10 березня 2025 року Справа № 320/9310/21 ЗП/280/403/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., перевіривши матеріали адміністративної справи № 320/9310/21 за позовною заявою Громадянина СР В'єтнам Чан ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А, ЄДРПОУ 42552598) про скасування наказу, -
Громадянином СР ОСОБА_2 (далі - позивач) подано на розгляд Київському окружному адміністративному суду позов до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області (надалі - відповідач або ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області), у якому позивач просив суд скасувати рішення Державної міграційної служби України № 48 від 14 серпня 2020 року, в частині що стосується громадянина СР ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року адміністративну справу № 320/9310/21 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2021 року залишено без руху позовну заяву Громадянина СР ОСОБА_2 .
Позивачем у встановлений судом строк усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ Окружним адміністративним судом міста Києва справу надіслано до Київського окружного адміністративного суду.
На виконання Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року №399, Київським окружним адміністративним судом передано справу до Запорізькому окружному адміністративному суду.
Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 05 березня 2025 року.
Відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, адміністративну справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Татаринову Д.В.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року вищезазначену адміністративну суду прийнято до провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Після прийняття адміністративної справи № 320/9310/21 до свого провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви Громадянина СР В'єтнам Чан ОСОБА_1 без руху після відкриття провадження з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленими статтям 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в редакції, чинній станом на дату звернення до суду із позовом передбачалось, що у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до частини 6 статті 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Аналогічні вимоги щодо зазначення вказаної вище інформації встановленні статтею статті 160 КАС України в редакції, чинній станом на дату постановлення даної ухвали суду.
Так, всупереч вимог пункту 2 частини 5 та частини 6 статті 160 КАС України у позовній заяві відсутня інформація стосовно реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб) представника позивача за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України та відомі номери засобів зв'язку.
Окрім того, відповідно до положень пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
З урахуванням положень частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позивачем в МЕЖАХ даної адміністративної справи оскаржується рішення Державної міграційної служби України № 48 від 14 серпня 2020 року.
В той же час, у якості відповідача по справі позивачем вказано не «Державну міграційну службу України», а іншу юридичну особу з найменуванням «Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області».
Окрім того, позивач за наслідками розгляду даної справи просить скасувати рішення Державної міграційної служби України № 48 від 14 серпня 2020 року, при цьому, на виконання вимог частини 4 статті 161 КАС України позивачем до суду надано копію рішення іншого суб'єкта владних повноважень із датою, яка відрізняється від дати, вказаної позивачем у позові, а саме, - рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві № 48 від 20 лютого 2019 року.
Так, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву, із зазначенням у ній інформації стосовно представника позивача та вірного найменування відповідача по справі, яке відповідатиме найменуванню відповідача у прохальній частині позову, із його даними у відповідності до положень статті 160 КАС України, а також надати до суду засвідчену належним чином копію рішення Державної міграційної служби України № 48 від 14 серпня 2020 року, яку позивач оскаржує в рамках адміністративної справи № 320/9310/21.
Окрім того, суд зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду із позовом з огляду на наступне.
Згідно приписів частин 1-3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що вказаною статтею визначено строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Предметом розгляду у даній справі є рішення Державної міграційної служби України про скасування дозволу на імміграцію в України № 48 від 14 серпня 2020 року (в матеріалах справи наявна копія рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві № 48 від 20 лютого 2019 року відносно громадянина СР ОСОБА_2 ).
Відповідно до статті 15 Закону України «Про імміграцію» дії або бездіяльність посадових осіб територіального органу чи територіального підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців, та інших визначених законодавством категорій мігрантів (у разі його утворення), які порушують порядок та строки розгляду заяв про надання дозволу на імміграцію, та прийняті ними рішення, у тому числі про відмову у наданні, визнання недійсним дозволу на імміграцію, можуть бути оскаржені протягом двох місяців з дня їх прийняття в адміністративному порядку. До скарги на рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію або визнання його надійним долучаються документи, що підтверджують наявність підстав для його перегляду, відкликання або визнання недійсним.
За результатами розгляду скарги на рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців, та інших визначених законодавством категорій мігрантів, може прийняти рішення про скасування рішення про відкликання або визнання недійсним у наданні дозволу на імміграцію.
Дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду заяв про надання дозволу на імміграцію, рішення, прийняті центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, можуть бути оскаржені у встановленому порядку до адміністративного суду.
Рішення про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію, рішення про надання дозволу на імміграцію/відмову у наданні дозволу на імміграцію, прийняті центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, оскаржуються у встановленому порядку до адміністративного суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з позовної заяви позивачем оскаржується рішення Державної міграційної служби України про скасування дозволу на імміграцію в України № 48 від 14 серпня 2020 року (в матеріалах справи наявна копія рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві № 48 від 20 лютого 2019 року відносно громадянина СР ОСОБА_2 ).
При цьому, позовну заяву направлено на адресу суду засобами поштового зв'язку 27 липня 2021 року з урахуванням поштового штемпеля на описі вкладення до цінного листа, який міститься в матеріалах справи, тобто з пропуском шестимісячного строку на звернення до суду.
Поряд з цим, до позовної заяви не додано заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, з обґрунтуванням причин поважності пропуску такого строку.
В той же час, доказів, які свідчать про виникнення обставин для поновлення строку звернення до суду позивачами не надано.
Приписами частин 1,2 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви статті 160-161 КАС України.
Вказані вище недоліки можуть бути усунуті шляхом надання суду клопотання про поновлення строку, документів на підтвердження та обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Керуючись частиною 13 статті 171, статті 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Громадянина СР В'єтнам Чан ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про скасування наказу, - залишити без руху.
Надати позивачу термін протягом п'яти днів, починаючи з наступного дня після отримання цієї ухвали, впродовж якого позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання:
- уточненої позовної заяви, із зазначенням у ній інформації стосовно представника позивача та вірного найменування відповідача по справі (спірного рішення), яке відповідатиме найменуванню відповідача у прохальній частині позову, із його даними у відповідності до положень статті 160 КАС України, у кількості, відповідно до кількості учасників справи;
- засвідченої належним чином копії рішення Державної міграційної служби України № 48 від 14 серпня 2020 року, яку позивач оскаржує в адміністративній справі № 320/9310/21;
- клопотання про поновлення строку, документів на підтвердження та обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.
В разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду (частина 15 статті 171 КАС України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Татаринов