про відмову у роз'ясненні судового рішення
10 березня 2025 року 640/11557/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Головного управління ДПС в м. Києві про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 640/11557/22 за позовною Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Київського окружного адміністративного суду (суддя Парненко В.С.) перебувала адміністративна справа № 640/11557/22 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задоволено повністю:
визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України щодо невнесення відомостей про погашення податкового боргу до інтегрованої картки платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 21.07.2021 у справі №910/5453/21;
зобов'язано Головне управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДПС (інтегрованої картки платника) шляхом внесення відомостей про погашення податкового боргу на загальну суму 5009188,55 грн., у т.ч. орендна плата (КБК 18010900) у сумі 5999,38 грн., відповідно до податкових повідомлень-рішень від 30.09.2019 за №152126-1305-2615, від 16.04.2020 за №90568- 3313-2615; акцизний податок (КБК 140400001) у сумі 3673,49 грн. відповідно до податкових повідомлень-рішень від 28.12.2021 за №0101044204 від 19.08.2021 за №00614620905; ПДФО (КБК 11010100) у сумі 9131,42 грн., відповідно до податкових повідомлень-рішень від 28.12.2019 за №0101134204, №0101124204, №0101114204ПДФО (КБК 11010500) у сумі 535720,77 грн. відповідно до податкового повідомлення- рішення від 28.12.2019 за №0101184204 та податкової декларації про майновий стан і доходи від 10.02.2020 за №93342051 13; військовий збір (КБК 11011001) у сумі 47756,84 грн. відповідно до податкового повідомлення- рішення від 28.12.2019 за №0101154204 та податкової декларації про майновий стан і доходи від 10.02.2020 за №93342051 13; ПДВ (КБК 14060100) на суму 4406410,89 грн. відповідно до податкових повідомлень-рішень від 28.12.2019 за №0101184204, №0101024204, №0101034204 від 29.01.2020 за №0006814204, від 12.03.2020 за №0143803306, №0146513306, від 11.08.2020 за № 0413213306, від 27.04.2021 за №0322402404, від 30.07.2021 за №00574212404 та податкової декларації про майновий стан і доходи від 10.02.2020 за №93323284458; акцизний податок (КБК 14040001) у сумі 495,76 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 19.10.2020р. №0524083304; єдиний внесок у сумі 253486,95 грн. відповідно до рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 28.12.2019 за №0101174204, №0101164204, №0101194204, №0101144204, звіту про нарахування єдиного внеску від 20.01.2020 р. №9332315338;
стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4962,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України.
До Київського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС в м. Києві про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 640/11557/22, в якій останній просить роз'яснити рішення суду від 19 лютого 2024 року.
В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що рішенням суду не скасовано податкові повідомлення-рішення, згідно з якими у платника податків обліковується податкова заборгованість. Наведене, на думку відповідача, свідчить про некоректність рішення суду в частині внесення відомостей про погашення податкового боргу.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Підстави та порядок роз'яснення судових рішень в адміністративному судочинстві встановлені статтею 254 КАС України.
За загальними нормами права роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Також, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.
Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України у рішенні від 23.05.2017 у справі №21-1283іп16, постанові Великої палати Верховного Суду від 14.06.2018 у справі №800/507/17, постанові Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №360/1860/20.
Суд зазначає, що питання, з приводу роз'яснення якого звернувся заявник, не свідчать про незрозумілість судового рішення чи окремих його положень.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2024р. у справі №640/11557/22 містить обґрунтування його прийняття, а резолютивна частина викладена чітко, в межах вимог та не допускає неоднозначного трактування, при цьому ані зміст рішення, ані його резолютивна частина не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння та виконання.
Тоді як обставини, якими відповідач обґрунтовує незрозумілість судового рішення можуть бути включенні до апеляційної скарги у разі незгоди з рішенням суду.
Відтак, судом не встановлено незрозумілості судового рішення в жодній з його частин, а тому заява про роз'яснення рішення суду не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення суду в даній справі є цілком зрозумілим за змістом, не викликає неоднозначного тлумачення та не потребує роз'яснення, резолютивна частина рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 640/11557/22 повністю узгоджується з вимогами КАС України, в зв'язку з чим не вбачає підстав для задоволення даної заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 243, 248, 254, 256 КАС України, суддя, -
У задоволенні заяви Головного управління ДПС в м. Києві про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 640/11557/22 за позовною Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Парненко В.С.