10 березня 2025 року справа №320/22575/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом ОСОБА_1 до Академії державної пенітенціарної служби, третя особа Міністерство юстиції України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Академії державної пенітенціарної служби, третя особа - Міністерство юстиції України, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Академії державної пенітенціарної служби Міністерства юстиції України, яка полягає у невиготовленні та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням змін y грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов?язати Академію державної пенітенціарної служби Міністерства юстиції України скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 основного розміру його пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби (50 % від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років); надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (10 % від посадового окладу), премії (у розмірі 157,5% посадового окладу).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію на підставі закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Білоцерківським центром підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України було надано довідку про розмір грошового забезпечення від 31.08.2021 № 1-9-21/С-9 станом на 05.03.2019. У зазначеній довідці був визначений розмір премії 79,9%. Водночас, позивач зазначив, що на час проходження ним служби він мав премію у більшому розмірі, а саме 157,5%. Відтак, позивач вважає, що розмір премії в оновленій довідці станом на 05.03.2019 року має бути не меншим за 157,5%.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року відкрите провадження у адміністративній справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, зазначаючи, зокрема, що жодних доказів протиправності рішень, дій чи бездіяльності Академії державної пенітенціарної служби в позові не наведено, отже посилання позивача на протиправні дії Академії державної пенітенціарної служби щодо не включення в довідку про розмір грошового забезпечення позивача премії у розмірі 157,5 %, а також зобов'язання Академії державної пенітенціарної служби підготувати та надати до ГУ ПФУ у Київській області нову уточнену довідку станом на 05.03.2019 із включенням збільшеного розміру премії є помилковими, безпідставними та протиправними, оскільки Академія державної пенітенціарної служби діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Третьою особою Міністерством юстиції України 10.01.2024 року надані до суд пояснення.
Так, Міністерство юстиції України пояснило, що середній розмір надбавки за особливості проходження служби (у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років) та премії (у відсотках до посадового окладу) осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, фактично виплачені за посадою «начальник центру» (прирівняна посада до посади «начальник училища») - 50,0 та 79,9 відсотки відповідно, а тому помилковим є розрахунок Позивачем середнього розміру премії, виходячи з премії яка виплачувалася особисто йому і за його розрахунком яка становить 157,5%.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
У 2018 р. Головним управлінням ПФУ у Київській області було перераховано позивачу пенсію з 1 січня 2018 р. відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 “Про перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) та Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 (далі - Порядок № 45).
Листом Міністерства юстиції України від 26.05.20 (додатково до листа від 17.03.20) повідомлено Пенсійний Фонд України про те, що уповноваженими органами для видачі довідок для перерахунку пенсій особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України в МЮ України визначено, зокрема, Академія державної пенітенціарної служби, Білоцерківський центр підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України тощо.
Позивач звернувся із заявою від 30.08.2021 до Білоцерківського центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України з проханням підготувати та подати до ГУ ПФУ у Київській області довідку для перерахунку пенсії з включенням всіх додаткових видів грошового забезпечення, які він отримував на час звільнення (надбавки, доплати, підвищення, премія). У заяві позивач зазначив посаду, яку обіймав перед звільненням зі служби, установу, яка стала правонаступником тієї установи, де він проходив службу, а також дату призначення пенсії.
Листом голови комісії з реорганізації Білоцерківського центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України від 31 серпня 2021 р. №1-9-21/с-9 позивачу надано таку довідку. При цьому зазначено, що вказаний центр не уповноважений надавати довідку до Пенсійного фонду України.
Згідно з наданою відповідачем копією довідки про розмір грошового забезпечення позивача, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби), станом на 5 березня 2019 року, зазначено посадовий оклад - 6770 грн. 00 коп.; оклад за військовим званням - 1480 грн. 00 коп.; надбавка за вислугу років 50 % - 4125 грн. 00 коп.; надбавка за особливості проходження служби 50 % - 6187 грн. 50 коп.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10 % - 677 грн. 00 коп.; премія 79,9% - 5409 грн. 23 коп., всього - 24 648 грн. 73 коп.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 року №200-р «Про реорганізацію деяких закладів освіти, що належать до сфери управління Міністерства юстиції» Білоцерківський центр підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, Дніпропетровський центр підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України та Хмельницький центр підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України реорганізовано шляхом їх приєднання до Академії Державної пенітенціарної служби як закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання.
Академію Державної пенітенціарної служби (після перейменування - Пенітенціарну академію України) з листопада 2021 року визначено уповноваженим структурним підрозділом подавати до Головного управління Пенсійного фонду України документи для призначення (перерахунку) пенсій.
18.06.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою видати оновлену довідку Білоцерківського центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України від 31 серпня 2021 р. №1-9-21/с-9, зазначивши розмір премії 157,5% замість 79,9%.
Академія державної пенітенціарної служби листом від 22.06.2023 року №5-69/2023-С-70/2023 поінформувала позивача, що зазначена довідка підготовлена з урахуванням всіх складових та розмірів грошового забезпечення, яке отримували особи на аналогічних посадах (начальник Центру) у березні 2019 року. Тому, довідка Білоцерківського центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України від 31 серпня 2021 р. №1-9-21/с-9 є достовірною, підстави для видачі оновленої довідки відсутні.
Наведена відмова щодо виготовлення оновленої довідки станом на 05.03.2019, саме із зазначенням розміру премії позивачеві 79,9% замість 157,5% і послугувала підставою для звернення позивача до Київського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Стаття 19 Конституції України встановлює правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон N 2262-XII).
Згідно з частиною другою, третьою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон N 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Статтею 9 Закону N 2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За змістом частини третьої статті 43 Закону N 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наведена норма безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення (Постанова Верховного Суду від 12.11.2019 у справі N826/3858/18).
Водночас, питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону, згідно частин 1, 2, 4 якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно вимог частини 4 статті 63 Закону N 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою КМУ N 45 від 13.02.2008 (далі - Порядок N 45).
Пунктом 1 Порядку N 45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону N 2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону N 2262-XII, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведеного на підставі рішення Кабінету Міністрів України, позаяк саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу, з якого пенсіонер звільнився зі служби, відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Частиною четвертою статті 9 Закону України N 2011-XII "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу встановлено Постановою КМУ від 30.08.2017 N 704 (далі Постанова N 704).
Пунктом 2 Постанови N 704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 8 до Постанови N 704 визначено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби згідно.
Пунктом 4 Постанови N 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову N 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктом 6 якої внесено зміни до Постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові N 704 пункт 4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Так, Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2021 у справі 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови КМУ від 21.02.2018 N 103.
Як на підставу в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на інший розмір премії, який був більшим під час проходження позивачем служби.
Так, підпунктом 2 пункту 5 Постанови N 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Таким чином, чинне нормативне регулювання не встановлює фіксованих розмірів спірних додаткових видів грошового зобов'язання, які враховуються для перерахунку пенсії, а лише передбачає мінімальні або ж граничні розміри вказаних складових грошового забезпечення. При цьому встановлення граничного розміру вказує на те, що відповідний вид певної складової грошового забезпечення має мінімальні та максимальні кількісні показники, які можуть варіюватися, тобто не є сталими величинами.
Так, фактично доводи позовної заяви зводяться до незгоди визначеного розміру премії за аналогічною посадою у розмірі 79,9%, у той час як позивач наполягає на 157,5%.
Спірним питанням у межах даної справи є відсотковий розмір премії за аналогічною посадою.
Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 N 45 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок N 45).
Пунктом 1 Порядку N 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону N2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку N 45, у редакції Постанови N 103, передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Тобто, розмір видів грошового забезпечення визначається на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням (у даному випадку станом на 05.03.2019), а не на момент, який позивач вважає для себе найбільш сприятливий, коли він отримував премію під час служби у 2013 році.
З метою виконання рішень судових інстанцій щодо надання довідок особам, яким призначена пенсія відповідно до Закону № 2262-XII зокрема, навчальним закладам, що належать до сфери управління Міністерства юстиції України, листом від 22.03.2021 №2335/16.3.2/31-21 Міністерство надало інформацію щодо середнього розміру окремих видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які фактично виплачені за березень 2019 року.
Отже, Листом вих. №2335/16.3.2/31-21 від 22.03.2021 Міністерство юстиції України повідомило Академію Державної пенітенціарної служби про те, що «з метою виконання рішень судових інстанцій щодо надання довідок особам, яким призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», надає інформацію щодо середнього розміру окремих видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які фактично виплачені за березень 2019 року, згідно додатку».
Так, згідно додатків, долучених до листа Мін'юсту вих. №2335/16.3.2/31-21 від 22.03.2021, а саме Інформації щодо середнього розміру окремих видів грошового забезпечення за посадами осіб начальницького складу Центрів підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, які фактично виплачені за березень 2019 року визначено розмір середнього відсотку премії для начальників Центрів підвищення кваліфікації що становить 79,9% посадового окладу, що є аналогічною посадою до посаду, яку займав позивач, а саме начальник училища.
Такий розмір премії Міністерством юстиції України було обраховано шляхом врахування розміру всіх виплачених премій начальникам Білоцерківського центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, Дніпропетровського центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України та Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, та визначено середній розмір, який станом на березень 2019 рік становив 79,9%, про що Позивачу і було видано Довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05 березня 2019 року.
А тому суд вважає помилковим розрахунок позивачем середнього розміру премії, виходячи з премії яка виплачувалася особисто йому і за його розрахунком яка становить 157,5%. Так, отримавши Заяву ОСОБА_1 від 30.08.2021 щодо видачі оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 Білоцерківським центром підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України було підготовлено та видано заявнику листом вих. №1-9-21/с-9 від 31.08.2021 Довідку, яка оформлена з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18 (набрання рішення законної сили 05.03.2019), рішення Верховного суду від 17.12.2019 року у справі №160/8321/19, наказу Міністерства юстиції від 13.13.2018 року №686/5, та листа Міністерства юстиції України №2335/16.3.31-21 від 22.03.2021.
Крім того, жодних правових підстав у Пенітенціарної академії України (раніше Академія Державної пенітенціарної служби) для встановлення іншого середнього розміру премії особам начальницького складу Академії ДПтС, в тому числі особам начальницького складу Центрів підвищення кваліфікації персоналу ДКВС України, ніж той, який було розраховано та затверджено Міністерства юстиції України, який є засновником та суб'єктом управління Академії, не має.
Отже, ОСОБА_1 вже було видано довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії за нормами, чинними на 05 березня 2019 року, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та з урахуванням змін, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2018 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Тому, судом вбачається, що Довідка станом на 05.03.2021 є чинною, на даний час не скасована та не визнана такою, що не відповідає нормам закону, складена з урахуванням позиції Верховного суду та наказів Міністерства юстиції України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Так, середній розмір надбавки за особливості проходження служби (у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років) та премії (у відсотках до посадового окладу) осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, фактично виплачені за посадою «начальник центру» (прирівняна посада до посади «начальник училища») - 50,0 та 79,9 відсотки відповідно.
У довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії виданої ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 зазначена премія у розмірі 79,9 відсотків від посадового окладу. У примітці до графи «Премія» зазначено, що довідка оформлена з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 (набрало чинності 05.03.2019), рішення Верховного Суду від 17.12.2019, наказу Міністерства від 13.12.2018 № 686/5, листа Міністерства від 22.03.2021.
Отже, твердження Позивача відносно невірного зазначення розміру премії у довідці не відповідає дійсності.
Щодо посилання Позивача на висновки Верховного Суду у справі № 520/2098/19 необхідно зазначити таке.
Так, Позивач у позові зазначає, що Верховний Суд у постанові від 09.06.2020 по справі № 520/2098/19 дійшов таких висновків: «Відповідно до принципу незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України, тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість види складових та їх відсоткове значення мають залишатися такими які були при її призначенні, якщо це погіршує становище пенсіонера».
Відповідно до пункту 32 Постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/17999/16 від 27.03.2018 подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка встановлення правильності яких не належить до компетенції Великої Палати Верховного Суду. Аналогічна позиція викладена в інших Постановах Верховного Суду (пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).
Відповідачем у вказаній справі виступав ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправно не склав та не направив довідку про розмір його грошового забезпечення, в яку б включались: надбавка за особливості проходження служби (50 % від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років на підставі підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704); надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (15 % від посадового окладу) та премія (у розмірі 10 % посадового окладу на підпункту 2 пункту 5 Постанови № 704).
Натомість у справі № 320/22575/23 відповідачем є Пенітенціарна академія України та у довідці відносно Позивача вказані всі складові грошового забезпечення. Також, необхідно зазначити, що висновки на які посилається Позивач не викладені у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19. Отже, вищевказана постанова Верховного Суду не може застосовуватися у спірних правовідносинах, оскільки предмет та підстави позову не є тотожними та подібними.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Згідно з п. 41 висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно з ч. 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Академії державної пенітенціарної служби, третя особа Міністерство юстиції України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 10.03.2025.
Суддя Панченко Н.Д.