про залишення позовної заяви без руху
10 березня 2025 року м. Київ № 320/10567/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) у не поновленні мене військовослужбовця ОСОБА_2 ( НОМЕР_4 ) на посаді та для проходження військової служби у Збройних Силах України з 11.11.2022 року у відповідності до статті 24 Закону України від 25.03.1992 №2232- XII "Про військовий обов'язок і військову службу" та пункту 144-6 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) яка полягає у не виплаті грошового забезпечення за час незаконного призупинення проходження військової служби військовослужбовцю ОСОБА_3 ( НОМЕР_4 ) з 11.11.2022 року по момент фактичного поновлення на займаній посаді на військовій службі;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) поновити мене, військовослужбовця ОСОБА_2 ( НОМЕР_4 ) на посаді та відновити проходження військової служби у Збройних Силах України з 11.11.2022 року у відповідності до статті 24 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" та пункту 144-6 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) виплатити грошового забезпечення за час незаконного призупинення проходження військової служби військовослужбовцю ОСОБА_3 ( НОМЕР_4 ) з 11.11.2022 року по момент фактичного поновлення посаді на військовій службі;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_3 ( НОМЕР_4 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої грошової винагороди за весь час не виплати, по день фактичної виплати;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) подати у строк 30 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) подати у строк 30 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальних норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.
Так, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
В позовній заяві позивач просить про поновлення строків звернення до суду у зв'язку з тим, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду була справа №320/9100/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, проте рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовлено у зв'язку з неналежністю відповідача.
Тому, позивач вважає, що відповідна обставина свідчить про поважність пропуску строку на звернення до адміністративного суду.
Проте, судом відповідна позиція позивача сприймається критично з огляду на наступне.
Встановлення наявності або відсутності факту порушеного права здійснюється під час розгляду справи судом по суті лише у випадку своєчасного звернення до суду або у випадку пропуску строку з поважних причин (постанова ВС від 12.09.2019 №826/3318/17).
Початок перебігу строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Сучасна судова практика сформувала такі критерії «поважності» причин пропуску строку на звернення до суду: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування (постанова ВС від 27.11.2018 № 473/2236/17).
Також, суд має враховувати наступні підходи ЄСПЛ до поновлення строків: 1) поновлення пропущеного строку є порушенням принципу правової визначеності, тому має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, 6) враховувати можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Отже, поновлення строку - це виняток з загального правила, тому потребує докладного обґрунтування.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (постанова ВП ВС від 20.11.2019, № 9901/405/1).
Крім цього, як зазначав суд вище, одним з критеріїв поважності причин пропуску строку на звернення до суду є обставини, які виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.
Проте, в даному випадку, позивач уже звертався до суду з позовом про той самий предмет раніше, однак у задоволенні позову було відмовлено у зв'язку з неналежністю відповідача. Такі причини носять суб'єктивний характер, а не об'єктивний. Позивач самостійно обрав спосіб захисту своїх порушених прав і скористався своїм правом на судовий захист (постанова суду касаційної інстанції від 14.05.2019 №803/613/15-а).
При цьому, суд акцентує увагу, що нерозуміння або незнання законодавства, наявність іншого судового спору згідно з висновками Верховного Суду не є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду (постанова ВС від 27.11.2018 №473/2236/17, постанова ВС від 26.02.2020, №140/965/18 відповідно).
За наведених обставин судом вбачається, що позивач не обґрунтував поважність пропуску строку звернення до суду в такій мірі щоб вирішити питання про відкриття провадження.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об'єктивного і непереборного, характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права та підкріпити обґрунтування відповідними доказами.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою шляхом завантаження відповідних матеріалів в електронному вигляді до Електронного суду до цієї справи.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.