07 березня 2025 року м. Київ Справа № 320/8533/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши клопотання представника відповідача 1 Державного агентства лісових ресурсів України (Держлісагенство) - Чернишенка А.М. про розгляд справи № 320/8533/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до 1) Державного агентства лісових ресурсів України (Держлісагенство), 2) Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства, 3) Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, стягнення середнього заробітків, в порядку загального позовного провадження, -
До Київського окружного адміністративного суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить суд:
- Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 25.01.2025 в Південному міжрегіональному управлінні лісового та мисливського господарства (м. Миколаїв) на посаді, рівнозначній до посади, яку ОСОБА_1 займав до незаконного звільнення.
- Стягнути з Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (м. Миколаїв) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 25.01.2025.
Ухвалою суду від 28.02.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), учасникам справи було направлено ухвалу суду про відкриття провадження.
04.03.2025 (зареєстровано в канцелярії суду 05.03.2025) представник відповідача 1 Державного агентства лісових ресурсів України (Держлісагенство) - Чернишенко А.М. через підсистему «Електронний суд» зареєстрував клопотання, у якому просить суд здійснити перехід від розгляду справи в порядку спрощеного провадження у загальне провадження, в якому зазначає, що позивач у своїй заяві зазначив, що займав посаду начальника Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства, і зазначена посада державної служби відноситься до категорії Б1, таким чином справа № 320/8533/25 не відноситься до категорії справ незначної складності, тому на цій підставі просив суд здійснювати розгляд справи № 320/8533/25 за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зазначене клопотання суд дійшов наступних висновків.
Суд дослідивши матеріали справи дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з огляду на таке.
Суд повторно зазначає, що за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, крім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження .
Дана справа в розумінні п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України не належить до справ незначної складності.
Водночас, така її характеристика автоматично не відносить її до тієї категорії справ, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №340/1916/20).
Суд звертає увагу, що дана справа не належить до тієї категорії справ, які в розумінні п.п. 1 - 6 ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України, повинні бути розглянуті судом виключно за правилами загального позовного провадження.
Також суд наголошує, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не нівелює обов'язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Крім цього суд зауважує, що призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження не є порушенням гласності судового процесу в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, спрощене позовне провадження передбачено законодавцем для розгляду, в тому числі справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Також, законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання. Суд зауважує, що порядок розгляду справи не обмежує сторін в наданні пояснень, заяв, клопотань, додаткових доказів по суті справи.
Крім того, суд зауважує, що аналогічне клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження вже було вирішене судом при відкритті провадження у справі. Нових обґрунтованих доводів, як то необхідність допиту свідків, призначення експертизи, тощо в судовому засіданні, відповідач у своєму клопотанні не навів.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та вважає за можливе продовжити розгляд справи №320/8533/25 у спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись ст. ст. 12, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання - відмовити.
Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Сас Є.В.