ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" березня 2025 р. справа № 300/111/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28.10.2024 №23627/2413.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач 23.06.2006 зареєстрований як фізична особа-підприємець, а 27.06.2019 здійснено запис про припинення підприємницької діяльності. В листопаді 2024 року отримав рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28.10.2024 №23627/2413. Зі змісту рішення вбачається, що нарахування пені розпочато з 10.02.2015, а закінчено 15.05.2023. Тобто, контролюючий орган вважає, що днем фактичної сплати недоїмки є 15.05.2023. Проте, відомостями в електронного кабінету платника податків підтверджується, що станом на 31.12.2021 за ОСОБА_2 рахувалися надміру сплачені суми єдиного внеску у розмірі 1336,24 грн. З урахуванням п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, у разі наявності у позивача недоїмки станом на 31.12.2021 грошові кошти в сумі 1336,24 грн. мали б бути спрямовані на погашення суми недоїмки, а не облікуватися як надміру сплачені внески. Також, відомостями кабінету платника податків також підтверджується, що ОСОБА_2 протягом 2021 року здійснив погашення штрафних санкцій та пені, нарахованих на суму недоїмки з єдиного внеску, яка виникла з 10.02.2015, тобто за аналогічний період, який вказано у оскаржуваному рішенні. Крім того, нарахування штрафу за період з 01.03.2020 по 15.05.2023 (в період дії карантину) суперечить вимогам пунктів 9-11.1 та 9-11.2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI. З урахуванням цього, рішення від 28.10.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву. Свою позицію обґрунтовує тим, що згідно реєстраційних даних картки особового рахунку автоматизованих інформаційних систем, ОСОБА_1 26.06.2006 було здійснено державну реєстрацію як фізичної особи-підприємця. У зв'язку з невиконанням позивачем вимоги статті 9 Закону №2464, а саме єдиний внесок в період з 10.02.2015-15.05.2023 сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, ГУ ДПС в Івано-Франківській області винесено рішення від 28.10.2024 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені у загальному розмірі 75807,77 грн., а саме пеня - 68728 грн., штрафна санкція - 7077,77 грн. Інтегрована картка платника містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій. Посилаючись на позицію Верховного Суду від 20.12.2023 у справі №813/2689/17, вказав, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, що дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відомості, внесені податковим органом до баз даних, є додатковою інформацією, що повинна відповідати принципу достовірності та відображати дійсний стан розрахунків платника з бюджетом. Як наслідок відсутні підстави для задоволення позову (а.с.39-44).
У відповіді на відзив позивач вказав, що оскільки ним ініційовано процедуру судового оскарження рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску від 28.10.2024 №23627/2413, то відповідач не має права нараховувати пеню та штрафні санкції. До того ж, відповідач не спростував твердження позивача щодо помилкового нарахування пені та штрафу у період з 01.03.2020 по 31.07.2023 (а.с.57-59).
Суд, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 23.06.2006 здійснено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . За його рішенням, 27.06.2019 вчинено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності (а.с.11, 45-47).
Рішенням Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 28.10.2024 №23627/2413 на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовано до ОСОБА_1 штраф у розмірі 7077 грн. за період з 10.02.2015 до 15.05.2023 та нараховано пеню у розмірі 68728 грн. (а.с.14).
Не погоджуючись із указаним рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності прийняття відповідачем спірного рішення, оскільки позивач стверджує, що станом на 31.12.2021 облікувалися надміру сплачені ним суми єдиного внеску у розмірі 1336,24 грн., які мали б бути спрямовані на погашення суми недоїмки, а не облікуватися, як надміру сплачені внески. До того ж вважає, що в період дії карантину (з 01.03.2020 по 31.07.2023) пеня та штраф нарахуванню не підлягають.
В свою чергу відповідач, окрім законодавчого врегулювання сплати єдиного внеску, щодо підстав позову зазначених позивачем, у відзиві на позовну заяву, позиції не висловив.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI).
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
За приписами частини 5 статті 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
Частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Днем сплати єдиного внеску вважається - у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки (пункт 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464-VI).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 Закону № 2464-VI).
Єдиний внесок згідно з ч. 12 вказаної статті Закону № 2464-VІ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з пунктами 3, 7 ч. 1 ст. 14 Закону №2464-VI податкові органи зобов'язані, серед іншого, здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону та за вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, проводити звірення сум нарахування та сплати ними єдиного внеску.
За приписами частини 2 статті 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина 3 статті 25 Закону № 2464-VI).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10 статті 25 Закону № 2464-VI).
Відповідно до пункту 2 частини 11статті 25 Закону № 2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно з частиною 14 статті 25 Закону № 2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.
Матеріалами справи підтверджується, що контролюючим органом нарахована штрафна санкція та пеня згідно з рішенням про застосування штрафних санкцій та пені за несплату (несвоєчасну) сплату єдиного внеску від 28.10.2024 №23627/2413 за період з 10.02.2015 до 15.05.2023, що на думку суду суперечить вимогам пункту 9-11.2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI з огляду на таке.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №533-IX від 17.03.2020 доповнено розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI пунктами 9-10 - 9-12 (до яких надалі вносилися зміни Законами України від 30.03.2020 № 540-IX та від 13.05.2022 № 591-IX).
Пунктом 9-11.1 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що тимчасово штрафні санкції, визначені частиною 11 статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19): - несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; - неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів); - несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів.
Відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень'' Закону №2464-VI протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 установлено з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на всій території України карантин. В подальшому цей строк постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувався аж до 30 червня 2023 року.
Отже, пеня у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не нараховується.
Суд зазначає, що правове значення у контексті застосування пункту 9-11.2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI має саме факт вчинення відповідного порушення, складом якого, в даному випадку, є порушення строків сплати єдиного внеску (несвоєчасна сплата).
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати є триваючим порушенням, початком якого є перший календарний день, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, а закінчується таке правопорушення в день фактичної сплати (перерахування) єдиного внеску. Пеня нараховується за кожний день прострочення платежу.
Обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахування пені, а не у цілях встановлення застосовності пункту 9-11.2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI до спірних правовідносин у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого.
Пункт 9-11.2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 березня 2023 року у справі № 480/5678/21.
У контексті обставин справи, суд зазначає, що нарахування податковим органом позивачу пені за період з 01.03.2020 до 15.05.2023 (за рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 28.10.2024) не відповідає вимогам Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у вищенаведеній правовій конструкції.
Крім того, розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI доповнений, у тому числі п. 9-21 та п. 9-22.
Пунктом 9-21 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI визначено, що тимчасово за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до 1 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються.
Згідно з п. 9-22 цього розділу тимчасово, на період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до 1 серпня 2023 року, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню.
Обов'язок щодо сплати обов'язкового платежу, зокрема єдиного внеску, визначається законом, чинним станом на час існування встановленого законом юридичного факту, який породжує цей обов'язок, а не рішенням суб'єкта владних повноважень про сплату суми обов'язкового платежу. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, як це визначено статтею 58 Конституції України.
Наведені вище норми унеможливлювали нарахування штрафних санкцій визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону №2464-VI.
Відповідачем не подано належних доказів правомірності нарахування пені у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) та в період дії правового режиму воєнного стану в Україні.
Що стосується нарахування пені та штрафу за період до 01.03.2020, що виникла у платника, то така на думку суду підлягала нарахуванню відповідно до вимог Закону №2464-VI. Водночас, позивач зазначає та підтверджує відомостями електронного кабінету, що нарахування пені розпочато 10.02.2015, а закінчено 15.05.2023. При цьому станом на 31.12.2021 облікувалася надміру сплачена сума єдиного внеску у розмірі 1336,24 грн., що свідчить про помилковість здійснених відповідачем розрахунків (а.с.17).
Згідно з пунктом 5 підрозділу 2 розділу ІІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 № 321/35943 (далі Порядок №5) під час погашення суми податкового боргу (його частини) кошти, які сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, які сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.
Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), територіальний орган ДПС самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Відповідно до пункту 6 підрозділу 2 розділу ІІІ Порядку №5 у разі погашення податкового боргу засобами ІКС ДПС автоматично проводиться нарахування пені у порядку, визначеному статтею 129 глави 12 розділу II Кодексу. Сума пені та сума погашеної пені відображаються в ІКП відповідними первинними показниками оперативного обліку та обліковими операціями. При нарахуванні пені в ІКП додатково відображається період, за який її розраховано.
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
Тобто, за змістом вказаних приписів у разі наявності недоїмки, грошові кошти, а в даному випадку це 1336,24 грн., повинні б зараховуватися в погашення недоїмки, а сума пені відповідно визначається на таку частку.
У відзиві на позовну заяву відповідач будь-яких пояснень з цього приводу не надав, наявність надміру сплачених коштів станом на 31.12.2021 не заперечив.
Разом з тим, оцінюючи можливість виокремлення зі спірного рішення №23627/2413 від 28.10.2024 частини нарахованих штрафних санкцій та пені за період з 10.02.2015 по 01.03.2020, з урахуванням наявності надміру сплачених коштів станом на 31.12.2021, суд зазначає наступне.
Згідно з п.п. 2 п. 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 449, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2020 року № 790) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних ІКС. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена)).
Рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №23627/2413 від 28.10.2024 не містить розміру нарахованої пені в розрізі кожного періоду несплати єдиного внеску до 01.03.2020 і після цього періоду, та відповідно розмір нарахованої штрафної санкції, а тому не дає змоги чітко та достовірно виокремити суму нарахованих позивачу штрафних санкцій та пені у розрізі періодів, в яких було вчинене правопорушення. Не являється можливим також розрахунок пені та штрафу з урахуванням надміру сплаченої суми в розмірі 1336,24 грн.
За наведених обставин, суд позбавлений можливості самостійно визначити суми, як нарахованих спірним рішенням штрафних санкцій, так і суму нарахованої пені за відповідний період.
Верховний Суд у постанові від 06.05.2022 у справі №826/14188/16 вказав, що наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень (зокрема, помилкового розрахунку суми податкового зобов'язання) вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства є визнання такого акта частково протиправним, якщо цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено) та, що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.
Враховуючи те, що суд не є органом, уповноваженим на застосування штрафних санкцій та нарахування пені за допущення правопорушень по сплаті єдиного внеску, суд проходить до переконання про необхідність визнання протиправним та скасування рішення від 28.10.2024 №23627/2413 у повному обсязі.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Так, на виконання цих вимог відповідачем не наведено належних та допустимих доказів правомірності винесення оскаржуваного рішення та не надано доказів на підтвердження своєї позиції у справі.
Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.
З огляду на викладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Враховуючи приписи ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. сплаченого судового збору.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області 28.10.2024 №23627/2413 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській (код ЄДРПОУ 43968084, вул.Незалежності,20, м.Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211(одна тисяча двісті одинадцять)грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.