10 березня 2025 року Справа № 280/11810/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, буд.10, м. Хмельницький, 29013; код ЄДРПОУ 21318350)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057 код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
19.12.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Хмельницькій області), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення відповідача від 03.05.2024 №083950021491 про відмову в призначенні пенсії позивачу;
- зобов'язати відповідача зарахувати до спеціального стажу роботи позивачу відповідно до пункту «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, за вислугу років, як працівнику плавскладу морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення) період її роботи 25.09.1985 по 15.11.1999 в Азовському морському пароплавстві та в Орендному підприємстві «Азовське морське пароплавство;
- зобов'язати відповідача призначити та виплачувати з 26.04.2024 позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, як працівнику плавскладу морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення);
- судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 23.12.2024 задоволено заяву представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даною позовною заявою, поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду та відкрито провадження у справі №280/11810/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження). Крім того, вказаною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - третя особа, ГУ ПФУ в Запорізькій області).
Ухвалою суду від 23.12.2024 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано від Арбітражного керуючого ОСОБА_2 (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Дубініна, буд. 6, телефон: НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) довідки про пільговий стаж ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період її роботи з 23.09.1985 по 15.11.1999, згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, із зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу, професії або посади, характеру виконуваної роботи, часу знаходження в резерві та інформації про віднесення судна, на якому працювала ОСОБА_1 , до морського, річкового флоту або флоту рибної промисловості, та відповідні підтверджуючі первинні документи, інші належні підтверджуючі документи.
Витребувані вказаною ухвалою суду документи Арбітражним керуючим ОСОБА_2 до суду не надані.
Ухвалою від 09.01.2025 задоволено клопотання представника позивача про долучення доказів по справі №280/11810/24, встановлено ОСОБА_1 додатковий строк для подання доказів та долучено до матеріалів справи копії документів, які свідчать про роботу ОСОБА_1 за спеціальним стажем відповідно до пункту «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ в Азовському морському пароплавстві та в Орендному підприємстві «Азовське морське пароплавство», а саме: копію міжнародних свідоцтв про вакцинацію або ревакцинацію проти холери від 20.10.1986 та проти жовтої лихоманки від 16.09.1986, виданих ОСОБА_3 ; копію медичної книжки моряка торгового флоту СРСР від 16.10.1986, виданої ОСОБА_3 ; копію суднової ролі т/х «Рибінськ» (запис №25 ОСОБА_3 ); копію фотографії «Пам'ятний рейс №13 т/х «Рибінськ» на лінії АЭМЕБ жовтень-грудень 1991р.» з присутністю в команді ОСОБА_3 ; копію суднової ролі т/х «Новочеркаськ» (запис №34 ОСОБА_3 ); копію облікової картки члену профспілки членський білет №15177151 від 28.01.1988 на ім'я ОСОБА_3 ; копію заяви ОСОБА_4 від 02.01.2025; копію трудової книжки серії НОМЕР_3 від 10.09.1984 ОСОБА_4 . Крім того, вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів по справі №280/11810/24.
Ухвалою суду від 31.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника ГУ ПФУ в Хмельницькій області про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ГУ ПФУ в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи те, що згідно з Довідкою №02-35/25/14 від 12.02.2025 суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий І.В. у період з 10.02.2025 по 07.03.2025 перебував у відпустці, рішення по справі ухвалюється у перший робочий день після виходу судді з відпустки.
Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№58401 від 19.12.2024). Зокрема зазначено, що позивач 26.04.2024 звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ). Заява позивача в порядку екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Хмельницькій області. За результатами розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів відповідачем було прийнято рішення від 03.05.2024 № 083950021491 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, яке обґрунтовано відсутністю спеціального стажу. Крім того, відповідно до зазначеного рішення про відмову в призначенні пенсії до спеціального страхового стажу не зараховано період роботи з 25.09.1985 по 15.11.1999, який підтверджується записами трудової книжки від 24.09.1985 серії НОМЕР_4 у зв'язку з неможливістю визначити до якого типу відносяться судна, на яких працювала заявниця. На думку представника позивача така позиція відповідача при вирішенні питання щодо призначення пенсії є порушенням гарантованого Конституцією України права позивача на соціальний захист. Вважаючи рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі
Заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог викладені у відзиві на позовну заяву (вх.№4328 від 29.01.2025). Зокрема зазначено, що 26.04.2024 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «д» статті 55 Закону №1788-XIІ. Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03.05.2024 № 083950021491 відмовлено позивачу в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового та спеціального стажу роботи. Додаткового вказано, що до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років не зараховано періоди роботи з 25.09.1985 по 15.11.1999 згідно записів трудової книжки від 24.09.1985 НОМЕР_4 , оскільки не можливо визначити до якого типу відноситься судно на якому працювала позивач. Водночас вказано, що в наданій позивачем трудовій книжці відсутні дані про повний робочий день, про пільговий характер роботи та відомості про прогули, простої, страйки, перебування у відпустках тощо у зв'язку з чим підстав для зарахування періодів роботи до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років згідно даного документу немає. Для зарахування до спеціального стажу періоду роботу з 25.09.1985 по 15.11.1999 позивачу необхідно надати уточнюючу довідку про пільговий стаж, у якій має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Водночас зауважено, що у разі якщо підприємство ліквідовано без правонаступників, то відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 920 та постанови правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 факт роботи на пільгових умовах підтверджується Комісією з питань підтвердження стажу роботи, яка створена при головному управлінні Пенсійного фонду України. З огляду на вищенаведене вказано, що ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснювало свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та чинним законодавством України, а отже своїми діями права та законні інтереси позивача не порушило. Відтак, підстави для задоволення заявлених позовних вимог повністю відсутні.
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін в режимі відеоконференції в порядку статті 195 КАС України з зали судового засідання Хмельницького окружного адміністративного суду, розглядаючи яке суд вважає за необхідне зазначити, що дана справа є справою незначної складності і характер спірних правовідносин та предмет доказування в ній не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Водночас, суд звертає увагу і на ту обставину, що відповідачем до суду поданий відзив на позов та додатки до нього, а подане клопотання не містять будь-якої інформації стосовно предмету спору, яка може бути надана сторонами лише у судовому засіданні за участі їх представників та не може бути надана із заявами по суті справи.
З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін в режимі відеоконференції в порядку статті 195 КАС України з зали судового засідання Хмельницького окружного адміністративного суду.
Позиція третьої особи щодо заявлених позовних вимог викладена у письмових поясненнях щодо позову (вх.№432 від 06.01.2025). Окрім іншого, зазначено, що ГУ ПФУ в Запорізькій області заяву позивача про призначення пенсії не розглядало та жодних рішень не приймало, отже не вчиняло протиправних дій щодо позивача, а тому не має відповідати в частині позовних вимог про зобов'язання призначити позивачу пенсію за вислугу років. Водночас вказано, що територіальним органом Пенсійного фонду України, який мав опрацювати заяву позивача про призначення пенсії відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань було визначено ГУ ПФУ в Хмельницькій області, яким прийнято оскаржуване рішення про відмову у призначення позивачу пенсії. Згідно із прийнятим відповідачем рішенням, вік позивача 57 років, страховий стаж становить 23 роки 10 місяців 15 днів, спеціальний стаж визначений пунктом «д» статті 54 Закону №1788-XIІ - відсутній. Також вказано, що до спеціального стажу не зараховано період роботи позивачки з 25.09.1985 по 15.11.1999 відповідно до записів трудової книжки від 24.09.1985 НОМЕР_5 , оскільки не можливо визначити до якого типу відносяться судна на яких працювала позивач. Зауважено, що для зарахування до спеціального стажу періоду роботи з 25.09.1985 по 15.11.1999 позивачу необхідно було надати уточнюючу довідку про пільговий стаж, згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), із зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу, професій або посад, характеру виконуваної роботи. Виходячи з вищезазначеного вказано, що дії ГУ ПФУ в Хмельницькій області не суперечать чинному законодавству України, а тому підстави для задоволення вимог повністю відсутні.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії № НОМЕР_6 , виданим 01.08.2015 Шевченківським РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області (а.с.10).
26.04.2024 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років відповідно до пункту «д» статті 55 Закону №1788-ХІІ (а.с.108).
У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (із подальшими змінами та доповненнями) передбачено, що з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Враховуючи зазначене, заява позивача від 26.04.2024 про призначення пенсії за вислугу років в порядку екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Хмельницькій області. За результатами розгляду заяви відповідачем було прийнято рішення від 03.05.2024 № 083950021491 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального та страхового стажу. Відповідно до вказаного рішення вік ОСОБА_1 на час звернення 57 років 15 днів, загальний страховий стаж - 23 роки 10 місяців 15 днів. До спеціального стажу не зараховано період роботи з 25.09.1985 по 15.11.1999, відповідно до записів трудової книжки від 24.09.1985 НОМЕР_4 , оскільки не можливо визначити до якого типу відносяться судна на яких працювала позивач. Для зарахування до спеціального стажу періоду роботи з 25.09.1985 по 15.11.1999 позивачу необхідно надати уточнюючу довідку про пільговий стаж згідно з Порядком №637, із зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу, професії або посади, характеру виконуваної роботи, часу знаходження в резерві та інформації про віднесення судна, на якому працювала позивач, до морського, річкового флоту або флоту рибної промисловості (а.с.52).
16.11.2024 представник позивача звернувся до Державного архіву Донецької області, Комунальної установи «Трудовий архів м. Маріуполя», Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України та Арбітражного керуючого ОСОБА_2 із адвокатськими запитами у яких просив надати довідки про пільговий стаж позивача в період її роботи з 23.09.1985 по 15.11.1999, згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, із зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу, професії або посада, характеру виконуваної роботи, час знаходження в резерві та інформації про віднесення судна, на якому працювала заявниця, до морського, річкового флоту або флоту рибної промисловості, та відповідні підтверджуючі первинні документи, інші належні підтверджуючі документи (а.с.39-46).
19.11.2024 представник позивача отримав лист Комунальної установи «Трудовий архів м. Маріуполя» №38/01-12, в якому зазначено, що документи, які знаходились на зберіганні в КУ «Трудовий архів м. Маріуполя» залишились на тимчасово окупованій території України. У зв'язку з цим провести виявлення та надати архівну довідку за фондами КУ «Трудовий архів м. Маріуполя» на теперішній час неможливо (а.с.48).
Також, 20.11.2024 представник позивача отримав лист Державного архіву Донецької області № 01-28/639, в якому, зокрема зазначено що у 2014 році Державний архів Донецької області переміщений на територію, підконтрольну органам державної влади України. Архівні документи, у тому числі документи з основної діяльності Азовського морського пароплавства залишились на тимчасово окупованій Російською Федерацією території у м. Донецьк доступ до яких відсутній. З огляду на викладене повідомлено, що провести пошук документів з інформацією щодо належності суден на яких працювала ОСОБА_1 до тієї чи іншої категорії натепер неможливо (а.с.47).
Крім того, 27.11.2024 представник позивача отримав відповідь Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України № 19190/08-1/15-24, в якій, окрім іншого, зазначено, що Адміністрація судноплавства не є розпорядником запитуваної інформації, у зв'язку з чим позбавлена можливості надати інформацію щодо періодів роботи, характеру роботи позивача, типу судна, на якому працювала заявниця, а також підтвердних документів (а.с.49).
Вважаючи протиправним прийняте відповідачем рішення від 03.05.2024 №083950021491 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років та не погоджуючись із не зарахуванням до спеціального стажу періоду роботи з 25.09.1985 по 15.11.1999, позивач звернулась з даним адміністративним позовом до суду.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 44 Закону № 1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до пункту 2-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений ст. 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Закон України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» набрав чинності 11 жовтня 2017 року.
Відповідно до статті 1 Закону №1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
При цьому підстави пенсійного забезпечення за вислугу років визначені статтею 51 Закону №1788-ХІІ, відповідно до якої, пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
За приписами статті 52 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають: окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу; робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи; механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення); працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах; робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання; деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів відповідно до пункту "ж" статті 55; працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55; спортсмени відповідно до пункту "є" статті 55.
Згідно з пунктом "д" статті 55 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення): чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; жінки - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі; працівники окремих видів суден, професій і посад плавскладу суден морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості - за списком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку: чоловіки - при стажі роботи на цих суднах, за цими професіями і посадами не менше 25 років; жінки - при стажі роботи на цих суднах, за цими професіями і посадами не менше 20 років.
В подальшому, Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 02.03.2015 № 213-VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII до п. "д" ст. 55 Закону № 1788-ХІІ було внесено зміни.
Так, право на пенсію за вислугу років мають: плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення) - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону; працівники окремих видів суден, професій і посад плавскладу суден морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості - за списком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку при стажі роботи на цих суднах, за цими професіями і посадами станом на 1 квітня 2015 року не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок та після цієї дати при стажі роботи на цих суднах, за цими професіями і посадами: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років у чоловіків і не менше 25 років у жінок.
З наданої до матеріалів справи копії оскаржуваного рішення відповідача від 03.05.2024 № 083950021491, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, зокрема вбачається, що станом на момент звернення за призначенням пенсії вік позивача становив 57 років 15 днів. Відтак, питання щодо досягнення позивачем необхідного пенсійного віку не є спірним в межах розгляду даної справи.
Натомість, в обґрунтування неможливості призначення позивачу пенсії відповідно до пункту "д" статті 55 Закону № 1788-ХІІ відповідач посилається на відсутність необхідного спеціального та страхового стажу.
З наведених представником позивача в обґрунтування позовних вимог обставин вбачається, що позивач фактично не погоджується із не зарахуванням до її спеціального стажу періоду роботи з 25.09.1985 по 15.11.1999, з приводу чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
При цьому, згідно з частиною 1 статті 56 Закону №1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно з приписами статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 №637.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, статті 62 Закону №1788-XII та пункту 1 Порядку №637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно із рішенням №083950021491 від 03.05.2024 у позивача відсутній спеціальний стаж, визначений пунктом «д» статті 54 Закону №1788-XII. До спеціального стажу не зараховано період роботи з 25.09.1985 по 15.11.1999, відповідно до записів трудової книжки від 24.09.1985 НОМЕР_4 , оскільки не можливо визначити до якого типу відносяться судна на яких працювала позивач. Для зарахування до спеціального стажу періоду роботи з 25.09.1985 по 15.11.1999 позивачу необхідно надати уточнюючу довідку про пільговий стаж згідно з Порядком №637, із зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу, професії або посади, характеру виконуваної роботи, часу знаходження в резерві та інформації про віднесення судна, на якому працювала позивач, до морського, річкового флоту або флоту рибної промисловості.
З наданого відповідачем до матеріалів справи розрахунку страхового стажу позивача судом встановлено, що період роботи позивача з 25.09.1985 по 15.11.1999 зарахований до її страхового стажу, однак не врахований відповідачем при обчисленні спеціального стажу ОСОБА_1 (а.с.122).
Відповідними записами (№2-№13), які містяться у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 24.09.1985 підтверджується, що позивач у період з 25.09.1985 по 15.11.1999 працювала на різних посадах у Азовському морському пароплавстві, Орендному підприємстві «Азовське морське пароплавство», а саме:
- з 23.09.1985 по 24.09.1985 на посаді буфетниці у резерві, після закінчення СПТУ № 4 (наказ № 187 від 23.09.1985);
- з 25.09.1985 по 03.02.1987 на посаді днювальної т/х «Долматово» (наказ № 189 від 25.09.1985);
- з 04.02.1987 по 01.07.1987 на посаді буфетниці-кухаря т/х «О. Покальчук» (наказ № 24 від 04.02.1987);
- з 02.07.1987 по 23.08.1988 на посаді днювального т/х «О. Покальчук» (наказ № 129 від 02.07.1987);
- з 24.08.1988 по 02.07.1990 на посаді буфетниці-кухаря т/х «Рибінськ» (наказ № 164 від 24.08.1988);
- з 03.07.1990 по 28.11.1990 на посаді днювального т/х «Новочеркаськ» (наказ № 127 від 03.07.1990);
- з 29.11.1990 по 08.07.1992 на посаді буфетниці-кухаря т/х «Генерал Блажевич» (наказ № 229 від 29.11.1990);
- з 09.07.1992 по 22.09.1993 на посаді днювальної т/х «Маріуполь» (наказ № 133 від 09.07.1992);
- Наказом № 1 від 06.07.1993 ОСОБА_1 переведено в Орендне підприємство «Азовське морське пароплавство» на ту ж саму посаду відповідно до статті 52 КЗпП України;
- з 23.09.1993 по 23.12.1993 на посаді днювальної т/х «Райко» (наказ № 186 від 23.09.1993);
- з 24.12.1993 по 05.03.1995 на посаді буфетниці-кухаря т/х «Олексіївка» (наказ № 249 від 24.12.1993);
- з 06.03.1995 по 15.11.1999 на посаді буфетниці т/х «Бердянськ» (наказ № 15 від 06.03.1995).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту «д» статті 55 Закону №1788-XII, право на пенсію за вислугу років мають: плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення).
З урахуванням зазначеної норми суд зазначає, що лише на підставі відомостей трудової книжки позивача серії НОМЕР_4 від 24.09.1985 неможливо встановити, що судна, на яких працювала позивач у період з 25.09.1985 по 15.11.1999 належали до плавскладу морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості, а не відносилися до портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення.
При цьому, встановлення таких обставин є обов'язковим для вирішення питання про зарахування позивачу спірного періоду роботи до спеціального стажу для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до пункту «д» статті 55 Закону №1788-XII.
Таким чином, суд погоджується із твердженням відповідача про необхідність в даному випадку подання уточнюючих довідок, оскільки трудова книжка позивача не містила даних, які б давали пенсійному органу можливість встановити чи відповідала робота позивача в період з 25.09.1985 по 15.11.1999 критеріям, встановленим пунктом «д» статті 55 Закону №1788-XII.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.
Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції; стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування; стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 затверджено «Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії» (далі - Порядок №18-1).
Пунктом 1 Порядку №18-1 передбачено, що цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, зокрема й для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника.
Дія Порядку №18-1 поширюється на осіб, які працювали: на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України; на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років; у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи.
Відповідно до пункту 3 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.
Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань.
Основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи (пункт 6 Порядку №18-1).
Пунктом 11 Порядку №18-1 визначено, що із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник)) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.
Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються:
документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); трудова книжка; документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема: довідка про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.
Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, заявник (його представник) подає трудову книжку та зазначає у заяві дані про свідків (не менше двох), які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника.
Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи.
Згідно з пунктом 10 Порядку №18-1 рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою Комісії або його заступником та набуває чинності з дня його прийняття.
Відповідно до пункту 15 Порядку №18-1 рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.
З викладеного можна зробити висновок, що саме до повноважень комісії, визначеної Порядком №18-1, віднесене питання розгляду заяви про підтвердження стажу роботи, і за наслідками розгляду такої заяви комісією приймається одне з двох рішень: щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні.
Отже, якщо позивач не має з об'єктивних причин можливості отримати документи, що підтверджують спеціальний стаж, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, то відповідно має право звернутися до органів ПФУ з заявою про підтвердження стажу, відповідно до Порядку №18-1.
При цьому, судом враховується, що позивач за допомогою свого представника зверталася до Державного архіву Донецької області, Комунальної установи «Трудовий архів м. Маріуполя», Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України та Арбітражного керуючого ОСОБА_2 за отриманням уточнюючої довідки про її пільговий стаж в період її роботи з 23.09.1985 по 15.11.1999 згідно з Порядком №637, із зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу, професії або посада, характеру виконуваної роботи, час знаходження в резерві та інформації про віднесення судна, на якому працювала заявниця, до морського, річкового флоту або флоту рибної промисловості, та відповідних підтверджуючих первинних документів, однак запитуваних документів не отримала.
Також суд бере до уваги і те, що з наданих у відповідь на адвокатські запити представника позивача листів вбачається, що відповідні документи, які підтверджують спеціальний стаж позивача знаходяться на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, що у свою чергу унеможливлює отримання позивачем уточнюючої довідки про її пільговий стаж в період її роботи з 23.09.1985 по 15.11.1999.
Разом з тим, суд не може перебирати на себе повноваження органів Пенсійного фонду в частині підтвердження спеціального трудового стажу, з урахуванням того, що позивачем не було надано доказів на підтвердження того, що судна на яких вона працювала не відносилися до портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення.
Зважаючи на те, що в підтвердження спірного періоду роботи позивача з 23.09.1985 по 15.11.1999 як пільгового нею не надано уточнюючої довідки, а також з огляду на те, що первинні документи, які підтверджують спеціальний стаж позивача знаходиться на тимчасово окупованій території України, суд вважає, що надані позивачем на підтвердження наявності підстав для зарахування до її спеціального стажу вказаного періоду роботи документи мали розглядатися пенсійним органом у порядку визначеному пунктом 11 Порядку №18-1.
Крім того, суд не бере до уваги надану до матеріалів заяву ОСОБА_4 разом із документами, що підтверджують його страховий стаж, оскілки опитування свідків має здійснюватися саме органами Пенсійного фонду України, виключно за наявності передбачених Порядком № 637 умов, а не складатися власноруч свідками.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, позивач не зверталася до відповідача з заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2 до Порядку №18-1).
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 23.09.2021 № 227/4273/16-а, зазначивши, що необхідність звернення до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років необхідно лише у тому випадку, коли у трудовій книжці відсутні дані про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня у виробництві зі шкідливими умовами праці.
У свою чергу, зважаючи на відсутність рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи, прийнятого у відповідності до вимог Порядку №18-1, суд дійшов висновку про правомірність прийняття відповідачем рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугу років.
З огляду на викладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення відповідача від 03.05.2024 №083950021491 є необґрунтованими, а відтак, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити. Як наслідок, відсутні і підстави для зобов'язання відповідача зарахувати до спеціального стажу роботи позивача, відповідно до пункту «д» статті 55 Закону №1788-ХІІ, період її роботи 25.09.1985 по 15.11.1999, а також призначити та виплачувати з 26.04.2024 позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту «д» статті 55 Закону №1788-ХІІ, як працівнику плавскладу морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення).
Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
З огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову, підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно із статтею 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, буд.10, м. Хмельницький, 29013; код ЄДРПОУ 21318350), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057 код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 10.03.2025.
Суддя І.В.Садовий