважаючи протиправною відмову відповідача, позивач звернувся із позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій визначено статтею 63 Закону №2262-XII, згідно якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393» (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом першим пункту 5 Порядку №45 (в редакції Постанови №103) передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою Кабінету Міністрів України №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Зміни внесені Постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, яким визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визнано судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас, алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Зокрема на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
При цьому колегією суддів Верховного Суду в рішенні від 17.12.2019 у справі №160/8324/19 зазначено, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно пункту 24 Порядку №3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно статті 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду.
Кабінетом Міністрів України прийнято 30.08.2017 постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, Постановою №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць та надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу у розмірах та порядку, визначених законодавством (підпункт 5 пункту 6).
При цьому підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Таким чином з 05.03.2019, з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно Закону №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно постанови №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Зазначену правову позицію викладено в рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №160/8324/19.
З проаналізованого вище законодавства убачається, що отримання органами Пенсійного фонду від уповноважених органів оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, є підставою для здійснення перерахунку пенсії.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 видано довідку від 12.12.2022 №ВСЗ/8451, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, у якій визначено наступні складові грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років; надбавка за особливості проходження служби; надбавка за службу в умовах режимних обмежень; премія.
Втім, відповідачем не надано доказів перерахунку пенсії позивачу на підставі вказаної довідки.
Відтак, враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем допущено протиправну відмову у перерахунку пенсії позивача за оновленою довідкою, оскільки позивачем дотримані всі законодавчо визначені для цього умови: уповноваженим органом надано до територіального пенсійного органу документ (форма, зміст та складові якого відповідають вимогам законодавства та який видано уповноваженим органом).
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Оскільки суд дійшов до висновку про протиправність відмови відповідача у проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу на підставі оновленої довідки, з метою ефективного захисту порушених прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 видано довідку від 12.12.2022 №ВСЗ/8451про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, з урахуванням проведених раніше виплат.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії позивача з 83% до 70% від суми грошового забезпечення з 01.01.2018, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини другої статті 13 вказаного Закону, у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
У подальшому, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ внесені зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яким змінено максимальний розмір пенсії від суми грошового забезпечення до 70%.
Приписами частини першої статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, за загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ, не поширюються на відносини, які виникли до набуття ним чинності.
Таким чином, відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо визначення позивачу розміру пенсії виходячи з 70% від грошового забезпечення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від суми грошового забезпечення, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Суд також наголошує, що внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року 2014 № 1166-VІІ зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Суд звертає увагу відповідача на те, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення ним пенсії.
За вказаних обставинах, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення позивачу розміру пенсії з 83% до 70% від суми грошового забезпечення. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 175/1665/17 (провадження № К/9901/9550/18), від 24 квітня 2018 року у справі № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17).
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 04 лютого 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо не виплати 100% суми підвищення пенсії, станом на 05.03.2019, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 Постанови №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103.
Відтак, з 05.03.2019 пенсія позивачу підлягала виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у зразковій справі №160/3586/19.
Водночас, Кабінетом Міністрів України 14.08.2019 прийнято постанову №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 04.09.2019, відповідно до якої виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Оскільки вказана постанова набрала законної сили 04.09.2019 та є чинною, то обмеження у виплаті 100 відсотків перерахованої пенсії, встановлені Кабінетом Міністрів України, не передбачалися лише з 05.03.2019 по 03.09.2019 включно.
Зазначену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 19.08.2021 у справі №640/5451/20.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплатити позивачу пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 починаючи із 05.03.2019 по 03.09.2019 включно.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем на правову допомогу, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положенням частини першої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до положень частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною шостою статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною сьомою статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу наведених положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
При цьому з імперативних положень частини шостої статті 134 КАС України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 №5076-УІ (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом встановлено, що 22.11.2022 між позивачем та адвокатом Дюба Г.М. укладено договір. Відповідно до якого адвокат зобов'язується за дорученням клієнта надати таку правову допомогу: бути захисником та представником клієнта в підприємствах, установах, організаціях, банках, в усіх органах місцевого самоврядування, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, органах Пенсійного фонду, в адміністративних судах першої та апеляційної інстанції, Верховному Суді - з питань надання професійної правничої допомоги щодо визнання дій органу державної влади протиправними та зобов'язання вчинити певні дії щодо належного перерахунку пенсії, а клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар за надані послуги.
Відповідно до відомостей розрахунку витрат на професійну правничу допомогу від 02.06.2023 адвокатом Дюба Г.М. було надано наступні види правової допомоги:
- правова оцінка та аналіз судової практики - кількість витраченого часу 1 година вартість 1000,00 грн;
- збирання (отримання) доказів - кількість витраченого часу 01.30 години вартість 1500,00 грн;
- написання позовної заяви - кількість витраченого часу 03 години вартість 3000,00 грн. Вартість витрат на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 5500,00 грн, які клієнт сплатив авансом, узгоджена договором про надання професійної правничої допомоги в адміністративній справі №02-11/22 від 22.11.2022.
Згідно відомостей квитанції до прибуткового касового ордера №02-11/22 від 22.11.2022 адвокатом Дзюба Геннадій Миколайович було отримано від позивача 5500,00 грн відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги №02-11/22 від 22.11.2022.
Під час розгляду справи відповідачем не спростовано правомірність заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на правничу допомогу.
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі 83 % від суми грошового забезпечення з 01 січня 2018 року та у відмові перерахунку та виплаті пенсії призначеної за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням у складі грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення відповідно до Довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій від 12.12.2022 № ВСЗ/8451 з 01.04.2019.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 призначеної за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням у складі грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення з 01 квітня 2019 року відповідно до Довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій від 12.12.2022 № ВСЗ/8451 з урахуванням раніше сплачених сум.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у розмірі 83 % від суми грошового забезпечення з урахуванням раніше сплачених сум.
5. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонде України в м. Києві, що полягають у відмові перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
6. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з урахуваннях раніше сплачених сум.
7. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.