10 березня 2025 року Справа № 280/11657/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про скасування наказу,
16 грудня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов'язки начальника управління - командира полку Управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підполковника поліції ОСОБА_2 №20 від 02.12.2024 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині застосування до інспектора взводу №3 роти №2 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку Управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани.
Ухвалою суду від 23.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани є безпідставним, оскільки позивачем не вчинялося дисциплінарного проступку. Позивач зазначає, що наказом ДПОП «ОШБ «Лють» від 26.09.2024 №317 ДСК його відряджено для виконання бойових завдань із захисту суверенітету і територіальної цілісності України, відсічі збройної агресії з боку РФ, звільнення тимчасово окупованих територій. Позивач зазначає, що зазначений наказ він не відмовлявся виконувати, однак виконати його не мав можливості, у зв'язку з тим, що мав серйозні ускладнення здоров'я через попередні поранення, що підтверджується медичними документами. Позивач зазначає, що медичні документи підтверджують, що станом на оголошення наказу про відрядження ОСОБА_1 для виконання бойових завдань - 05 листопада 2024 року, як і до теперішнього часу, ОСОБА_1 внаслідок отриманих в липні 2024 року бойових поранень та травм є тимчасово непрацездатним та об'єктивно, за станом здоров'я не може належним чином виконувати посадові обов'язки, тим більше в бойовій обстановці, шо потребує додаткових фізичних та емоційних навантажень. З урахуванням викладеного у позовній заяві та додаткових пояснення позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що до УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» надійшов рапорт начальника відділу кадрового забезпечення УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» полковника поліції Яцуна С.В. про те, що 26.09.2024 під час доведення наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 26.09.2024 №317 ДСК відмовились від його виконання окремі працівники полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють», у тому числі й позивач, що свідчило про можливе порушення службової дисципліни поліцейськими. Відповідач зазначає, що у зв'язку із зазначеними обставинами було призначено службове розслідування за результатами якого факт невиконання позивачем наказу від 26.09.2024 №317 ДСК без поважних причин підтверджено. Відповідач зазначає, що під час проведення службового розслідування не встановлено фактів, які підтверджують наявність у позивача захворювань, які перешкоджають виконанню покладених на нього посадових обов'язків. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв'язку, встановив наступне.
Судом встановлено, що
28.10.2024 наказом УПОП №3 ДПОП «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції «Лють», на підставі рапорту начальника відділу кадрового забезпечення УПОП №3 ДПОП «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції «Лють», призначено службове розслідування щодо невиконання наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 26.09.2024 №317 ДСК.
23.11.2024 т.в.о. начальника управління - командиром полку УПОП №3 ДПОП «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції «Лють» затверджено Висновок службового розслідування, проведеного за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Відповідно до пункту 4 Висновків службового розслідування, за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, підпунктів 2 та 5 пункту 1, підпунктів 2, 4, 5 та 22 пункту третього розділу ІІ Посадової інструкції інспектора взводу №3 роти №2 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення №3 ДПОП «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції «Лють», затвердженої 15.05.2023, що виразилося у невиконанні наказу ДПОП «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 26.09.2024 №317 ДСК, відповідно до пункту 1 розділу VII порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, пропонує застосувати до інспектора взводу №3 роти №2 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення №3 ДПОП «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.
02.12.2024 УПОП №3 ДПОП «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції «Лють» видано наказ №20 «Про застосування дисциплінарного стягнення», відповідно до якого, за порушення службової дисципліни, вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, підпунктів 2 та 5 пункту 1, підпунктів 2, 4, 5 та 22 пункту третього розділу ІІ Посадової інструкції інспектора взводу №3 роти №2 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення №3 ДПОП «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції «Лють», затвердженої 15.05.2023, що виразилося у невиконанні наказу ДПОП «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 26.09.2024 №317 ДСК, відповідно до пункту 1 розділу VII порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, застосовано до інспектора взводу №3 роти №2 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення №3 ДПОП «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.
Позивач, не погодившись з правомірністю застосування дисциплінарного стягнення, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, з матеріалів адміністративної справи встановлено, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення стали висновки відповідача про те, що позивачем без поважних причин не виконано наказ ДПОП «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 26.09.2024 №317 ДСК про відрядження для виконання бойових (спеціальних) завдань у зоні ведення бойових дій ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » із зброєю, боєприпасами та спеціальними засобами відповідно до вимог Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, приладами та іншими захисним спорядженням.
Позивач заперечуючи проти задоволення позовних вимог не заперечував проти факту невиконання вимог наказу від 26.09.2024 №317 ДСК, проте зазначав про те, що наказ від 26.09.2024 №317 ДСК про відрядження у зону бойових дій він виконати не в змозі з об'єктивних причин, а саме через незадовільний стан здоров'я.
Суд зазначає, що Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно ч.1 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію»).
Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження (далі - Дисциплінарний статут).
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до статті 3 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до частини 1 статті 5 Дисциплінарно статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу (ч.2 ст.5 Дисциплінарного статуту).
Так, в матеріалах справи містяться пояснення позивача надані в ході проведення службового розслідування, в яких позивачем було зазначено наступне: «… 26.09.2024 близько 15:00 прибув до місця постійного перебування підрозділу. Де ОСОБА_3 довів до особового складу роти №2 наказ ДПОП «ОШБ «Лють» від 26.09.2024 №317 ДСК про відрядження до Донецької області. Ознайомившись з наказом я повідомив, що не маю можливості його виконати в якості поліцейського штурмового батальйону. Я клопотав призначити мене на іншу посаду, яка не буде пов'язана зі штурмовими діями. Я, наголосив на неможливості відбути у відрядження, у зв'язку із негативним станом здоров'я, а саме: неповним відновленням після отримання поранень 11.08.2024 у вигляді мінно-вибухової травми, множинних дрібних вогнепальних осколкових дотичних поранень обличчя, вогнепальних осколкових сліпих поранень обох верхніх кінцівок, відкритих переломів середньої фаланги другого пальця правої кисті. Додатково, я зазначив, що у зв'язку з неповним відновленням та не закінченою реабілітацією, у мене не у повному обсязі функціонує вказівний палець правої руки, що унеможливлює ведення стрільби та виконання інших маніпуляцій зі зброєю, під час ведення бойових дій. Також, внаслідок отриманих поранень у мене частково погіршився слух та зір. Враховуючи це, я не в змозі зі зброєю виконувати бойові (спеціальні) завдання…».
Отже, посилання представника позивача про те, що позивач не був обізнаний про наказ від 26.09.2024 №317 ДСК про своє відрядження для виконання бойових (спеціальних) завдань у зоні ведення бойових дій ОТУ «Луганськ» ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Щодо посилань позивача на те, що він не може вибути у відрядження у зв'язку із незадовільним станом здоров'я, суд зазначає таке.
Так, матеріалами справи підтверджується, що 11.07.2024 позивачем отримано множинні ВОСП обличчя, обох верхніх кінцівок, обох стегон, ВП середньої фаланги ІІ пальця правої кисті, ЗЧМТ, струс головного мозку виражений цефалічний та астенічний синдроми, акубаротравма без порушення цілісності барабанних перетинок, двобічна хронічна сенсоневральна приглухуватість зліва І ст., початкова праворуч, панічна реакція внаслідок ВТ.
У зв'язку з зазначеними обставинами ОСОБА_1 був направлений на медико-психологічну реабілітацію до МРЦ «Пуща-Водиця» МВС з 06.08.2024 по 26.08.2024.
При цьому, під час виписки позивача з МРЦ «Пуща-Водиця» МВС не було встановлено будь-яких особливих обмежень по виконанню позивачем посадових обов'язків.
Також, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що станом на 27.09.2024 позивач мав медичні висновки, які унеможливлювали виконання ним покладених посадових обов'язків.
Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 квітня 2017 року №285 затверджено Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, яке визначає порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз медичними (військово-лікарськими) комісіями (далі - М(ВЛ)К), утвореними в закладах охорони здоров'я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЗОЗ МВС), та закладах охорони здоров'я, що входять до складу Національної гвардії України (далі - ЗОЗ НГУ) (далі - Положення №285).
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу І Положення №285, основними завданнями М(ВЛ)К є: визначення за станом здоров'я та фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності, крім цього, за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО), здобувачів вищої освіти за державним замовленням у ЗВО, придатності поліцейських до подальшої служби в поліції, проходження служби у відрядженні за кордоном.
Згідно пункту 1 розділу ІІІ Положення №285, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку осіб на дату огляду в цілях визначення придатності до служби в поліції, військової служби, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням. Під придатністю до служби в поліції, військової служби в цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку осіб, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки в поліції та обов'язки військової служби в НГУ в мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення №285, у разі якщо в поліцейських, військовослужбовців, які перебувають на лікуванні (обстеженні) в ЗОЗ МВС, виявлено захворювання, наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) з вираженими функціональними порушеннями, несприятливим прогнозом щодо подальшої служби, такі особи направляються на медичний огляд для встановлення придатності до служби в поліції, до військової служби за рішенням начальника (керівника) ЗОЗ МВС за поданням керівника лікувального відділення, про що робиться запис у медичній карті амбулаторного хворого за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року №110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за №661/20974 (далі - медична карта амбулаторного хворого), або в медичній карті стаціонарного хворого за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року №110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за №№661/20974 (далі - медична карта стаціонарного хворого), та інформується керівництво поліції (командування військової частини).
Суд зазначає, що під час проходження лікування у ЗОЗ МВС позивач на медичний огляд для встановлення придатності до служби в поліції не направлявся, а відповідно лікарями не було виявлено захворювань, наслідків поранення (травми, контузії, каліцтва) з вираженими функціональними порушеннями, несприятливим прогнозом щодо подальшої служби.
Стосовно посилань представника позивача на те, що позивач мав бути направлений на ВЛК, але в супереч вимог Положення №285 цього не було зроблено, суд зазначає, що предметом розгляду даної справи не є правомірність дій відповідача щодо направлення позивача на ВЛК.
Водночас, судом встановлено та не заперечувалось учасниками справи, що позивач у встановлену порядку ВЛК не проходив та рішення ВЛК про його неприданість до служби в поліції у цілому або на займаній посаді не приймалось.
Також, суд зазначає, що наказом від 26.09.2024 №317 ДСК позивача відряджено для виконання бойових (спеціальних) завдань у зоні ведення бойових дій ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Разом з тим, суд зазначає, що у зазначеному наказі відсутня будь-яка конкретна інформація про те, що позивач буде безпосередньо залучений до бойових дій, відсутня інформація про те, що позивач буде здійснювати штурмові дії, тощо.
Суд зазначає, що фактично позивача лише відкомандировано у розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а тому саме командування зазначеного формування має вирішувати, яким чином залучати позивача до виконання службових обов'язків.
Також, позивач не був позбавлений можливості надати командуванню ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » свої медичні довідки та характеристики з метою залучення його до виконання посадових обов'язків з урахуванням наявних обмежень за станом здоров'я.
Відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статут, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
В даному випадку, суд погоджується з висновками службового розслідування стосовно того, що позивач не виконав наказ від 26.09.2024 №317 ДСК без наявності на те правових підстав, а відповідно застосування до позивача стягнення є правомірним.
Також, відповідачем під час застосування дисциплінарного стягнення правомірно враховано те, що наказом №15 від 06 листопада 2024 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» до позивача раніше застосовувалось дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем доведено факт допущення позивачем дисциплінарного проступку, у зв'язку з чим до позивача правомірно застосовано дисциплінарне стягнення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 78, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про скасування наказу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова